Професійний картяр Да́н Мі́лнер погоджується на угоду за 50 000 доларів, щоб покинути США та вирушити до Мексики, але опиняється вплутаним у стосунки з іншими гостями розкішного курорту та підозрює, що людина, яка його найняла, може бути злочинним босом Ніком Ферраро, депортованим з метою повернення до США.

Що залишилося за кадром

На стадії постпродакшну фільм зіткнувся з серйозними проблемами, коли власник і виконавчий продюсер студії «РКО» Говард Хьюз вирішив його значно змінити, вирізавши та перезнявши старі й додавши цілу низку нових сцен. Для цього він запросив режисера Річарда Флайшера та сценариста Ерла Фентона, які незадовго до того закінчили для нього роботу над фільмом нуар «Вузька грань» (1952). Хоча основні зйомки першого варіанту картини проходили в 1948 році, а фільм в остаточному варіанті був закінчений у травні 1950 року, він ще більше року пролежав на полиці і був випущений на екрани лише наприкінці серпня 1951 року.
Переговори між Г’юзом, Флейшером і Фелтоном щодо доопрацювання сценарію затягнулися на кілька місяців, в результаті чого були додані кульмінаційні екшн-сцени на яхті. У міру того, як сценарій змінювався, яхта, яка була основним місцем екшну, поступово виросла до корабля довжиною 150 футів з обладнаними інтер'єрами. Для того, щоб його встановити, було використано найбільшу знімальну павільйон студії, в якому спеціально побудували дуже великий басейн з водою. Крім того, була додана сцена з потонутим човном. Для цього потрібно було осушити басейн, частково перебудувати і поглибити, щоб човен міг затонути в ньому повністю разом з людьми, які в ньому перебували.
Після двох місяців додаткових зйомок та ще одного місяця монтажу, до фільму було додано 1 годину 20 хвилин нового матеріалу. Коли Г’юс його подивився, йому не сподобався актор, який грав Ферраро, і він доручив перезняти сцени цього персонажа з іншим актором. Після ретельного пошуку та екранних тестів для перезйомки було обрано Роберта Дж. Вілка. З Вілком довелося перезняти майже всі сцени нового матеріалу та декілька сцен з початкового варіанту. Коли друга перезйомка вже була здійснена на три чверті, Г’юс побачив в одному з фільмів Реймонда Берра, який справив на нього таке сильне враження, що продюсер доручив ще раз перезняти всі сцени Вілка, замінивши його Берром.
В цілому перезйомка обійшлася приблизно в 850 тисяч доларів — що приблизно дорівнює сумі збитку фільму при його первісному прокаті в 1951 році.
На стадії постпродакшну фільм зіткнувся з серйозними проблемами, коли власник і виконавчий продюсер студії «РКО» Говард Хьюз вирішив його значно змінити, вирізавши та перезнявши старі й додавши цілу низку нових сцен. Для цього він запросив режисера Річарда Флайшера та сценариста Ерла Фентона, які незадовго до того закінчили для нього роботу над фільмом нуар «Вузька межа» (1952). Хоча основні зйомки першого варіанту картини проходили в 1948 році, а фільм в остаточному варіанті було закінчено в травні 1950 року, він ще понад рік пролежав на полиці й був випущений на екрани лише наприкінці серпня 1951 року.

Вам сподобався фільм?