Час перших - актори, персонажі та ролі
Усі актори та їх ролі у фільмі "Час перших"
Время первых (2017)
Хронометраж:
2:20 (140 хв)
7/10
303
303
7.2/10
8700
8700
Актори та персонажі
Evgeny Mironov
Персонаж Alexey Leonov
Vladimir Ilin
Персонаж Sergey Korolev
Anatoliy Kotenyov
Персонаж Nikolay Kamanin
Aleksandra Ursulyak
Персонаж Svetlana Leonova
Aleksandr Ilin
Персонаж Vladimir Markelov
Yuriy Itskov
Персонаж Boris Chertok
Kirill Poluhin
Персонаж Unit commander
Saveliy Kudryashov
Персонаж Young Alexey Leonov
Sergey Cherdantsev
Персонаж MiG-15 pilot #1
Aleksandr Filatov
Персонаж MiG-15 pilot # 2
Sergey Galakhov
Персонаж KVTS spetsialist
Ruslan Dzhaybekov
Персонаж Brezhnev's assistant secretary
Alexandr Novin
Персонаж Evgeniy Khrunov
Marta Timofeeva
Персонаж Viktoriya Leonova
Gennadiy Smirnov
Персонаж Konstantin Feoktistov
Yuriy Nifontov
Персонаж Boris Rauschenbach
Valeriy Grishko
Персонаж Leonid Brezhnev
Alexandr Karpilovsky
Персонаж radio fan
Ekaterina Semina
Персонаж radio fan's wife
Avangard Leontyev
Персонаж Yuriy Levitan
Nelli Nevedina
Персонаж head physician
Aleksandr Korshunov
Персонаж doctor
Ivan Gordienko
Персонаж doctor
Sergey Nesterov
Персонаж second pilot
Andrey Bazhin
Персонаж director
Sergey Guzeev
Персонаж KVTS specialist
Egor Morozov
Персонаж KVTS lieutenant
Arthur Litvinov
Персонаж communications officer
Sergey Danilevich
Персонаж officer
Alexandr Tsema
Персонаж porter
Alexey Morozov
Персонаж German Titov
Mikhail Konovalov
Персонаж photographer
Що залишилося за кадром
- В основі фільму – реальні події про перший в історії вихід людини у відкритий космос, який здійснив Олексій Леонов з корабля «Восход-2».
- Над проєктом працював співробітник РКК «Енергія» Віктор Благов, один з керівників запуску «Восходу-2».
- Для фільму було виготовлено два макети спускаємого апарату – одна з капсул використовувалася для інтер'єрних зйомок, інша – для екстер'єрних.
- Створювачам фільму дали доступ лише до дизайну космічних приладів. Внутрішній пристрій космічної техніки досі засекречено.
- Вага екстер'єрної капсули становить 200 кг, а діаметр – 235 см.
- Костянтин Хабенський був затверджений на роль Павла Бєляєва без кастингу. Створювачі фільму хотіли, щоб саме він зіграв цього героя.
- Діючий космонавт Федір Юрчихин озвучив одного з співробітників ЦУПу.
- Миронов і Хабенський більше року тренувалися, щоб бути готовими до зйомок. Обидва актори провели у спортзалі в сумі близько 4 000 годин.
- На створення декорацій у художників пішло 8 700 годин.
- Прожектор, що імітує сонячне світло, важив 50 кг.
- Космічні скафандри були зроблені зі спеціальних матеріалів, що використовуються в космонавтиці. Вага кожного з них становить 30 кг. Висота – 170 см.
- Фахівці з візуальних ефектів приступили до роботи над картиною за півтора року до старту зйомок. Вони зробили повну реконструкцію всього польоту з моменту запуску «Восходу-2» і до посадки.
- Спеціально для сцен виходу Леонова у відкритий космос студія CGF розробила систему доповненої реальності ViewGA, яка дозволила режисеру та оператору вже під час зйомки бачити на екрані переміщення актора в умовах віртуального космосу.
- Щоб сцени в невагомості виглядали максимально ефектно були створені «цифрові дублери» Миронова і Хабенського. Акторів «відсканували» на круговій установці з 80 фотоапаратів.
- Головним консультантом фільму виступив Олексій Леонов.
- Спочатку планувалося, що за постановку візьметься Сергій Бодров, однак влітку 2015 року команда приступила до зйомок під началом Юрія Бикова. На початку 2016-го, відзнявши всі драматичні сцени, режисер за угодою з продюсерами картини Тимуром Бекмамбетовим та Євгеном Мироновим залишає проєкт. Дознімати решту екшен-сцен довелося Дмитру Кисельову.
- Одним зі сценаристів картини є відомий автор Юрій Коротков («Аварія-дочка мента», «9 рота», «Стиляги»).
- Ідея фільму належить Євгену Миронову, який приступив до її реалізації в якості продюсера, отримавши схвалення особисто від Олексія Леонова. Прославлений космонавт став одним з основних консультантів проєкту.
- Виконавці головних ролей перед зйомками пройшли тримісячний курс інтенсивних тренувань на фізичну витривалість. За словами Миронова, одним з найскладніших випробувань на фільмі стали дві зміни, коли він по кілька годин висів на тросах, зображаючи стан невагомості.
- Спеціально для зйомок художники по костюмах створили чотири скафандри: два для акторів і два для їх дублерів. На відміну від оригінальних комбінезонів 1965 року, костюми були набагато легші, але через синтетичний матеріал виконавці в них буквально обливалися потом. Шоломи були зроблені на замовлення англійської компанії, що працює з голлівудськими студіями.
- Велику увагу було приділено деталям, що відображали історичну епоху. Зокрема, на руках у космонавтів можна помітити унікальний годинник, випущений з нагоди польоту Гагаріна. Художники змогли знайти їх у колекціонерів.
- Сцени в тайзі знімалися в Пермському краї, неподалік від селища Усьва. Саме тут у 2013 році проходили зйомки драми «Географ глобус пропив». Основні актори в експедиції не брали участь. Всі епізоди в тайзі знімалися на загальні плани, тому замість акторів були задіяні дублери.
- Основна частина знімального процесу проходила в Москві, в одному з ангарів, що належав колишньому заводу ЗІЛ, де художники-декоратори звели три моделі «Восходу-2» в натуральну величину. Один використовували для зйомки епізодів у космосі, другий — для заключних планів у тайзі, а в третьому була повністю створена внутрішня «начинка» корабля. Ця модель також включала в себе багаторівневу систему страхувань і підвісів, за допомогою яких актори зображали невагомість.
- Євгеній Миронов намагався повторити один з найнеймовірніших вчинків Олексія Леонова під час виходу у відкритий космос – зробити «перекид» у трубі шлюзу діаметром трохи більше метра, проте йому це так і не вдалося.
- Взимку 2016 року група кінематографістів прилетіла до Пермського краю, в околиці того самого місця, де 19 березня 1965 року в ручному, нештатному режимі приземлився на «Восході-2» екіпаж Бєляєва-Леонова. Зйомки проходили в долині річки Усьва при температурі мінус 35 градусів. Дістатися до місця зйомок доводилося за допомогою обладнання для скелелазіння. На цей шлях йшло не менше півтори години.
- Створювачам фільму дали доступ лише до дизайну космічних приладів. Внутрішній пристрій космічної техніки було засекречено.
- Костянтин Хабенський був затверджений на роль Павла Бєляєва без кастингу.
- Космонавт Федір Юрчихин озвучив одного з співробітників ЦУПу.
- Миронов і Хабенський більше року тренувалися для підготовки до ролей. Обидва актори провели в спортзалі в сумі близько 4 000 годин.
- Щоб сцени в невагомості виглядали максимально ефектно, були створені цифрові дублери Миронова і Хабенського. Акторів відсканували на круговій установці з 80 фотоапаратів.
- Спеціально для зйомок художники по костюмах створили чотири скафандри: два для акторів і два для їхніх дублерів. На відміну від комбінезонів 1965 року, костюми були набагато легшими, але через синтетичний матеріал виконавці в них буквально обливалися потом. Шоломи були зроблені на замовлення англійської компанії, що працює з голлівудськими студіями.
- Велику увагу було приділено деталям, що відображали історичну епоху. Зокрема, на руках у космонавтів можна помітити годинники, випущені з нагоди польоту Гагаріна. Художники змогли знайти їх у колекціонерів.
- Основна частина зйомок проходила в Москві, в одному з ангарів, що належав колишньому заводу ЗІЛ, де художники-декоратори збудували три моделі «Сходу-2» у натуральну величину. Один використовували для зйомки епізодів у космосі, другий — для заключних планів у тайзі, а в третьому було повністю створено начинку корабля. Ця модель також включала в себе багаторівневу систему страхування і підвісів, за допомогою яких зображувалася невагомість.
- Євген Миронов намагався повторити одну з найнеймовірніших дій Олексія Леонова під час виходу у відкритий космос – зробити перекид у трубі шлюзу діаметром трохи більше метра, проте йому це не вдалося.
- Космічні скафандри були зроблені зі спеціальних матеріалів, які використовуються в космонавтиці. Вага кожного з них становить 30 кг. Висота – 170 см.
- Основна частина зйомок проходила в Москві, в одному з ангарів, що належав колишньому заводу ЗІЛ, де художники-декоратори збудували три моделі «Восходу-2» в натуральну величину. Один використовували для зйомки епізодів у космосі, другий — для заключних планів у тайзі, а в третьому була повністю створена начинка корабля. Ця модель також включала в себе багаторівневу систему страхувань і підвісів, за допомогою яких зображувалася невагомість.
- Євген Міронов намагався повторити одну з найнеймовірніших дій Олексія Леонова під час виходу у відкритий космос – зробити перекид у трубі шлюзу діаметром трохи більше метра, проте йому це не вдалося.
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
