Під приводом пікніка геолог бере свою підлітку-дочку та 6-річного сина в австралійську глушину та намагається застрелити їх. Коли йому це не вдається, він направляє зброю на себе, і двом дітям, які виросли в місті, доводиться самостійно боротися з суворим диким краєм. Їх рятує випадкова зустріч з хлопчиком-аборигеном, який навчає їх виживати, і цим самим підкреслює дисгармонію між природою та сучасним життям.

Що залишилося за кадром

Люк Роуг дійсно обпік спину перед сценою, де хлопчик-абориген змащує його обпечену шкіру жиром. Цього не було у сценарії, але режисер Ніколас Роуг побачив, що це відбувається, зазнімати це на камеру і включив у фільм.
Сценарій, написаний Едвардом Бондом, займав лише 14 сторінок. Все інше – це імпровізації.
Наприкінці фільму глядач чує уривок із поетичної збірки Альфреда Едварда Хаусмана (1859-1936), під назвою "Шропширський хлопець".
У час зйомки Девід Галпілі зовсім не говорив англійською мовою.
Дженні Агатер соромилася зніматися оголеною під час сцени купання в озері, тому на знімальному майданчику залишилося мінімальна кількість людей. Коли зйомка цієї сцени завершилася, всі інші повернулися на майданчик і, як знак солідарності з акторкою, роздяглися догола та пішли купатися.
В кінці фільму глядач чує уривок зі збірки віршів Альфреда Едварда Гаусмана (1859-1936) «Шропширський хлопець».

Вам сподобався фільм?