Великий сплеск

A Bigger Splash (2015)

Хронометраж: 2:5 (125 хв)

6.2/10
729

6.4/10
36000

Всё про фільм

Відео 25

Фото 27

Актори та персонажі

Дата прем'єри

2015-11-26

Країна

Франція, Італія, Сполучені Штати

Продакшн

StudioCanal, Frenesy Film, COTA Films, MiC

Жанр

Драма, Трилер, Мелодрама

Бюджет

$0

Збори

$7 545 758

Сайт

Режисер

Лука Гуаданьїно

Актори

Тільда Свінтон, Матіас Шонартс, Рейф Файнс, Дакота Джонсон, Коррадо Гуццанті, Alessandro Ferrara, David Maddalena, Salvatore Gabriele, Livio Franco Blandino, Аврора Клеман
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Майкл Костіган, Лука Гуаданьїно, Давид Кайганич, Олів'є Курсон, Рон Халперн, Марко Морабіто

Оператор

Йорік Ле Со

Композитор

Художник

Кастинг

Ейві Кауфман, Стела Савіно

Монтаж

Вальтер Фазано
Вся команда (29)

• Під час одного зі знімальних днів підводна камера для зйомки деяких сцен зламалася, і актори були змушені чекати тиждень, не виїжджаючи з острова, поки її замінять. Маттіас Шонартс почувався незручно, буквально в пастці, Тільда Свінтон була спокійна і пізніше описала цей стан як «затягнута сімейна відпустка», а Рейф Файнс, якому дуже сподобалися будиночки, збудовані в скелях, куди поселили акторів, не хотів нікуди виходити. Під час зйомок актори проживали в будинках, вбудованих прямо в скелі острова Пантеллерія (Італія) в Сицилійській протоці.
• Режисер Лука Гуаданьїно згодом зізнався, що на знімальному майданчику йому ніколи не було так комфортно, як під час роботи над фільмом «Назви мене своїм ім'ям».
• Тільда Свінтон назвала свою героїню Маріанн Лейн «сумішшю» Девіда Боуї, Кріссі Хайнд і Пі.Джей. Гарві.
• Перша в акторській кар'єрі Маттіаса Шонартса роль бельгійця не в бельгійському чи французькому фільмі. Востаннє перед зйомками фільму «Великий сплеск» він грав бельгійця в драмі Жака Одіара «Іржа та кістка» (2012), після чого виконував ролі американців, англійців, німців, французів і данців.
• На роль Маріанн спочатку планували Кейт Бланшетт, але під час зйомок акторка була зайнята в Нью-Йорку. Роль дісталася Тільді Свінтон.
• Марго Роббі покинула проєкт через зйомки у фільмі Девіда Йетса «Тарзан. Легенда», залишивши режисера Луку Гуаданьіно без акторки на роль Пенелопи незадовго до запланованого початку зйомок. Він переглянув безліч кандидатур, поки його друг Браян Содстром (агент Тільди Свінтон і Сема Тейлор-Джонсона) не згадав колись Дакоту Джонсон. Гуаданьіно переговорив із Семом Тейлор-Джонсоном, який знімав Дакоту у фільмі «П’ятдесят відтінків сірого» (2015), і незабаром включив Дакоту Джонсон до акторського складу.
• Тільда Свінтон позувала в образі Маріанн Лейн для обкладинки журналу «AnOther Magazine» (випуск осінь/зима 2015 року). У журналі було опубліковано інтерв'ю з Маріанн про фільм, яке написали спільно Тільда Свінтон, Гленн О'Браєн, Лука Гуаданьїно та Дейв Кайганіч.
• Під час Лондонського кінофестивалю у 2015 році Лука Гуаданьїно зізнався, що його улюблена сцена у фільмі «На гребінку хвилі» так і не увійшла до остаточного варіанту. «Ми знімали її в галереї «Тейт» у Лондоні прямо перед полотном Девіда Гокні, – розповів режисер. – Сцена вийшла чудова, але її довелося вирізати». У цій сцені була задіяна лише Дакота Джонсон, яка розглядала картину Гокні.
• Режисер Лука Гуаданьїно не впевнений, чи варто називати фільм «На гребінку хвилі» (2015) ремейком детективу «Басейн», який Жак Дере зняв у 1969 році. В інтерв'ю італійській версії журналу «Vogue» він заявив, що ніколи не був шанувальником цієї стрічки Дере і запозичив з неї лише ідею зустрічі двох пар влітку біля басейну. В інтерв'ю газеті «The Guardian» Гуаданьїно згодом пояснив, що концепцію фільму йому навіяло полотно «На гребінку хвилі» (1967) роботи Девіда Гокні. «Я одного разу задумався, а що ж знаходиться за межами того моменту часу, який Гокні зафіксував на полотні», – сказав режисер. Гуаданьїно взяв назву у художника, організував написання сюжету, де вся дія відбувається біля басейну, і діяв далі за натхненням. Він хотів зосередити увагу на поведінці своїх героїв, що в сучасному кінематографі велика рідкість.
• Зйомки фільму тривали 9 тижнів (6 знімальних днів на тиждень).
• Епізод, що розповідав про взаємини Маріанни Лейн з матір'ю, був знятий, але до остаточного варіанту фільму не увійшов. В оригінальному сценарії матір героїні зробили зіркою екрану рівня Інгрід Бергман (1915-1982). В одній зі сцен цього епізоду, де Маріанна перебуває під час якогось святкування в церкві Сан-Гаетано у Флоренції, до неї підходить незнайома дівчинка, яка прийняла її за свою матір. Цю сцену зняли, щоб показати, як Маріанну помилково сприймають за її знамениту матір, і як на мить вона опиняється в чужій шкурі. Епізод вирізали, вважаючи, що він відволікає глядача, проте до самого кінця роботи над фільмом його авторів не покидала думка про те, що мати Маріанни була знаменитістю іншого типу, зіркою екрану, яка навчилася жити з шаленою славою, стала матір'ю і залишилася звичайною людиною навіть в очах публіки, яка її обожнювала.
• Рейф Файнс і Матіас Шонартс раніше грали нацистів — Файнс у фільмі «Список Шиндлера» (Стівен Спілберг, 1993), а Шонартс у «Французькій сюїті» (Сол Дібб, 2014).
• Четвертий спільний проєкт режисера Луки Гуаданьїно та оператора-постановника Йоріка Ле Со. Вони вже працювали разом над фільмом «Я — це любов» (2009) та короткометражками «Destinee» (2012) і «One Plus One» (2012).
• Перший після виходу на екрани трилера «Протагоністи» (1999) фільм Луки Гуаданьїно англійською мовою.
• Перший повнометражний художній фільм Луки Гуаданьіно за 6 років, що минули від виходу на екрани стрічки «Я — це любов» (2009).
• Лука Гуаданьїно зізнався, що черпав натхнення в роботах кінорежисерів Роберто Росселліні (1906-1977), Мартіна Скорсезе (в яких його приваблювала нестримна енергія) та Джонатана Демме (який тонко відчував нюанси людської душі). Крім того, він заявив, що є великим шанувальником письменниці Патрісії Гайсміт (1921-1995) та визнаного класика американської літератури Пола Боулза (1910-1999), які, за його словами, вміли правдоподібно зафіксувати персонажа в незвичних для нього обставинах.
• Над сценарієм працювали учасники гурту The Rolling Stones. Для початку автори фільму влаштували Міку Джаггеру та іншим музикантам перегляд картини «Я — це любов» (2009), щоб ознайомити їх з творчістю Луки Гуаданьіно. Фронтмену гурту фільм сподобався. Рейф Файнс із Джаггером навіть подружилися. Після цього Файнс і Гуаданьіно відвідали концерт The Rolling Stones у Римі, щоб особисто представити музикантам майбутній фільм. Як згодом розповідав продюсер Майкл Костіган, все вийшло навіть краще, ніж вони розраховували. Джаггер і гітарист Ронні Вуд були в захваті від майбутнього фільму і конкретно від персонажа, якого мав зіграти Файнс. Вони дещо підказали актору щодо діалогів про сесії в студії, які буде обговорювати його персонаж перед камерою. Таким чином, ставлячи платівку The Rolling Stones, Гаррі розмірковував або робив зауваження саме про ті речі, про які дійсно говорили в студії в процесі запису.
• Матіас Шонартс почав зніматися у фільмі «Тілоохоронець» (Аліс Вінокур, 2015) лише за три тижні після завершення зйомок «Великого сплеску».
• Десятий спільний проєкт режисера Луки Гуаданьїно та монтажера Вальтера Фазано. Раніше вони разом працювали над стрічками «Qui» (1997), «Протагоністи» (1999), «L'uomo risacca» (2000), «Mundo civilizado» (2003), «Мелісса: інтимний щоденник» (2005), «Я — це любов» (2009), «Chronology» (2010), «Destinee» (2012) та «Бертолуччі про Бертолуччі» (2013).
• Лука Гуаданьіно хотів працювати з автором сценарію зі США, тому звернувся з проханням написати для «Studio Canal» сценарій до Девіда Кайганіча.
• Матіас Шонартс грає у фільмі «Великий сплеск» фотографа та автора документальних фільмів. Насправді Шонартс зняв документальний фільм «Френкі» про свого шкільного приятеля, який втратив ногу.
• У актора Рейфа Файнса, який виконує у фільмі роль музичного продюсера, є брат на ім'я Магнус, який також є музичним продюсером. Файнс зізнався в інтерв'ю вебсайту «Collider», що, готуючись до ролі, засипав брата питаннями про цю професію.
• До фільму "Великий сплеск" Тільда Свінтон і Рейф Файнс разом знімалися у фільмі за оповіданнями Стефана Цвейга "Гранд Будапешт" (Вес Андерсон, 2014) та в комедії "Хай живе Цезар!" (Джоел і Ітан Коени, 2016).
• Четвертий фільм оператора Йоріка Ле Со, в якому знялася Тільда Свінтон. До цього вони співпрацювали у фільмах «Джулія» (Ерік Зонка, 2008), «Я — це любов» (Лука Гуаданьіно, 2009) та «Виживуть тільки коханці» (Джим Джармуш, 2013).
• Оператор Йорік Ле Со також працював над фільмом «Басейн» (Франсуа Озон, 2002), новою інтерпретацією однойменного фільму Жака Дере з Аленом Делоном і Ромі Шнайдер 1969 року.
• Рейфу Файнсу подобаються The Rolling Stones, проте до літа 2014 року, коли знімався фільм «Великий вибух», він не був на жодному їхньому концерті.
• Райф Файнс звернувся за допомогою в постановці танцювальної сцени до Енн Єт, хореографки та режисерки сценичної пластики.
• Коли Ре́йфа Файнса запита́ли, що в сценарі́ї ляка́є його найбільше, він відповів — співа́ти в карао́ке та танцюва́ти, то́му що ні співако́м, ні танцюри́стом він себе не відчува́є.
• Сцена, де Гаррі танцює, була знята за один день. Щоб потренувати танець, Рейф Файнс завантажив пісню в свій айпод і танцював під неї у вільний від зйомок час.
• Татуювання на тілі Пенелопи — це справжні татуювання Дакоти Джонсон. Режисерка та акторка вирішили не приховувати їх, оскільки Пенелопа, як і сама Дакота, не шкодує про те, що вони залишаться назавжди.
• Тільда Свінтон спочатку відмовлялася грати у фільмі «Великий сплеск» і взагалі зніматися в будь-яких проектах, оскільки незадовго до пропозиції ролі поховала матір, проте акторка передумала. Їй сподобалась думка побудувати сюжет навколо зустрічі старих знайомих зі складною історією взаємин та з додаванням у це коло нових людей, а потім для розкриття персонажа використати мовчання посеред усього шуму та гамору, який створюють решта, і який колись створювала вона сама.
• Відповідно до оригінального сценарію, Маріанн Лейн мала бути британською акторкою, яка вчиться говорити з американським акцентом. Саме Тільді Свінтон спала на думку зробити свою героїню музиканткою. Вона вирішила, що це додатково підкреслить їхню близькість з чоловіком-музикантом. Авторам фільму ідея сподобалася, сценарій було відповідним чином перероблено, і однією з головних сполучних ниток подружжя Маріанни та Гаррі зробили музику. Вже після цього Тільда запропонувала наділити свою героїню вадою мовлення та змусити її шукати інші шляхи та способи самовираження.
• Перш ніж взятися за початковий варіант сценарію, Дейв Кайганіч прочитав усі книги, які зміг знайти, про гурт "Rolling Stones", а також переглянув усі документальні фільми, зняті про музикантів. Кайганіч відчував, що йому необхідно знайти для Маріанн Лейн і Гаррі Хокса нішу у світі рок-музики 1990-х років. Наприклад, він намагався вирішити, які з альбомів "Rolling Stones" міг би продюсувати Гаррі Хокс. Визначившись із цим, Кайганіч зібрав все, що будь-коли було написано або розказано людьми, які дійсно перебували в студії під час запису цих альбомів. У період підготовки до зйомок фільму йому переслали електронною поштою дуже цікавий лист. Це був лист від Міка Джаггера, відправлений музичному супервайзеру фільму. Як виявилося, учасники гурту "Rolling Stones" прочитали сценарій майбутнього фільму. Автори фільму просили у них дозволу використовувати деякі композиції, і музиканти не заперечували. У листі Джаггер запитував, звідки Кайганічу відома історія запису композиції "Moon Is Up" з альбому "Voodoo Lounge" (1994) і, зокрема, те, що Чарлі Уоттс грав у студії не на барабанах, а на урні. Про це Кайганіч прочитав мимохідь в одній із книг Стенлі Бута про "Rolling Stones". Він вирішив згадати цей випадок у фільмі і тепер хвилювався, що Джаггер висловить невдоволення. Нічого подібного фронтмен "Rolling Stones" не висловив. Він написав просто для того, щоб виправити певний нюанс, у якому автори фільму помилилися. Кайганіч пізніше розповідав, що він був тільки радий виправити недолік, адже кому, як не Джаггеру, знати, про що йдеться, коли справа стосується "Rolling Stones"! На додачу до всього, Кайганіч протягом року слухав майже виключно "Rolling Stones".
• Пенелопа читає книгу «Шкура» італійського письменника Курціо Малапарте. Роман, написаний у 1949 році, був включений Католицькою церквою до «Індексу заборонених книг».
• У сцені, де Пол разом з Гаррі знімають документальний фільм, поруч з персонажем Маттіаса Шонартса сидить сам Лука Гуаданьїно.
• Лука Гуаданьіно не вміє плавати. Це вже другий його фільм, де смерть наздоганяє одного з персонажів у басейні. Вперше це сталося у стрічці «Я — це любов» (2009), де також загинув один з персонажів, близьких героїні Тільди Свінтон.
• Концерт Маріанни Лейн у виконанні Тільди Свінтон знімали на стадіоні "Сан-Сіро" (також відомому як стадіон "Джузеппе Меацца") в Мілані, який нагадує спортивний комплекс Madison Square Garden у Нью-Йорку. Зйомки відбулися під час виступу італійського репера Джованотті (справжнє ім'я Лоренцо Керубіні), на якому було присутньо 70 000 людей. Один зі знайомих Тільди Свінтон є другом Джованотті. Через нього автори фільму звернулися до виконавця з проханням поступитися сценою на 15 хвилин, а публіку попросили вигукувати в цей час ім'я Маріанни Лейн.
• В один з знімальних днів підводна камера для зйомки деяких сцен зламалася, і актори були змушені чекати тиждень, не виїжджаючи з острова, поки її замінять. Маттіас Шонартс почувався незручно, буквально в пастці, Тільда Суїнтон була спокійна і пізніше описала цей стан, як «затягнутий сімейний відпочинок», а Рейф Файнс, якому дуже сподобалися будиночки, побудовані в скелях, куди поселили акторів, не хотів нікуди виходити. Під час зйомок актори проживали в будинках, вбудованих прямо в скелі острова Пантеллерія (Італія) в Сицилійській протоці.
• Режисер Лука Гуаданьїно згодом зізнався, що на знімальному майданчику йому ще ніколи не було так комфортно, як у процесі роботи над фільмом «Великий сплеск».
• Тільда Суїнтон назвала свою героїню Маріанн Лейн «сумішшю» Девіда Боуї, Кріссі Хінд і П.Дж. Гарві.
• Перша в акторській кар’єрі Маттіаса Шонартса роль бельгійця не в бельгійському або французькому фільмі. Востаннє перед зйомками фільму «Великий сплеск» він грав бельгійця в драмі Жака Одіара «Іржа та кістка» (2012), після чого виконував ролі американців, англійців, німців, французів і данців.
• Марго Роббі покинула проєкт, через зйомки у фільмі Девіда Йетса «Тарзан. Легенда», залишивши режисера Луку Гуаданьїно без актриси на роль Пенелопи незадовго до запланованого початку зйомок. Він перебрав безліч кандидатів, поки його друг Браян Содстром (агент Тільди Суїнтон і Сем Тейлор-Джонсон) не згадав одного разу Дакоту Джонсон. Гуаданьїно переговорив з Сем Тейлор-Джонсон, яка знімала Дакоту у фільмі «П’ятдесят відтінків сірого» (2015), і незабаром включив Дакоту Джонсон до акторського складу.
• Тільда Суїнтон позувала в образі Маріанн Лейн для обкладинки журналу «AnOther Magazine» (випуск осінь/зима 2015 року). У журналі було опубліковано інтерв'ю з Маріанн про фільм, яке написали спільно Тільда Суїнтон, Гленн О'Браєн, Лука Гуаданьїно і Дейв Кайганіч.
• Під час Лондонського кінофестивалю в 2015 році Лука Гуаданьїно зізнався, що його найулюбленіша сцена у фільмі «Великий сплеск» в остаточний варіант так і не увійшла. «Ми знімали її в галереї «Тейт» в Лондоні прямо перед полотном Девіда Хокні, — сказав режисер. — Сцена вийшла чудова, але її довелося вирізати». У цій сцені була задіяна лише Дакота Джонсон, яка розглядає картину Хокні.
• Режисер Лука Гуаданьїно не впевнений, чи варто називати фільм «На гребінку хвилі» (2015) ремейком детективу «Басейн», який Жак Дере зняв у 1969 році. В інтерв'ю італійській версії журналу «Vogue» він заявив, що ніколи не був шанувальником цієї стрічки Дере і запозичив з неї лише ідею зустрічі двох пар влітку біля басейну. В інтерв'ю газеті «The Guardian» Гуаданьїно згодом пояснив, що концепцію фільму йому навіяла картина «Великий сплеск» (1967) роботи Девіда Гокні. «Я одного разу задумався, а що ж знаходиться за межами того моменту часу, який Гокні зафіксував на полотні», – сказав режисер. Гуаданьїно взяв назву у художника, організував написання сюжету, де вся дія відбувається біля басейну, і діяв далі за натхненням. Він хотів зосередити увагу на поведінці своїх героїв, що в сучасному кінематографі велика рідкість.
• Рейф Файнс і Маттіас Шонартс перш грали нацистів — Файнс у фільмі «Список Шиндлера» (Стівен Спілберг, 1993), а Шонартс у «Французькій сюїті» (Сол Дібб, 2014).
• Четвертий спільний проєкт режисера Луки Гуаданьїно та оператора-постановника Йоріка Ле Со. Вони вже працювали разом над фільмом «Я — це любов» (2009) і короткометражками «Destinee» (2012) і «One Plus One» (2012).
• Перший після виходу на екрани трилера «Протагоністи» (1999) фільм Луки Гуаданьїно англійською мовою.
• Перший повнометражний художній фільм Луки Гуаданьїно за 6 років, що минули з часу виходу на екрани картини «Я — це любов» (2009).
• Над сценарієм працювали учасники гурту The Rolling Stones. Для початку автори фільму влаштували Міку Джаггеру та іншим музикантам перегляд картини «Я — це любов» (2009), щоб ознайомити їх з творчістю Луки Гуаданьіно. Фронтмену гурту фільм сподобався. Рейф Файнс із Джаггером навіть подружилися. Після цього Файнс і Гуаданьіно відвідали концерт The Rolling Stones у Римі, щоб особисто представити музикантам майбутній фільм. Як згодом розповідав продюсер Майкл Костіган, все вийшло навіть краще, ніж вони розраховували. Джаггер і гітарист Ронні Вуд були в захваті від майбутнього фільму і конкретно від персонажа, якого мав зіграти Файнс. Вони дещо підказали актору щодо діалогів про сесії в студії, які буде обговорювати його персонаж перед камерою. Таким чином, ставлячи платівку The Rolling Stones, Гаррі розмірковував або робив зауваження саме про ті речі, про які дійсно говорили в студії в процесі запису.
• Маттіас Шонартс почав зніматися у фільмі «Тілоохоронець» (Аліс Вінокур, 2015) всього через три тижні після закінчення зйомок «Великого сплеску».
• Десятий спільний проєкт режисера Луки Гуаданьїно та монтажера Уолтера Фазано. Раніше вони разом працювали над картинами «Qui» (1997), «Протагоністи» (1999), «L'uomo risacca» (2000), «Mundo civilizado» (2003), «Мелісса: інтимний щоденник» (2005), «Я — це любов» (2009), «Chronology» (2010), «Destinee» (2012) і «Бертолуччі про Бертолуччі» (2013).
• Лука Гуаданьїно хотів працювати з автором сценарію зі США, а тому звернувся з проханням написати для «Studio Canal» сценарій до Девіда Кайганіча.
• Маттіас Шонартс грає у фільмі «Великий сплеск» фотографа та автора документальних фільмів. Насправді Шонартс зняв документальний фільм «Френкі» про свого шкільного приятеля, який втратив ногу.
• У актора Рейфа Файнса, який виконує у фільмі роль музичного продюсера, є брат на ім’я Магнус, який є музичним продюсером. Файнс зізнався в інтерв'ю веб-сайту «Collider», що, готуючись до ролі, засипав брата питаннями про цю професію.
• Четвертий фільм оператора Йоріка Ле Со, в якому знялася Тільда Суїнтон. До цього вони разом працювали у фільмах «Джулія» (Ерік Зонка, 2008), «Я — це любов» (Лука Гуаданьїно, 2009) і «Виживуть тільки коханці» (Джим Джармуш, 2013).
• Оператор Йорік Ле Со також працював над фільмом «Басейн» (Франсуа Озон, 2002), новою інтерпретацією однойменного фільму Жака Дере з Аленом Делоном і Ромі Шнайдер 1969 року.
• Ре́йфу Файнсу подобається гурт The Rolling Stones, проте до літа 2014 року, коли знімався фільм «Великий сплеск», він не був на жодному їхньому концерті.