У 1964 році ядерна війна знищує людство в північній півкулі; один американський підводний човен знаходить тимчасовий притулок в Австралії, де звичне життя маскує зростаючий відчай. Заперечуючи втрату дружини та дітей у Голокості, американський капітан Тауерс знайомиться з втомленою, але приголомшливо красивою Мойрою Девідсон, яка починає закохуватися в нього. Підводний човен повертається після розвідки за місяць (або менше) до кінця; чи знайдуть Тауерс і Мойра розраду один в одному?

Що залишилося за кадром

Екранізація роману «На березі» Невіла Шюта.
Деякі вулиці австралійського передмістя Бервіка, де проходили зйомки, згодом були названі на честь учасників проєкту: Гарднер-стріт, Шют-авеню, Крамер-драйв.
Брати Стругацькі згадують цей фільм у своїй «Казці про трійку» та «Дальній райдузі».
Фільм згадується також у романі Стівена Кінга «Потрібні речі». Він йде по телевізору, коли одна з героїнь, Нетті Кобб, розклеює записки в будинку Денфорда Кітона. Цей же фільм хоче подивитися після недільної служби інша героїня, Вільма Джерзік.
Фільм згадується в першому томі роману Харукі Муракамі «1Q84».
Цим фільмом Фред Астер почав свою не танцювальну кар'єру в кінематографі. Режисер Стенлі Крамер ніяк не міг вирішити, кому ж віддати цю роль, а кандидатуру Астера запропонувала Крамеру дружина, яка якраз дивилася по телевізору один з фільмів з Астером.
Перший фільм Ави Гарднер після завершення її 20-річного контракту з кінокомпанією «MGM», коли вона працювала за виплачуване їй щотижневе жалування і взагалі нічого не отримувала, якщо її «позичали» іншим студіям. Відпрацювавши контракт з «MGM», вона змогла сама вибирати собі ролі та домовлятися про гонорар.
Міністерство оборони США та ВМС США відмовилися допомагати авторам фільму в роботі над проєктом. У дозволі на одну з ядерних підлодок кінематографістам також було відмовлено, тож довелося знімати неядерну британську підлодку «HMS Andrew». (До 1967 року підводні човни Королівського флоту Великобританії базувалися в Австралії, а потім в австралійців з'явився власний підводний флот.) Сцени на базі ВМФ знімали на Вільямстаунській верфі в австралійському штаті Вікторія.
Багато неприємностей режисеру Стенлі Крамеру завдавали тисячі відпочиваючих, які спостерігали за зйомками, заходячи у воду по плечі, а після кожного дубля починали аплодувати акторам. Іноді ентузіазм глядачів відверто дратував, особливо коли вони постійно потрапляли в кадр, бажаючи зблизька подивитися на Аву Гарднер.
Перед зйомками фіналу Стенлі Крамер по радіо та зі сторінок місцевих видань звернувся до жителів міста з проханням залишатися вдома, щоб зняти пусті вулиці.

Вам сподобався фільм?