Фільм розповідає про бойовий похід німецького підводного човна, що вийшов в Атлантику на перехоплення англійських морських конвоїв, а потім отримав смертельний наказ прориватися через Ґібралтарську протоку в Середземне море. Люди, поставлені волею долі й обставинами в ситуацію, коли необхідно вбивати задля виживання, - ось головна думка цієї потужної драматичної стрічки. Солдати по обидві сторони фронту в будь-якій війні просто приречені бути жертвами.

Що залишилося за кадром

На початку 1990-х років гурт "U-96" створив техно-аранжування музичної теми з фільму "Підводна човна", яке стало дуже популярним.
Фінальна сцена була знята одним дублем, в першу чергу через значні витрати, пов'язані з її зйомкою.
U-96 – німецька середнього розміру підводний човен типу VIIC часів Другої світової війни, який став однією з найвідоміших субмарин після публікації роману «Лодка». Замовлення на будівництво підводного човна було надано 30 травня 1938 року. Підводний човен був закладений 16 вересня 1939 року на верфі «Germaniawerft» у Кілі під будівельним номером 601, спущений на воду 1 серпня 1940 року. Підводний човен вступив у стрій 14 вересня 1940 року під командуванням капітана-лейтенанта Генріха Леманна-Вілленброка.
Більшість зйомок фільму проходила у Мюнхені.
Спочатку проєкт мав очолити режисер Дон Сіґел.
Під час зйомок у якості консультанта був присутній справжній капітан U-96 Генріх Леманн-Вілленброк, якому на той момент було вже 70 років.
На роль капітана U-96 розглядали Рутгера Гауера, однак в останній момент актор відмовився від участі у фільмі та віддав перевагу зйомкам у картині Рідлі Скотта "Бегущий по лезвию бритви".
Човен, який використовувався під час зйомок фільму "Підводний човен", також використовувався для зйомок фільму "Індіана Джонс: у пошуках втраченої скрині" (1981).
Версія фільму для кінотеатрів тривала 150 хвилин, а режисерська версія – 209 хвилин. У 1996 році вийшла повна версія фільму, яка тривала 293 хвилини.
Період підготовки до зйомок тривав 5 років. Самі зйомки зайняли рік, а ще один рік пішов на постобробку.
Для сцен, що знімалися всередині підводного човна, була побудована цистерна, яка висіла на двох карданних підвісах і могла коливатися вгору-вниз та вліво-право, що дозволило реалістично відтворити трясіння від вибухів глибоководних бомб.
Для зйомок U-96 було створено два повнорозмірні макети рубки та палуби, а також мініатюрну модель підводного човна, яка використовувалася для сцен у відкритому морі. Сцени на містку знімалися в басейні, де були встановлення для створення "штормових хвиль".
У фільмі можна побачити шифрувальну машину для радіозв'язку "Енігма", навколо якої побудований сюжет іншого фільму про німецький підводний човен – "U-571" (2000).
У саундтреку фільму є версія пісні "It's a long way to Tipperary", виконана ансамблем пісні та танцю імені Александрова. Цю ж пісню співали англійські військовополонені у радянському фільмі про німецький підводний човен "Секретний фарватер" (1986).
Фільм знято за однойменним романом Лотара-Гюнтера Бухгайма.
Епізоди, що знімалися в Ла-Рошелі, були відзняті у тих самих доках, побудованих німцями під час Другої світової війни. Деякі місцеві жителі, які ще пам'ятали окупацію, зазначали, що "німці такі ж божевільні, як і тоді".
Зйомки фільму проводилися в хронологічному порядку, за винятком початкових сцен у барі та фінальних сцен у гавані, які були зняті останніми.
Коли команда помічає есмінець у біноклі, лунає сигнал "Есмінець у секторі 10!", але всі дивляться в бінокль не ліворуч по ходу корабля, а праворуч, "у секторі 2".
У саундтреку фільму є версія пісні «It’s a long way to Tipperary» у виконанні Ансамблю пісні і танцю ім. Александрова. Цю ж пісню співали звільнені англійські військовополонені в радянському фільмі про німецький підводний човен «Секретний фарватер» (1986).
Епізоди в Ла-Рошелі знімалися в тих самих елінгах, збудованих німцями в роки Другої Світової війни. Деякі жителі, які ще пам'ятали окупацію, відзначали, що «німці такі ж божевільні, як і тоді».
Коли в біноклі команда фіксує есмінець, звучить «Есмінець на 10 годин!», але всі дивляться в бінокль не ліворуч по ходу човна, а праворуч, «на дві години».

Вам сподобався фільм?