Джо Ґарднер — викладач музики в середній школі, який щиро любить грати джаз. Одного разу йому вдається виступити на сцені джазового клубу. Однак дорогою додому у результаті нещасного випадку душа Джо відділяється від тіла і переноситься до центра, у якому душі розвиваються перед тим, як відправитись до новонародженої дитини. Тут Джо доведеться задуматись над тим, що означає — мати душу.

Що залишилося за кадром

Номер потяга метро – 2319. Цей самий номер з'являється у мультфільмі 2001 року "Корпорація монстрів", коли людський шкарпеток потрапляє у світ монстрів.
У первинній версії сценарію головним героєм була душа на ім'я 22, а не Джо.
Прототипом майстерні, якою володіє мати Джо, стала майстерня Advanced European Tailoring у місті Берклі, штат Каліфорнія. Під час роботи над фільмом аніматори провели там багато часу, роблячи ескізи та нотатки.
Спочатку планувалося зробити персонажа Джо Гарднера білим. Він мав би бути поціновувачем анімації. Згодом його перетворили на рок-зірку, а потім – на темношкірого шанувальника джазу.
Спочатку Кемп Пауерс приєднався до проєкту як сценарист, контракт у нього був підписаний терміном на 12 тижнів, але згодом його продовжили. З часом він став одним із режисерів фільму і, відповідно, першим режисером афроамериканського походження студії Pixar.
Історія Джо про те, як потрібно щосили намагатися досягти єдиної мети в житті, а за її досягнення не знати, що робити далі, заснована на особистісній кризі режисера і сценариста Піта Доктера. Ця криза настала після успіху мультфільму «Головоломка» (2015), коли Доктер ніяк не міг вирішити, чи залишилися ще вершини, які необхідно взяти.
Ім'я персонажа, 22, це відсилання до виразу «Пастка-22» (це правова, адміністративна, соціальна чи логічна колізія, яка полягає в тому, що спроба дотримання певного правила сама по собі означає порушення цього правила; особа, яка потрапляє під дію таких норм, не може поводитися раціонально). У даній ситуації єдиний спосіб знайти відповідь на питання, чи варто жити на світі, полягає в тому, щоб прожити життя.
Спочатку планувалося зробити Джо Гарднера білим. Він мав би бути любителем анімації. Згодом його зробили рок-зіркою, а потім – темношкірим любителем джазу.

Вам сподобався фільм?