Імла - команда, знімальна група
Вся команда, знімальна група фільму "Імла"
The Mist (2007)
Хронометраж:
2:6 (126 хв)
6.942/10
5765
5765
7.1/10
372000
372000
Знімальна група
Режисер
Продюсер
Виконавчий продюсер
Denise M. Huth
Виконавчий продюсер
Randi Richmond
Виконавчий продюсер
Anna Garduno
Виконавчий продюсер
Richard Saperstein
Виконавчий продюсер
Кастинг-директор
Deborah Aquila
Кастинг-директор
Jennifer L. Smith
Кастинг-директор
Монтаж
Hunter M. Via
Монтаж
Арт-директор
Alex Hajdu
Арт-директор
Дизайн костюмів
Giovanna Ottobre-Melton
Дизайн костюмів
Каскадер
Mark De Alessandro
Каскадер
Gregg Brazzel
Каскадер
Wayne Scott Miller
Каскадер
Thirl Haston
Каскадер
Corey Pritchett
Каскадер
Casey Pritchett
Каскадер
Liz Brandenburg
Каскадер
Виробничий дизайн
Gregory Melton
Виробничий дизайн
Постановник трюків
Steven Ritzi
Постановник трюків
Другий режисер
Декоратор
Raymond Pumilia
Декоратор
Звукорежисер дубляжу
Elliot Tyson
Звукорежисер дубляжу
Композитор оригінальної музики
Керівник відділу виробництва
Alissa M. Kantrow
Керівник відділу виробництва
Каскадер-дублер
Danny Cosmo
Каскадер-дублер
Nick Stanner
Каскадер-дублер
Jason Gray
Каскадер-дублер
Каскадер
Оператор-постановник
Rohn Schmidt
Оператор-постановник
Оператор
Richard Cantu
Оператор
Стедікам-Оператор
Makeup Department Head
Allen Weisinger
Makeup Department Head
Редактор звукових ефектів
Mike Chock
Редактор звукових ефектів
Property Master
Maureen Farley
Property Master
Керуючий звуковий редактор
George Simpson
Керуючий звуковий редактор
Супервайзер сценарію
Alison Young
Супервайзер сценарію
Hair Department Head
Supervising ADR Editor
Thomas Jones
Supervising ADR Editor
Supervising Dialogue Editor
Thomas Jones
Supervising Dialogue Editor
Перукар
Yolanda Mercadel
Перукар
Special Effects Coordinator
Darrell Pritchett
Special Effects Coordinator
Фотограф
Ralph Nelson Jr.
Фотограф
Продюсер візуальних ефектів
Karen M. Murphy
Продюсер візуальних ефектів
Подяки
Mike Mignola
Подяки
Drew Struzan
Подяки
Boom Operator
Mark Zimbicki
Boom Operator
Сценарій
Novel
Sound Designer
George Simpson
Sound Designer
Редактор діалогів
Ralph Osborn
Редактор діалогів
Julie Feiner
Редактор діалогів
Hugh Waddell
Редактор діалогів
Rigging Grip
James Trapper McEvoy
Rigging Grip
Special Effects Makeup Artist
Casting Associate
Jill Stokesberry
Casting Associate
Erin Toner
Casting Associate
Sculptor
Jaremy Aiello
Sculptor
Світлооператор
Bob Bates
Світлооператор
Помічник режисера
K.C. Colwell
Помічник режисера
Music Editor
Joe E. Rand
Music Editor
Production Sound Mixer
Paul Ledford
Production Sound Mixer
Композитор цифрової музики
Mathew Krentz
Композитор цифрової музики
Post Production Supervisor
Karen M. Murphy
Post Production Supervisor
Executive In Charge Of Production
Matthew Stein
Executive In Charge Of Production
Digital Intermediate
Brian Beard
Digital Intermediate
Executive In Charge Of Post Production
Michael Jackman
Executive In Charge Of Post Production
Що залишилося за кадром
- Фільм знято за мотивами повісті Стівена Кінга «Туман» (The Mist, 1980).
- У фільмі присутня географічна помилка. На пожежній машині, яка проїжджає повз супермаркет, написано «Каддо Періш». Але Каддо Періш знаходиться не в штаті Мен (де відбувається дія фільму), а в Шрівпорті, штат Луїзіана (де проводились зйомки).
- Вільям Седлер, Джеффрі Деманн і Браян Ліббі знялися у всіх трьох фільмах Френка Дарабонта, знятих за творами Стівена Кінга («Втеча з Шоушенка», «Зелена миля», «Туман»).
- На початку фільму в кімнаті героя Томаса Джейна можна побачити постер фільму «Воно» та як він сам малює плакат — ілюстрацію до відомого циклу Стівена Кінга «Темна вежа». Зокрема, там можна побачити Стрільця та Розу. Це відсилання до Дрю Струзена, художника, який намалював багато плакатів та афіш до всіх фільмів Дарабонта, а також той самий постер до фільму «Воно».
- Вільям Сєдлер озвучив Девіда Дрейтона в аудіоверсії роману.
- Спочатку Френк Дарабонт хотів зняти фільм у чорно-білому кольорі. Другий диск американського дводискового подарункового видання містить чорно-білу авторську версію стрічки.
- Френк Дарабонт хотів, щоб Стівен Кінг зіграв камео у фільмі – для нього була призначена роль байкера. Проте Король жахів відмовився від пропозиції, і роль зрештою виконав Браян Ліббі.
- Дія фільму, як і більшості творів Стівена Кінга, відбувається у штаті Мен. Проте всі зйомки на природі відбувалися не в Мені, а в Майндені, штат Луїзіана. На величезне захоплення Френка Дарабонта, коли Стівен Кінг дивився фільм, він не помітив, що його зняли не в Мені.
- Репліка місіс Кармоді «Моє життя – за тебе» – це відсилання одразу до кількох книг Стівена Кінга, в яких фігурує втілення Всесвітнього Зла на ім'я Рендалл Флегг. Цю фразу говорять різні персонажі, коли присягають у вірності Флеггу, в книгах «Протистояння» та «Очі дракона», а також у романах з циклу «Темна Вежа».
- Аптека біля супермаркету називається «Аптека Кінга» — це відсилання до автора оригінальної повісті Стівена Кінга. Сам Кінг колись знявся в ролі фармацевта доктора Бангора в екранізації свого роману «Худнеючий».
- Френк Дарабонт хотів екранізувати повість «Туман» Кінга з 1980 року, коли вперше прочитав її у збірнику «Темні сили». Він хотів, щоб саме цей фільм став його режисерським дебютом, проте йому довелося зайнятися зйомками фільму «Втеча з Шоушенка» за іншою повістю Кінга.
- У романі одруженого головного героя на ім'я Девід Драйтон відбувається сексуальний зв'язок з героїнею на ім'я Аманда Дамфріс, яка також заміжня. Дарабонт не хотів, щоб цей зв'язок отримав своє втілення на екрані. У героїв фільму, зіграних акторами Томасом Джейном та Лорі Холден, існує значно сильніший, емоційний зв'язок. Джейн говорить про героїв: «Ми ніби створюємо нову сім’ю — Аманда стає моєю дружиною та матір’ю Біллі. Цей кошмар, з якого ми намагаємося вибратися разом, згуртовує нас».
- Хоча в романі чудовиськ було описано лише кількома рядками, для Дарабонта було важливо створити незабутніх своїм дизайном істот. Грег Нікотеро ретельно вивчив історію жанру, щоб уникнути повторень та схожості. Після завершення роботи дизайнерів творці чудовиськ показали ляльок акторам з їхньою «мімікою» — рухом очей та пащ. Згодом це допомогло акторам сприймати монстрів більш живо та, з акторської точки зору, достовірно.
- В оригінальному сценарії Френка Дарабонта був вступний епізод, у якому показувалося, як військовий вчений, про якого згадує рядовий Джессап, випадково відкриває портал в інший вимір, що й дозволяє туману та монстрам проникнути в наш світ. Одного разу під час обіду актор Андре Брогер запитав режисера, чи так необхідний цей епізод. Френк Дарабонт серйозно задумався над цим і через тиждень вирішив видалити цей епізод, залишивши природу туману та монстрів менш зрозумілою.
- Спочатку Френк Дарабонт вирішив не екранізувати епізод з оригінальної повісті, в якому Девід Дрейтон та ті, хто їде з ним в машині, бачать, як над ними пролітає велетенська шестинога істота, побоюючись, що не вдасться зробити цю сцену переконливою; цього епізоду не було в оригінальному сценарії. Однак вже в процесі зйомок фільму кілька майстрів спецефектів зі студії «Кафе-Ефектс» переконали режисера все-таки вставити цей епізод у фільм, зумівши переконати його в тому, що вони впораються з цим непростим завданням.
- Фінал фільму, який викликав неоднозначну реакцію глядачів, фактично заснований на оригінальній повісті Стівена Кінга: там є момент, коли Девід Дрейтон припускає таку можливість розвитку подій. Френк Дарабонт вирішив, що невизначений фінал повісті не підходить для фільму, і дописав історію до трагічної кульмінації. Переглянувши фільм, Стівен Кінг залишився задоволений і підтвердив, що це саме той фінал, який мається на увазі в повісті.
- Під час першої сутички з монстрами в магазині Джо Іґлтон перекидає обертовий ажурний стелаж з книгами. Усі книги на ньому — видання творів Стівена Кінга (роман «Мобільний» та інші).
- Френк Дарабонт вирішив звести використання музичних ефектів і звукового оформлення до мінімуму, щоб передати набагато більш гнітючу кінцівку фільму, ніж оригінальна кінцівка роману. Режисер пояснив це тим, що, на його думку, «тиша може бути страшнішою за дивний шум; шепіт – страшніший за стукіт, і ми хотіли довести це співвідношення до гармонії. Ми звели звуки до мінімуму, щоб у сприйнятті глядачів фільм вийшов майже документальним». Для кінцівки фільму Дарабонт використав композицію «The Host of Seraphim» у виконанні гурту Dead Can Dance – музику, засновану на стилізованому григоріанському співі. Як шанувальник гурту, Дарабонт заявив, що ця композиція стане свого роду «реквіємом по всьому людському роду».
- Хоча дія фільму нібито відбувається в штаті Мен, перевернута патрульна машина, яку Девід об’їжджає на шосе, має жовто-біле забарвлення поліції штату Іллінойс. Автомобілі поліції штату Мен використовують блакитне забарвлення.
- Фільм знято за мотивами повісті Стівена Кінга «Туман» (The Mist, 1980).
- У фільмі присутня географічна помилка. На пожежній машині, яка проїжджає повз супермаркет, написано «Каддо Періш». Але Каддо Періш знаходиться не в штаті Мен (де відбувається дія фільму), а в Шріппорті, штат Луїзіана (де проводилися зйомки).
- Вільям Седлер, Джеффрі ДеМанн і Браян Ліббі знялися у всіх трьох фільмах Френка Дарабонта, знятих за творами Стівена Кінга («Втеча з Шоушенка», «Зелена миля», «Туман»).
- На початку фільму у героя Томаса Джейна можна побачити постер фільму «Воно» та як він сам малює плакат — ілюстрацію до відомого циклу Стівена Кінга «Темна вежа». Зокрема, там можна побачити Стрільця і Розу. Це відсилання до Дрю Струзена, художника, який намалював багато плакатів і афіш до всіх фільмів Дарабонта, а також той самий постер до фільму «Воно».
- Репліка місіс Кармоді «Моє життя — за тебе» — це відсилання одразу до кількох книг Стівена Кінга, в яких фігурує втілення Всесвітнього Зла на ім'я Рендалл Флегг. Цю фразу говорять різні персонажі, коли присягають у вірності Флеггу, в книгах «Протистояння» і «Очі дракона», а також в романах з циклу «Темна Вежа».
- Аптека поруч із супермаркетом називається «Аптека Кінга» — це відсилання до автора оригінальної повісті Стівена Кінга. Сам Кінг одного разу знявся в ролі фармацевта доктора Бангора в екранізації свого роману «Худнеючий».
- Френк Дарабонт хотів екранізувати повість «Туман» Кінга з 1980 року, коли вперше прочитав її у складі збірки «Темні сили». Він хотів, щоб саме цей фільм став його режисерським дебютом, однак йому довелося зайнятися зйомками фільму «Втеча з Шоушенка» за іншою повістю Кінга.
- У романі у одруженого головного героя на ім'я Девід Драйтон трапляється сексуальний зв'язок з героїнею на ім'я Аманда Дамфріс, яка також одружена. Дарабонт не хотів, щоб їхній зв'язок отримав своє втілення на екрані. У героїв фільму, зіграних акторами Томасом Джейном і Лорі Холден, існує куди сильніший, емоційний зв'язок. Джейн говорить про героїв: «Ми ніби створюємо нову сім'ю — Аманда стає моєю дружиною і матір'ю Біллі. Цей кошмар, з якого ми намагаємося вибратися разом, згуртовує нас».
- Хоча в романі чудовиська були описані лише кількома рядками, для Дарабонта було важливо створити незабутніх своїм дизайном чудовиськ. Грег Нікотеро ретельно вивчив історію жанру, щоб уникнути повторень і схожості. Після закінчення роботи дизайнерів творці чудовиськ показали ляльки акторам з їхньою «мімікою» — рухом очей і пащ. В подальшому це допомогло акторам сприймати монстрів більш живо і, з акторської точки зору, достовірно.
- Спочатку Френк Дарабонт вирішив не екранізувати епізод оригінальної повісті, в якому Девід Дрейтон і ті, хто їде разом з ним в машині, бачать як над ними пролітає велична шестилапа чудовисько, побоюючись, що не вийде зробити цю сцену переконливою; цього епізоду не було в оригінальному сценарії. Однак вже в процесі зйомок фільму кілька майстрів спецэффектів зі студії «Кафе-Ефектс» вмовили режисера все-таки вставити цей епізод у фільм, зумівши переконати його в тому, що вони впораються з цим непростим завданням.
- Під час першої сутички з монстрами в магазині Джо Іглтон перекидає обертовий ажурний стелаж з книгами. Всі книги, що стояли на ньому, — видання творів Стівена Кінга (роман «Мобільник» та інші).
- Френк Дарабонт вирішив, що хоче звести використання музичних і звукових ефектів до мінімуму, щоб передати куди «більш гнітючу кінцівку» фільму, ніж оригінальний кінець роману. Режисер пояснив це тим, що, на його думку, «тиша може бути страшнішою, ніж дивний шум; шепіт — страшніший за стукіт, і ми хотіли привести це співвідношення до гармонії. Ми звели звуки до мінімуму, щоб у сприйнятті глядачів фільм вийшов майже документальним». Для кінцівки фільму Дарабонт використав композицію «The Host of Seraphim» у виконанні гурту Dead Can Dance — музику, засновану на стилізованому григоріанському співі. Як шанувальник гурту, Дарабонт заявив, що ця композиція стане свого роду «реквіємом по всьому роду людському».
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
