Мігель живе в мексиканському селі в родині шевців і дуже хоче стати музикантом. Щоб здійснити мрію, хлопець має розгадати давню таємницю свого роду, заховану у Країні Мертвих. Отож, взявши в напарники скелета-провідника та дивакуватого пса Данте, Мігель вирушає в потойбіччя…

Що залишилося за кадром

Робоча назва проєкту була "Dia de los Muertos", або "День мертвих" (так називається свято, присвячене пам'яті померлих, яке відзначається 1 та 2 листопада в Мексиці, Гватемалі, Нікарагуа, Гондурасі та Сальвадорі).
Співробітники Pixar раніше не працювали з анімацією скелетів, тому під час створення мультфільму у них виникла технологічна проблема. Програма Presto, яка відповідала за рендеринг, не справлялася з одягом на скелетах. Тканина неправильно лягала на кістки, постійно заплутувалася в області шиї, ніг і рук, застрягаючи у порожнинах на стиках. Рішення полягало у створенні нової програми з нуля, яка значно краще справлялася зі симуляцією одягу на скелетах. Але заповнення порожнин, щоб туди не потрапляла тканина, – це лише частина проблеми. Нове програмне забезпечення також чудово справлялося з об'ємом. У кожного скелета 127 кісток, і приблизно 80 з них видно глядачеві. Програма дозволила у великих масштабах генерувати персонажів, створюючи незначні, на перший погляд, зміни, завдяки яким виникало відчуття унікальності.
Для створення лише одного світу мертвих, де розгортається більшість подій, знадобилося 7 мільйонів окремих джерел освітлення – від вуличних ліхтарів до лампочок у трамваях. Щоб усі вони правильно відображалися на екрані, аніматори взяли програму, створену для сцени зі світлячками з фільму «Хороший динозавр», і переробили код. В результаті програма групувала джерела світла за різними критеріями, замість того, щоб обробляти кожне окремо. Це дозволило значно скоротити час рендерингу.
Співробітники Pixar раніше не працювали з анімацією скелетів, тому у них виникла технічна проблема. Програма Presto, що відповідала за рендеринг, не змогла впоратися з одягом на скелетах. Тканина неправильно лягала на кістки, постійно заплутувалася в шиї, ногах і руках, застрягаючи в порожнечах на стиках. Тому було прийнято рішення створити для цього нову програму.
Для одного лише світу мертвих, де розгортається більша частина дії, довелося створити 7 мільйонів джерел освітлення — від вуличних ліхтарів до лампочок на трамваях.
Спочатку передбачалося, що Мігель (Ентоні Гонсалес) буде лише грати на гітарі. Коли режисер Лі Анкріч дізнався, що Гонсалес добре співає, було вирішено, що головний герой буде співати.
У фільмі постійно показують квітку. Це бархатець прямостоячий, який є основною квіткою Дня мертвих.
Під час відвідування однієї з родин у Мексиці режисер і сценарист Лі Анкріч помітив, що собака цікавиться поклонінням померлим родичам на домашньому вівтарі, і його постійно потрібно було відганяти. Анкрічу цей момент так сподобався, що він включив його в сценарій.
За словами режисерів Лі Анкріча та Едріана Моліни, найскладнішим у роботі над фільмом було анімувати шию бабусі. Моліна навіть попросив свою тещу, яка жила в Мехіко, приїхати в студію, де вони намагалися розізлити жінку, щоб побачити, як рухається її шия. Це виявилося нелегко, оскільки теща була людиною незлобивою, але через кілька годин вони все ж досягли свого.
Основою для зображення Країни мертвих послужили види штату Гуанахуато, де на схилах гір розташовані різнокольорові будинки.
Робота над фільмом тривала з 2011 по 2017 рік – рекордно довгий час для Pixar.
Під час підготовки автори та аніматори здійснили п’ять поїздок до Мексики для вивчення місцевої культури.
Через затягнуту роботу над фільмом у актора озвучення головного героя почав ламатися голос, і замість нього взяли Ентоні Гонсалеса. Оригінальний актор озвучив робітника сцени, який вказав Ернесто дорогу на сцену.
У фільмі показано багато відомих мексиканців – зокрема, реслера Ель Санто, актора Кантінфласа, акторів і співаків Педро Інфанте та Хорхе Негрете, художницю Фріду Кало, політичного та військового діяча епохи революції Еміліано Сапату, актрису Марію Фелікс.
Порода Данте – ксолоіцкуінтлі, або мексиканський голий собака.
Спочатку фільм збиралися назвати «День мертвих». У 2015 році Walt Disney Company спробувала зареєструвати торгову марку «День мертвих», проте компанію звинуватили в культурній апропріації. Через тиждень Disney перейменувала фільм на «Таємницю Коко».
Перший проєкт Pixar, в якому прямо показано смерть основних персонажів.
Робота над фільмом тривала з 2011 по 2017 рік – рекордно довгий час для Pixar.
Спочатку фільм збиралися назвати «День мертвих». У 2015 році Walt Disney Company спробувала зареєструвати торгову марку «День мертвих», однак компанію звинуватили в культурній апропріації. Через тиждень Disney перейменувала фільм у «Таємницю Коко».

Вам сподобався фільм?