У фільмі показано розпродаж у книгарні, де книги Лі Ізраель, включно з біографією Есте Лаудер, пропонуються зі знижкою 75%. Лаудер писала власні мемуари і навіть пропонувала Ізраель гроші, щоб та не друкувала її біографію, але Ізраель відмовилася. Автобіографія Лаудер вийшла у жовтні 1985 року, а книга Ізраель – місяцем пізніше. Читацька публіка віддала перевагу мемуарам, написаним самою Лаудер. Ізраель згодом шкодувала, що відмовилася від запропонованої їй суми.
У фільмі Річард Е. Грант грає алкоголіка, але в житті в нього алергія на спиртне.
Фільм знято на Мангеттені, Нью-Йорк, за 28 днів.
Джуліанна Мур спочатку була обрана на роль Лі Ізраель, коли Ніколь Холофсенер була призначена режисеркою. Однак виявилося, що у них зовсім різне бачення персонажа, і Холофсенер звільнила Джуліанну, внаслідок чого проєкт розвалився.
Ще до того, як до проєкту приєдналася Мелісса Маккарті, виконавиця головної ролі, до нього приєднався її чоловік Бен Фелкоун, якого затвердили на роль Алана. Саме він порекомендував її на роль головної героїні.
Насправді Лі Ізраель (Мелісса Маккарті) та Джек Гок (якого грає Річард Е. Грант) більше ніколи не зустрічалися і навіть не розмовляли один з одним по телефону після того, як ФБР заарештувало його як її спільника. За кілька місяців до смерті від ВІЛ у 1994 році вона випадково побачила його в черзі до клініки для бідних у Манхеттені. Згідно з твердженням Лі, це і стало відправною точкою створення цього фільму. У той момент їй хотілося його окликнути, але вона стрималася. Джек її так і не помітив.

Вам сподобався фільм?