Коли у маленького Віктора під машину потрапляє його улюбленець, песик Спаркі (який знімається у саморобних фільмах жахів Віктора), він вирішує повернути його до життя єдиним відомим йому способом. Але коли "монстр" з гвинтовою шиєю починає сіяти хаос і жах у серцях сусідів Віктора, він мусить переконати їх (і своїх батьків), що незважаючи на свій вигляд, Спаркі все ще той самий добрий і вірний друг, яким завжди був.

Що залишилося за кадром

За задумом студії Дісней, «Франкенвіні» мали демонструвати в кінотеатрах в одному пакеті з відновленою анімаційною повнометражкою «Піноккіо». Причому, під час тестового перегляду, за свідченнями Бертона, «діти кричали від страху лише під час перегляду «Піноккіо»». Після цього випадку Бертона було звільнено зі студії Дісней з формулюванням «марна трата робочої сили та грошей».
Спаркі — кличка собаки головного героя як у фільмі, так і в житті. Через два роки після участі у «Франкенвіні» Спаркі знявся у Девіда Лінча у фільмі «Синій оксамит».
Сцена, де Спаркі зустрічається з чорною пуделькою сусідки, яка має характерний білий пасмо у зачісці, нагадує глядачеві образ персонажки Ельзи Ланчестер з фільму Джеймса Вейла «Наречена Франкенштейна».
Сцена на цвинтарі та сцена на млині — прямі цитати з «Франкенштейна» Уейлса, у яких роль персонажа Бориса Карлоффа замінено собакою.
Незадовго до початку зйомок Бертон втратив улюбленого пса в ситуації, схожій на ту, що показана у фільмі.

Вам сподобався фільм?