Імла - відео, тизери та кадри зі зйомок

Усі відео, тизери та кадри зі зйомок фільму "Імла"

The Mist (2007)

Хронометраж: 2:6 (126 хв)

6.942/10
5765

7.1/10
372000

Всё про фільм

Відео 2

Фото 76

Актори та персонажі

The Mist (2007) - HD Trailer

English

2:31

Мгла — трейлер (2007)

Pусский

2:16

Що залишилося за кадром

Фільм знято за мотивами повісті Стівена Кінга «Туман» (The Mist, 1980).
У фільмі присутня географічна помилка. На пожежній машині, яка проїжджає повз супермаркет, написано «Каддо Періш». Але Каддо Періш знаходиться не в штаті Мен (де відбувається дія фільму), а в Шрівпорті, штат Луїзіана (де проводились зйомки).
Вільям Седлер, Джеффрі Деманн і Браян Ліббі знялися у всіх трьох фільмах Френка Дарабонта, знятих за творами Стівена Кінга («Втеча з Шоушенка», «Зелена миля», «Туман»).
На початку фільму в кімнаті героя Томаса Джейна можна побачити постер фільму «Воно» та як він сам малює плакат — ілюстрацію до відомого циклу Стівена Кінга «Темна вежа». Зокрема, там можна побачити Стрільця та Розу. Це відсилання до Дрю Струзена, художника, який намалював багато плакатів та афіш до всіх фільмів Дарабонта, а також той самий постер до фільму «Воно».
Вільям Сєдлер озвучив Девіда Дрейтона в аудіоверсії роману.
Спочатку Френк Дарабонт хотів зняти фільм у чорно-білому кольорі. Другий диск американського дводискового подарункового видання містить чорно-білу авторську версію стрічки.
Френк Дарабонт хотів, щоб Стівен Кінг зіграв камео у фільмі – для нього була призначена роль байкера. Проте Король жахів відмовився від пропозиції, і роль зрештою виконав Браян Ліббі.
Дія фільму, як і більшості творів Стівена Кінга, відбувається у штаті Мен. Проте всі зйомки на природі відбувалися не в Мені, а в Майндені, штат Луїзіана. На величезне захоплення Френка Дарабонта, коли Стівен Кінг дивився фільм, він не помітив, що його зняли не в Мені.
Репліка місіс Кармоді «Моє життя – за тебе» – це відсилання одразу до кількох книг Стівена Кінга, в яких фігурує втілення Всесвітнього Зла на ім'я Рендалл Флегг. Цю фразу говорять різні персонажі, коли присягають у вірності Флеггу, в книгах «Протистояння» та «Очі дракона», а також у романах з циклу «Темна Вежа».
Аптека біля супермаркету називається «Аптека Кінга» — це відсилання до автора оригінальної повісті Стівена Кінга. Сам Кінг колись знявся в ролі фармацевта доктора Бангора в екранізації свого роману «Худнеючий».
Френк Дарабонт хотів екранізувати повість «Туман» Кінга з 1980 року, коли вперше прочитав її у збірнику «Темні сили». Він хотів, щоб саме цей фільм став його режисерським дебютом, проте йому довелося зайнятися зйомками фільму «Втеча з Шоушенка» за іншою повістю Кінга.
У романі одруженого головного героя на ім'я Девід Драйтон відбувається сексуальний зв'язок з героїнею на ім'я Аманда Дамфріс, яка також заміжня. Дарабонт не хотів, щоб цей зв'язок отримав своє втілення на екрані. У героїв фільму, зіграних акторами Томасом Джейном та Лорі Холден, існує значно сильніший, емоційний зв'язок. Джейн говорить про героїв: «Ми ніби створюємо нову сім’ю — Аманда стає моєю дружиною та матір’ю Біллі. Цей кошмар, з якого ми намагаємося вибратися разом, згуртовує нас».
Хоча в романі чудовиськ було описано лише кількома рядками, для Дарабонта було важливо створити незабутніх своїм дизайном істот. Грег Нікотеро ретельно вивчив історію жанру, щоб уникнути повторень та схожості. Після завершення роботи дизайнерів творці чудовиськ показали ляльок акторам з їхньою «мімікою» — рухом очей та пащ. Згодом це допомогло акторам сприймати монстрів більш живо та, з акторської точки зору, достовірно.
В оригінальному сценарії Френка Дарабонта був вступний епізод, у якому показувалося, як військовий вчений, про якого згадує рядовий Джессап, випадково відкриває портал в інший вимір, що й дозволяє туману та монстрам проникнути в наш світ. Одного разу під час обіду актор Андре Брогер запитав режисера, чи так необхідний цей епізод. Френк Дарабонт серйозно задумався над цим і через тиждень вирішив видалити цей епізод, залишивши природу туману та монстрів менш зрозумілою.
Спочатку Френк Дарабонт вирішив не екранізувати епізод з оригінальної повісті, в якому Девід Дрейтон та ті, хто їде з ним в машині, бачать, як над ними пролітає велетенська шестинога істота, побоюючись, що не вдасться зробити цю сцену переконливою; цього епізоду не було в оригінальному сценарії. Однак вже в процесі зйомок фільму кілька майстрів спецефектів зі студії «Кафе-Ефектс» переконали режисера все-таки вставити цей епізод у фільм, зумівши переконати його в тому, що вони впораються з цим непростим завданням.
Фінал фільму, який викликав неоднозначну реакцію глядачів, фактично заснований на оригінальній повісті Стівена Кінга: там є момент, коли Девід Дрейтон припускає таку можливість розвитку подій. Френк Дарабонт вирішив, що невизначений фінал повісті не підходить для фільму, і дописав історію до трагічної кульмінації. Переглянувши фільм, Стівен Кінг залишився задоволений і підтвердив, що це саме той фінал, який мається на увазі в повісті.
Під час першої сутички з монстрами в магазині Джо Іґлтон перекидає обертовий ажурний стелаж з книгами. Усі книги на ньому — видання творів Стівена Кінга (роман «Мобільний» та інші).
Френк Дарабонт вирішив звести використання музичних ефектів і звукового оформлення до мінімуму, щоб передати набагато більш гнітючу кінцівку фільму, ніж оригінальна кінцівка роману. Режисер пояснив це тим, що, на його думку, «тиша може бути страшнішою за дивний шум; шепіт – страшніший за стукіт, і ми хотіли довести це співвідношення до гармонії. Ми звели звуки до мінімуму, щоб у сприйнятті глядачів фільм вийшов майже документальним». Для кінцівки фільму Дарабонт використав композицію «The Host of Seraphim» у виконанні гурту Dead Can Dance – музику, засновану на стилізованому григоріанському співі. Як шанувальник гурту, Дарабонт заявив, що ця композиція стане свого роду «реквіємом по всьому людському роду».
Хоча дія фільму нібито відбувається в штаті Мен, перевернута патрульна машина, яку Девід об’їжджає на шосе, має жовто-біле забарвлення поліції штату Іллінойс. Автомобілі поліції штату Мен використовують блакитне забарвлення.
Фільм знято за мотивами повісті Стівена Кінга «Туман» (The Mist, 1980).
У фільмі присутня географічна помилка. На пожежній машині, яка проїжджає повз супермаркет, написано «Каддо Періш». Але Каддо Періш знаходиться не в штаті Мен (де відбувається дія фільму), а в Шріппорті, штат Луїзіана (де проводилися зйомки).
Вільям Седлер, Джеффрі ДеМанн і Браян Ліббі знялися у всіх трьох фільмах Френка Дарабонта, знятих за творами Стівена Кінга («Втеча з Шоушенка», «Зелена миля», «Туман»).
На початку фільму у героя Томаса Джейна можна побачити постер фільму «Воно» та як він сам малює плакат — ілюстрацію до відомого циклу Стівена Кінга «Темна вежа». Зокрема, там можна побачити Стрільця і Розу. Це відсилання до Дрю Струзена, художника, який намалював багато плакатів і афіш до всіх фільмів Дарабонта, а також той самий постер до фільму «Воно».
Репліка місіс Кармоді «Моє життя — за тебе» — це відсилання одразу до кількох книг Стівена Кінга, в яких фігурує втілення Всесвітнього Зла на ім'я Рендалл Флегг. Цю фразу говорять різні персонажі, коли присягають у вірності Флеггу, в книгах «Протистояння» і «Очі дракона», а також в романах з циклу «Темна Вежа».
Аптека поруч із супермаркетом називається «Аптека Кінга» — це відсилання до автора оригінальної повісті Стівена Кінга. Сам Кінг одного разу знявся в ролі фармацевта доктора Бангора в екранізації свого роману «Худнеючий».
Френк Дарабонт хотів екранізувати повість «Туман» Кінга з 1980 року, коли вперше прочитав її у складі збірки «Темні сили». Він хотів, щоб саме цей фільм став його режисерським дебютом, однак йому довелося зайнятися зйомками фільму «Втеча з Шоушенка» за іншою повістю Кінга.
У романі у одруженого головного героя на ім'я Девід Драйтон трапляється сексуальний зв'язок з героїнею на ім'я Аманда Дамфріс, яка також одружена. Дарабонт не хотів, щоб їхній зв'язок отримав своє втілення на екрані. У героїв фільму, зіграних акторами Томасом Джейном і Лорі Холден, існує куди сильніший, емоційний зв'язок. Джейн говорить про героїв: «Ми ніби створюємо нову сім'ю — Аманда стає моєю дружиною і матір'ю Біллі. Цей кошмар, з якого ми намагаємося вибратися разом, згуртовує нас».
Хоча в романі чудовиська були описані лише кількома рядками, для Дарабонта було важливо створити незабутніх своїм дизайном чудовиськ. Грег Нікотеро ретельно вивчив історію жанру, щоб уникнути повторень і схожості. Після закінчення роботи дизайнерів творці чудовиськ показали ляльки акторам з їхньою «мімікою» — рухом очей і пащ. В подальшому це допомогло акторам сприймати монстрів більш живо і, з акторської точки зору, достовірно.
Спочатку Френк Дарабонт вирішив не екранізувати епізод оригінальної повісті, в якому Девід Дрейтон і ті, хто їде разом з ним в машині, бачать як над ними пролітає велична шестилапа чудовисько, побоюючись, що не вийде зробити цю сцену переконливою; цього епізоду не було в оригінальному сценарії. Однак вже в процесі зйомок фільму кілька майстрів спецэффектів зі студії «Кафе-Ефектс» вмовили режисера все-таки вставити цей епізод у фільм, зумівши переконати його в тому, що вони впораються з цим непростим завданням.
Під час першої сутички з монстрами в магазині Джо Іглтон перекидає обертовий ажурний стелаж з книгами. Всі книги, що стояли на ньому, — видання творів Стівена Кінга (роман «Мобільник» та інші).
Френк Дарабонт вирішив, що хоче звести використання музичних і звукових ефектів до мінімуму, щоб передати куди «більш гнітючу кінцівку» фільму, ніж оригінальний кінець роману. Режисер пояснив це тим, що, на його думку, «тиша може бути страшнішою, ніж дивний шум; шепіт — страшніший за стукіт, і ми хотіли привести це співвідношення до гармонії. Ми звели звуки до мінімуму, щоб у сприйнятті глядачів фільм вийшов майже документальним». Для кінцівки фільму Дарабонт використав композицію «The Host of Seraphim» у виконанні гурту Dead Can Dance — музику, засновану на стилізованому григоріанському співі. Як шанувальник гурту, Дарабонт заявив, що ця композиція стане свого роду «реквіємом по всьому роду людському».

Вам сподобався фільм?