За жменю доларів

Per un pugno di dollari (1964)

Хронометраж: 1:39 (99 хв)

7.8/10
4665

7.9/10
252000

Всё про фільм

Відео 20

Фото 149

Актори та персонажі

Дата прем'єри

1964-09-12

Країна

Німеччина, Іспанія, Італія

Продакшн

United Artists, Constantin Film, Taurus Film, Jolly Film, Ocean Films

Жанр

Вестерн

Бюджет

$200 000

Збори

$14 500 000

Сайт

Режисер

Серджіо Леоне

Актори

Клінт Іствуд, Маріанна Кох, Джан Марія Волонте, Вольфганг Лукші, Зігхардт Рупп, Джозеф Еггер, Антоніо Прієто, Хосе Кальво, Маргарита Лозано, Даніель Мартін
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Арріго Коломбо, Джорджо Папі

Оператор

Федеріко Г. Ларрайя

Композитор

Енніо Морріконе

Художник

Карло Лева

Кастинг

Монтаж

Роберто Чінкіні, Альфонсо Сантакана
Вся команда (66)

• Реліз фільму в США було відкладено, оскільки сценаристи фільму "Сан-Куро" Акіри Куросави та Рюдзо Кікусіми подали до суду на творців фільму "За жменю доларів" за порушення авторських прав. Куросава і Кікушіма виграли справу і отримали 15 відсотків від світових зборів фільму Серджіо Леоне, а також ексклюзивні права на дистрибуцію в Японії, Тайвані та Південній Кореї. За словами Куросави, картина "За жменю доларів" принесла йому більше грошей, ніж його власний фільм "Сан-Куро" (1961).
• На головну роль претендували Генрі Фонда, Стів Різ, Рорі Колгун, Чарльз Бронсон, Джеймс Коберн, Генрі Сілва та Ерік Флемінг.
• «За жменю доларів» – ремейк фільму «Тілоохоронець» (1961).
• У американських трейлерах, а також у рекламних матеріалах, назва фільму була зазначена як "A Fistful of Dollars", проте, у самому фільмі – "Fistful of Dollars".
• Спочатку Серджіо Леоне не планував запрошувати Енніо Морріконе для роботи над фільмом, оскільки він не був вражений жодним з саундтреків, які Морріконе написав для інших стрічок. Однак, початкові начерки майбутніх композицій, які звучали у фільмі, змусили Леоне змінити свою думку і негайно укласти контракт із Морріконе. Згодом Морріконе напише музику до всіх наступних фільмів Леоне.
• «За жменьку доларів» вважається першим спагетті-вестерном, але до виходу цього фільму на екрани вже існувало близько 25 подібних картин, знятих в Італії. Однак, «За жменьку доларів» став першим фільмом, який отримав міжнародний прокат.
• «За жменю доларів» – перший спільний проєкт Серджіо Леоне та Енніо Морріконе.
• У школі Серджіо Леоне та Енніо Морріконе навчалися в одному класі.
• Початкова назва фільму "Чудовий незнайомець" була змінена на "За жменю доларів" всього за три дні до прем'єри. Ніхто не вважав за потрібне повідомити про це Клінту Іствуду, який і не мав уявлення про те, що фільм отримав позитивну реакцію глядачів, поки його агент, через три тижні, не розповів йому про це.
• Ім'я "Чоловіка без імені" (Клінт Іствуд) – Джо. Його ім'я можна почути у сцені розмови з похоронником, а також у фінальних титрах, де персонаж, якого грає Іствуд, вказаний як Джо.
• За словами Говарда Х'юза, автора книги "Одного разу на дикому італійському Заході", Серджіо Леоне самостійно знайшов дерево, яке, на його думку, ідеально підходило для дерева, з якого буде виконано повішення. Дерево було викопане і перевезено на знімальний майданчик.
• Клінт Іствуд значною мірою самостійно створив образ свого персонажа. Наприклад, він сам купив чорні джинси, капелюх і сигари.
• Оскільки це був спільний італійсько-німецько-іспанський проєкт, на знімальному майданчику існував значний мовний бар'єр. Клінт Іствуд спілкувався із Серджіо Леоне та італійською частиною знімальної групи через каскадера Беніто Стефанеллі, який був неофіційним перекладачем у цьому проєкті.
• Відомий присвист Клінта Іствуда з'явився через яскраве сонце та потужні лампи, які використовувалися під час зйомок.
• Зйомки фільму були завершені у 1964 році, але до кінотеатрів США він надійшов лише у 1967 році.
• У початкових титрах фільму було допущено помилку: замість імені режисера Серджіо Леоне було вказано "Боб Робертс". Це сталося через те, що раніше в Італії люди відвідували переважно американські фільми, а не італійські. Саме тому Леоне використав псевдонім Боб Робертс.
• Коли фільм був показаний уперше на каналі "ABC" у 1975 році, для нього було знято додаткову сцену, яка пояснювала, чому "Людина без імені" вирушила до Сан-Мігель. Ні Клінт Іствуд, ні Серджіо Леоне не брали участі в цій додатковій зйомці. У цій сцені Гаррі Дін Стэнтон, який зіграв політика, наказує герою Іствуда, в обмін на помилування, вирушити до Сан-Мігель і звільнити місто від двох банд. Ця сцена доступна у спеціальному DVD-виданні фільму.
• Клінт Іствуд сам запропонував ідею, щоб "Чоловік без імені" курив сигари. Він купив звичайні сигари, а потім розрізав кожну з них на три частини.
• Реліз фільму в США був затриманий, тому що сценаристи «Тілоохоронця» Акіра Куросава та Рюдзо Кікусіма подали в суд на творців фільму за порушення авторських прав. Куросава та Кікусіма виграли процес і отримали 15% від світових зборів фільму та ексклюзивні права на дистрибуцію в Японії, Тайвані та Південній Кореї. За словами Куросави, картина «За жменю доларів» принесла йому більше грошей, ніж його власний «Тілоохоронець».
• Реліз фільму в США був затриманий, тому що сценаристи «Тілоохоронця» Акіра Куросава та Рюдзо Кікусіма подали до суду на творців фільму за порушення авторських прав. Куросава та Кікусіма виграли процес і отримали 15% від світових зборів фільму та ексклюзивні права на дистрибуцію в Японії, Тайвані та Південній Кореї. За словами Куросави, картина «За жменю доларів» принесла йому більше грошей, ніж його ж «Тілоохоронець».
• «За жменю доларів» — ремейк «Тілоохоронця» (1961).
• Спочатку Серджіо Леоне не збирався запрошувати Енніо Морріконе для роботи над фільмом, оскільки він не був вражений жодним із саундтреків, що зробив Морріконе для інших картин. Однак, вже початкові начерки майбутніх композицій, які прозвучали у фільмі, змусили Леоне змінити свою точку зору та негайно укласти контракт з Морріконе. В подальшому Морріконе напише музику для всіх наступних фільмів Леоне.
• «За жменю доларів» — перший спільний проект Серджіо Леоне та Енніо Морріконе.
• У школі Серджіо Леоне та Енніо Морріконе навчалися в одному класі.
• Початкова назва фільму «Великолепний незнайомець» («The Magnificent Stranger») була змінена на «За жменю доларів» всього за три дні до прем’єри. Ніхто не спромігся повідомити про це Клінту Іствуду, який і не мав поняття, що фільм отримав чудовий прийом у глядачів до тих пір, поки його агент, три тижні по тому, не сказав йому про це.
• Ім’я «Чоловіка без імені» (Клінт Іствуд) — Джо. Його ім’я можна почути у сцені розмови з гробовщиком, а також у фінальних титрах персонаж Іствуда зазначений як Джо.
• За словами Говарда Х’юза, автора «Одного разу на Дикому Заході», Серджіо Леоне самостійно знайшов дерево, яке, на його думку, ідеально підходило для дерева з виселицею. Дерево викопали та перевезли на знімальний майданчик.
• Клінт Іствуд значною мірою самостійно створив образ свого героя. Наприклад, він купив чорні джинси, капелюх та сигари.
• Оскільки це була спільна італійсько-німецько-іспанська постановка, на знімальному майданчику існував значний мовний бар’єр. Клінт Іствуд спілкувався з Серхіо Леоне та італійською частиною знімальної групи через каскадера Беніто Стефанеллі, який був неофіційним перекладачем на проєкті.
• Найвідоміший примружений погляд Клінта Іствуда виник через яскраве сонце та високі лампи на зйомках.
• У початкових титрах фільму в імені режисера було написано «Боб Робертс» замість Серхіо Леоне, це було зумовлено тим, що раніше в Італії люди не ходили на італійські фільми, а ходили виключно на американські. Саме тому Леоне спритнував і взяв собі псевдонім Боб Робертс.
• Коли відбулася прем'єра фільму на каналі «ABC» у 1975 році, для картини було знято додаткову сцену, яка пояснювала, чому «Людина без імені» вирушила до Сан-Мігель. Ні Іствуд, ні Леоне не брали участі в дозйомках. У цій сцені Гаррі Дін Стэнтон, який зіграв політика, наказує герою Іствуда в обмін на помилування відправитися до Сан-Мігель і позбавити місто від двох банд. Ця сцена доступна на спеціальному DVD-виданні фільму.
• Клінт Іствуд сам запропонував ідею того, щоб «Людина без імені» курила сигари. Він купив звичайні сигари, а потім розрізав кожну з них на три частини.