Чотири еротичні оповідання з різних історичних епох. Перше, «Приплив», розгортається в наш час і розповідає про студента та його молоду кузину, які опинилися наодинці на пляжі під час припливу, подалі від сторонніх очей. «Терез Філософ» відбувається у дев'ятнадцятому столітті та розповідає про дівчину, замкнену у своїй кімнаті, яка розмірковує про еротичний потенціал речей, що її оточують. «Ержебет Баторі» – це портрет шістнадцятої століття графині, яка, за переказами, купалася у крові дівчат-невинниць, тоді як «Лукреція Борджіа» описує інцестуозну п'ятнадцятостолітню оргію за участю Лукреції, її брата та її батька, Папи Римського.

Що залишилося за кадром

Екранізація твору Андре П’єра де Мандіарґа.
У зйомках, які проходили у Швеції, взяла участь відома шведська порноактриса.
«Аморальні історії» були задумані у 1973 році як фільм із шести історій. Інші дві також були зняті, але «Приватна колекція» (Une collection particulière) був випущений як окремий короткометражний фільм, тоді як «Справжня історія звіра з Жеводана» (La véritable historie de la bête du Gévaudan) лягла в основу повнометражного фільму «Звір» (La bête) (1975).
Актор, який грає римського папу Олександра VI, позначений у титрах як «Якопо Берінічі». Цікаво, що «Якопо Беренічі» був літературним псевдонімом, який використовував режисер Кріс Маркер — друг і співробітник Боровчика.
«Аморальні історії» були першим еротичним фільмом, показаним по французькому телебаченню (канал Antenne 2) у 1978 році, проте четверта новела була вилучена через смерть римського папи.

Вам сподобався фільм?