Бен-Гур: Розповідь Христа - постери, обкладинки, шпалери

Багато постерів, обкладинок та шпалер до фільму "Бен-Гур: Розповідь Христа"

Ben-Hur: A Tale of the Christ (1925)

Хронометраж: 2:23 (143 хв)

7.3/10
95

7.8/10
8400

Всё про фільм

Відео 1

Фото 4

Актори та персонажі

Backdrops, wallpaper

Задник до фильму"Бен-Гур: Розповідь Христа" #440102

HD Ready 720p

Задник до фильму"Бен-Гур: Розповідь Христа" #440103

HD Ready 720p

Задник до фильму"Бен-Гур: Розповідь Христа" #440104

Full HD 1386p

Постери, обложки

Постер до фильму"Бен-Гур: Розповідь Христа" #440105

Full HD 1183p

Що залишилося за кадром

Фільм знято за однойменним романом американського письменника Лью Воллеса.
Фільм є найдорожчим німим кіно в історії — на зйомки пішло 3,9 мільйона доларів США. У цінах початку XXI століття це становить близько 40 мільйонів доларів.
Фільм став другою екранізацією роману Лью Воллеса. Попередня вийшла в 1907 році.
Роботу над фільмом почала компанія «Goldwyn Pictures» у 1923 році, але в 1924 вона об'єдналася з «Metro Pictures» і «Louis B. Mayer Pictures», утворивши «Metro Goldwyn Mayer» (MGM).
«Бен-Гур» був не тільки дуже успішним романом, але й досить популярною театральною постановкою, яка йшла на театральних підмостках протягом двадцяти п’яти років. Лише в 1922 році, через два роки після останнього турне шоу «Бен-Гур», кінокомпанія «Goldwyn Pictures» змогла нарешті дозволити собі придбати права на екранізацію роману. Продюсер шоу, Абрагам Ерленджер, вимагав непосильну для студії ціну. З ним вдалося домовитися, лише запропонувавши досить значну частку в прибутку проєкту та можливість контролювати будь-яку деталь кіновиробництва.
Зйомки почалися в Італії в 1923 році.
Загалом 60 960 метрів (200 000 футів) плівки було витрачено під час зйомки сцени перегонів на колісницях, з яких після монтажу залишилося лише 229 метрів (750 футів). Ця сцена була багато разів повторена в інших кінематографічних творах. Зокрема, її повторив Вільям Вайлер, знімаючи в 1959 році ремейк цього фільму; вона ж скопійована в «Принці Єгипту»; її неможливо не згадати, переглядаючи сцену перегонів в Першому епізоді «Зоряних війн», знятих майже 75 років по тому.
Деякі сцени фільму були зняті з використанням двокольорової технології «Техніколор» (англ. Technicolor).
Одним з асистентів режисера фільму був дуже молодий в ті роки Вільям Вайлер, який створить в 1959 році знаменитий ремейк цього фільму.
Додатковий набір акторів (включаючи затвердження Рамона Новарро на роль Бен-Гура) та заміна режисера значно збільшили раніше запланований бюджет картини. Відділ продажів студії, рекламуючи фільм, оперував такими гаслами як: «Це картина, яку повинен побачити кожен християнин!», намагаючись залучити в кінотеатри якомога ширше коло громадськості. Хоча картина зібрала близько дев’яти мільйонів доларів виручки, її величезні витрати та кабальні зобов’язання студії перед Ерленджером так і не дозволили MGM повернути свої чотиримільйонні інвестиції в цей фільм.
Під час зйомок сцени змагань на колісницях візники діяли дуже повільно та обережно, що дуже дратувало Майєра. Щоб зробити сцену більш правдоподібною, він запропонував приз у 100 доларів переможцю перегонів. Жахлива катастрофа, що сталася в результаті, була зазнята оператором і присутня у фільмі. Кілька коней загинули.
«Бен-Гур» був не тільки дуже успішним романом, але й доволі популярною театральною постановкою, яка йшла на театральних підмостках протягом двадцяти п’яти років. Лише в 1922 році, через два роки після останнього турне шоу «Бен-Гур», кінокомпанія «Goldwyn Pictures» змогла нарешті дозволити собі придбати права на екранізацію роману. Продюсер шоу, Абрагам Ерленджер, вимагав непосильну для студії ціну. З ним вдалося домовитися, лише запропонувавши значну долю в прибутках проекту і можливість контролювати будь-яку деталь кіновиробництва.
В цілому 60 960 метрів (200 000 футів) плівки були витрачені під час зйомки сцени перегонів на колісницях, з яких після монтажу залишилося лише 229 метрів (750 футів). Ця сцена була багаторазово повторена в інших кінематографічних творах. Зокрема, її повторив Вільям Вайлер, знімаючи в 1959 році ремейк цього фільму; вона ж скопійована в «Принца Єгипту»; її неможливо не згадати, переглядаючи сцену перегонів в Першому епізоді «Зоряних війн», знятих майже 75 років потому.
Додатковий набір акторів (включаючи затвердження Рамона Новарро на роль Бен-Гура) і заміна режисера значно збільшили раніше запланований бюджет картини. Відділ продажів студії, рекламуючи фільм, оперував такими гаслами як: «Це картина, яку повинен побачити кожен християнин!», намагаючись привернути в кінотеатри як можна ширше коло громадськості. Хоча картина зібрала близько дев'яти мільйонів доларів виручки, її величезні витрати і кабальні зобов'язання студії перед Ерленджером так і не дозволили MGM повернути свої чотиримільйонні інвестиції в цей фільм.

Вам сподобався фільм?