Суворе, рутинне та сіре життя маленького провінційного містечка змінюється після появи двох нових жителів – красуні Вієнн та її шестирічної дочки Анук. Вієнн відкриває маленьку крамницю солодощів, в якій готує неймовірно смачний шоколад, дивовижним чином догоджаючи найвибагливішим смакам своїх покупців. З відкриттям крамниці, мешканці міста стають більш чемними та веселими, немов шоколад має чарівну дію. Місто змінюється буквально на очах, що не влаштовує мера міста, байдужого до цукерок, але жадібного до влади…

Що залишилося за кадром

Фільм знято за мотивами роману Джоанн Гарріс «Шоколад» (Chocolat, 1999).
Хоча більшість фільму знімали у Франції, всі сцени за участю Джонні Деппа знімалися у Великій Британії.
Епізод, у якому Ру (Джонні Депп) танцює з Армандою Вуазен (Джуді Денч) на корабельній вечірці, не увійшов до європейської прокатної версії фільму, хоча фрагмент цієї сцени залишився в рекламному ролику.
Жульєт Бінош відвідала шоколадний магазин у Парижі, щоб дізнатися, як роблять шоколадні цукерки.
Міське кладовище, показане у фільмі, насправді не існує — це декорації, збудовані спеціально для зйомок.
Ім'я кенгуру Пантуфа, якого уявляє собі Анук, пишеться як Pantoufle. Це слово французькою означає «домашній капці» і іноді вживається в цьому значенні й англійською мовою.
В оригінальному романі Пантуф — не кенгуру, а кролик.
У фіналі фільму в ролі «ожилого капця» знявся справжній кенгуру-валабі.
У кінці фільму, коли камера від’їжджає від села під час фінальних титрів, можна побачити людину, що йде через нижню половину скверу. Таким чином режисер хотів довести глядачам, що вони бачать справжнє село, а не макет.
Човен, на якому між Віанн (Жульєт Бінош) та Ру (Джонні Депп) відбувається любовна сцена, був повністю декоративним. Його встановили в павільйоні та обладнали спеціальним пристроєм для імітації річкової гойди. Кадр після поцілунку героїв, коли ми бачимо їхні силуети та човен на воді, було створено за допомогою комп’ютерної графіки.
Коли Ру вперше заходить у шоколадний магазин, Віанн дає йому шоколадку на пробу. Після того, як Ру відкушує шматочок, камера змінює ракурс — і шоколадка виявляється повністю з’їденою.
Коли Віанн і Анук вперше спускаються до річки, щоб побачити Річкових Людей, ми чуємо, як Ру грає на гітарі, проте не бачимо його. Потім, коли Віанн і Анук нарешті бачать Ру, виявляється, що він сидить з гітарою прямо перед ними – на тому місці, де ніхто не сидів у попередніх кадрах.
В шоколадному магазині Арманда (Джуді Денч) читає онукові вірш Артура Рембо «Прощавай» (Adieu) зі збірки «Одне літо в пеклі» (1873).
Коли Ру вперше приходить до бару Сержа з дівчиною з човна, волосся останньої акуратно зачесане. Однак пізніше, коли бармен каже «Я не обслуговую тварин», її волосся раптово стає скуйовдженим і заплутаним. Потім, коли Віанн запрошує їх до свого магазину, волосся дівчини знову акуратно вкладене.
У кінці фільму Віанн двічі вручає Ру одну й ту ж саму чашку гарячого шоколаду.
Зйомки фільму проходили з 2 травня по 6 серпня 2000 року у Франції та Англії.
Фільм знятий за мотивами роману Джоанн Гарріс «Шоколад» (Chocolat, 1999).
У шоколадній крамниці Арманда (Джуді Денч) читає онуку вірш Артура Рембо «Прощавай» (Adieu) зі збірки «Одне літо в пеклі» (1873).

Вам сподобався фільм?