Будівництво залізниці на Дикому Заході несе не тільки прогрес, але і великі гроші. Залізничний магнат заради досягнення мети не зупиняється ні перед чим, навіть перед вбивством молодої вдови, через чию ферму повинні прокладати рейки. Але на Дикому Заході не все продається і не все купується. На її захист стають справжні герої, для яких є тільки два слова - честь і револьвер.

Що залишилося за кадром

Для ролі Генрі, актор спеціально замовляв пару коричневих лінз. Але режисер Леоне попросив його зняти їх, тому що йому потрібен був пронизливий погляд блакитних очей Фонди.
Після "доларової" трилогії Леоне більше не хотів знімати вестерни. Він ще в 60-х роках обмірковував проєкт "Однажды в Америке". Однак американські продюсери відмовлялися фінансувати цей проєкт, поки він не зніме для них ще один вестерн.
Сценарист Бернардо Бертолуччі стверджував, що ідея ввести в сюжет персонажа-жінку належала йому. Спочатку Ліоне вагався, а потім, коли погодився, його осяяла думка показати Джилл МакБей у такому ракурсі, щоб глядач одразу зрозумів, що вона не носить нижню білизну. Потім він відмовився від цієї ідеї, а Клаудіа Кардинале розповідала, що якби тоді дізналася про цю примху Ліоне, то не погодилася б знятися у фільмі.
За задумом Леоне, трьох бандитів, які на початку фільму чекають Гармоніку на станції, повинні були зіграти Клінт Іствуд, Лі Ван Кліф та Елай Воллек (зірки фільму "Хороший, поганий, злий" (1966)). Але коли стало відомо, що Іствуд не буде зніматися, від цієї ідеї довелося відмовитися.
Герої фільмів Клаудії Кардинале та Паоло Стоппа здійснили найдовшу подорож на диліжансі в історії кіно. Вона починалася в Іспанії і пролягала через Долину монументів у США.
Гавайська принцеса Луана Калаелоа зіграла роль індіанської жінки, яка втекла зі станції на початку фільму. Вона була дружиною актора Вуді Строуда.
Дім Джілл МакБейн раніше використовувався як місце зйомок у фільмі Орсона Веллса "Полуночні дзвони" (1965).
Незграбного брата Гармоніки грає Клаудіо Манчіні, керівник виробництва фільму.
Одним з каскадерів, які працювали над фільмом, був Джон Лендіс, який у майбутньому став відомим режисером.
Це останній фільм Серджіо Льоне, у якому початкові титри тривають більше десяти хвилин.
Джейсон Робардс (Шайєн) напився вже в перший день зйомок. Леоне попередив його про звільнення, і після цього Робардс більше так не робив. Однак, коли в червні 1968 року був убитий Роберт Ф. Кеннеді, Робардс знову почав пити. Леоне оцінив ситуацію і навіть призупинив зйомки на один день.
Актор Ел М'юлок, який зіграв у сцені перестрілки на початку фільму, того ж дня, у тому самому костюмі, вистрибнув з вікна свого готелю. Він помер під час транспортування до лікарні.
Генрі Фонда спочатку відмовився зніматися у фільмі. Серджіо Леоне особисто поїхав до Америки, щоб переконати його. Фонда запитав: "Чому ви хочете знімати мене?". Леоне відповів: "Уявіть собі: камера повільно рухається вздовж фігури бандита, знизу вгору, до його пістолета, який він витягає і стріляє у дитину, що біжить. Потім камера піднімається до обличчя бандита... і це буде Генрі Фонда".
Після «доларової» трилогії Леоне більше не хотів знімати вестерни. Він ще в 60-х обмірковував проєкт «Одного разу в Америці». Проте американські продюсери відмовлялися фінансувати проєкт, поки він не зніме для них ще один вестерн.
За задумом Леоне трьох бандитів, які на початку фільму чекають на Гармоніку на станції, мали зіграти Клінт Іствуд, Лі Ван Кліф та Ілай Воллак (зірки «Доброго, поганого, злого» (1966)). Але коли з’ясувалося, що Іствуд зніматися не буде, від ідеї довелося відмовитися.
Будинок Джилл МакБейн трохи раніше був використаний як декорації для фільму Орсона Веллса «Опівнічні дзвіниці» (1965).
Генрі Фонда спочатку відмовився грати у фільмі. Серхіо Леоне особисто вирушив до Америки, щоб переконати його. Фонда запитав: «Чому ви хочете знімати мене?» Леоне відповів: «Уявіть: камера повільно пливе по фігурі бандита, знизу вгору, до його пістолета, який він вихоплює і стріляє в дитину, що біжить. Потім камера піднімається до обличчя бандита… і це Генрі Фонда».

Вам сподобався фільм?