Сайлент-Хілл

Silent Hill (2006)

Хронометраж: 2:5 (125 хв)

6.62/10
4804

6.5/10
262000

Всё про фільм

Відео 11

Фото 174

Актори та персонажі

Дата прем'єри

2006-04-21

Країна

Канада, Франція, Японія

Продакшн

Davis Films, Metropolitan Filmexport, Alliance Atlantis, Konami, Silent Hill DCP Inc.

Жанр

Жахи, Детектив

Бюджет

$50 000 000

Збори

$100 605 135

Сайт

https://www.sonypictures.com/movies/silenthill

Режисер

Крістоф Ганс

Актори

Рада Мітчелл, Шон Бін, Джодель Ферланд, Лорі Холден, Дебора Кара Ангер, Кім Коутс, Таня Алена, Еліс Крідж, Нікі Гуаданьї, Максін Дюмон
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Роджер Евері

Продюсер

Семюель Хадіда, Дон Кармоді, Ендрю Мейсон, Акіра Ямаока, Віктор Хадіда

Оператор

Ден Лаустсен

Композитор

Джефф Данна

Художник

Кастинг

Дейрдра Боуен

Монтаж

Себастьян Прангер
Вся команда (123)

• Фільм знято за мотивами комп’ютерної гри «Silent Hill» (1999).
• На головну жіночу роль претендували Міла Йовович, Шеннін Соссамон і Мег Раян.
• Під час створення картини було прийнято рішення мінімізувати кількість комп’ютерних спецефектів. Найбільше зусиль було витрачено на створення туману, що огортає покинуте містечко. Практично всі ролі монстрів та дивовижних істот виконали живі актори, одягнені в латекс.
• Усі істоти у фільмі, за винятком тарганів, були зіграні акторами, щоб глядач міг відчути не лише їхню реальність, але й їхні страждання.
• Світова прем'єра відбулася 21 квітня 2006 року. Досить символічна дата для фанатів гри «Сайлент Хілл»: 21 – кількість жертв Волтера Саллівана (Silent Hill 4: The Room), 4 – число смерті в Японії, на тему чого існує чимало натяків у грі (наприклад, четвертий поверх у лікарні Алхемілла в першому Silent Hill).
• Було створено близько 100 різних копій вбрання Роуз. Все починається з м’яких літніх кольорів, і далі, по мірі розвитку фільму, колір одягу стає більш сірим, а зрештою – багряно-червоним. Ці зміни були виконані настільки делікатно, що їх ледь помітно.
• Sony придбала права на розповсюдження фільму в США та Латинській Америці за 14 мільйонів доларів.
• У фільмі багато істот було зіграно танцюристами. Таким чином, вони виявилися досить гнучкими та точно передавали необхідну тривожність у рухах.
• Режисеру Крістофу Гансу знадобилося п’ять років, щоб отримати права на створення фільму. І отримав він їх після того, як відправив Konami відео з інтерв’ю, в якому описав, наскільки важливим є Silent Hill для нього. Окрім інтерв’ю, він також надіслав зняті за власні кошти сцени з накладеною музикою з гри.
• У початковому сценарію були лише жіночі персонажі. Після подання на розгляд сценарій повернули Крістофу Гансу з позначкою «немає чоловіків!». Персонажа Шона Біна додали, і сценарій схвалили.
• Версія, показана в кінотеатрах, якраз та, яку режисер Крістоф Ганс хотів донести до глядача. В інтерв'ю він сказав, що його версія сподобалася керівництву студії, і його ніколи не просили вирізати будь-які сцени для зменшення тривалості фільму. Хоча початковий сценарій передбачав фільм тривалістю 3,5 години, під час зйомок ніхто не розраховував на таку тривалість.
• Телефон, який використовує Кріс (Шон Бін), – це Sony-Ericsson Z600.
• Крістоф Ганс спочатку хотів, щоб Кемерон Діас зіграла роль Сибіл.
• Окрім пісні Джонні Кеша «Ring of Fire», вся інша музика взята з серії ігор Silent Hill.
• Танцівник і хореограф Роберто Кампанелла не лише виконав ролі Пірамідоголового, прибиральника Коліна та Мученика, але й координував рухи всіх істот та стежив, як кожен з акторів виконує рухи відповідного персонажа (зокрема, таких персонажів як Попеляста дитина, Темні медсестри та Безрукий).
• Рада Мітчелл (Роуз) насправді ніколи не бачила обличчя Івонн Енджі, оскільки вона завжди була в костюмі Попелястого дитяти.
• Рада Мітчелл (Роуз) отримала удар в обличчя від однієї з Темних медсестер під час зйомок сцени в підвалі лікарні.
• Під час зйомок фільму загалом було використано 165 декорацій та різних локацій.
• Молитви, які Кристабелла та мешканці Сайлент Гілла читають у церкві, намагаючись стримати темну сторону Алесси, насправді є рядками з «Об'явлення», книги Нового Завіту Біблії.
• У кінотеатрі в Сайлент Гілл показують програму з двох фільмів: «Останній чоловік на Землі» (1964) з Вінсентом Прайсом та ремейк на цей же фільм «Людина Омега» (1971) з Чарлтоном Гестоном. Обидва ці фільми були зняті за романом Річарда Метісона «Я — легенда».
• Зйомки в Брантфорді (Онтаріо, Канада) тривали чотири дні. Зруйновану частину міста, яка використовувалася майже у всьому фільмі, взяли з району Colbourne St. Це місце обрали, тому що воно потребувало мінімальних змін, оскільки ця частина міста вже й так була в жахливому стані (проте згодом була значно розчищена) і складалася з покинутих будівель, які було легко підготувати до зйомок.
• У фільмі «Сайлент Гілл» – пустельний місто-привид, яке було покинуте через те, що протягом 30 років у шахтах під містом горів вугіль. Під час дослідження різних елементів Сайлент Гілла сценарист Роджер Евері натрапив на місто Централія (Пенсильванія), практично покинуте місце, під яким вже 40 років горить вугілля. Це місто і послужило прототипом для створення міста у фільмі.
• Роберто Кампанелла, коли грав Пірамідоголового, носив взуття з 15-дюймовою платформою, щоб його зріст становив 7 футів.
• Коли Роуз заарештували, камера фіксує задню частину джипа, і можна побачити номерний знак Огайо «C3J 46E5» з індикатором округу «75» в лівому нижньому кутку (це Шелбі Каунті, штат Огайо). Ці номери кастомізовані, оскільки стандарт виготовлення номерів – 3 літери, 4 цифри (AAA 0000) і були зареєстровані після 2004 року, оскільки штат Огайо змінив формат номерів у 2004 році.
• Деніел Дж. Мейєрс, один із чоловіків у протигазах, колись жив у Брантфорді (Онтаріо), де відбувалися зйомки фільму. Він був присутній на знімальному майданчику як звукооператор, і в титрах як актор не зазначений.
• Дивні, незграбні рухи Темних медсестер, коли вони вперше «оживають», були отримані за допомогою відтворення плівки у зворотному напрямку, на якій було знято, як вони йдуть назад.
• На початку фільму, коли Роуз біжить, лихоманково намагаючись знайти Шерон, вона проходить через тунель. На стіні тунелю видно графіті з ім'ям «Cheryl». Це оригінальне ім'я Шерон з відеогри.
• Як натяк на «Silent Hill 3» пісня з гри у виконанні Мері Елізабет МакГлінн звучить в кінці титрів. Інша пісня з цієї гри грає по радіо в машині, в якій їдуть Роуз і Шерон, у внутрішньоігровому відео «Silent Hill 3» ця пісня також грає по радіо в машині.
• У фільмі присутні чотири реальності — дві часові (Сайлент Хілл сьогодні, Сайлент Хілл флешбековий (30 років тому)) і дві просторові (туманне та альтернативне місто).
• У Пірамідхеда зовсім не спідниця, як зазвичай вважають, а фартух зі шкіри людини. Це стає помітно з фотографій та документальних фільмів зі зйомок.
• У фінальній сцені, коли парафіяни зібралися разом, видно фразу, написану латинською мовою по всій стелі основного приміщення. Вона говорить: «Domine Deus Omnipotens in Cuius Manu Omnis Victoria Consistit...», що перекладається як «Господь Бог Всемогутній, в руках якого вся перемога». Це частина старої англійської молитви, яка відноситься до періоду, що передував нормандському завоюванню. Решта – «…а війна руйнується, даруй мені сили та наділи силою моє серце, щоб я міг боротися та здійснювати діяння сміливі, щоб мої вороги пали перед моїм поглядом».
• Зброя, яку використовують чоловіки в протигазах, – це металеві труби. Така труба – один з перших видів зброї, який зустрічається в грі Silent Hill.
• На сцені спалення відьом у церкві знімальна група була загримована під тих, хто спостерігав за цим видовищем.
• В екранізації Сайлент Хілла можна помітити назву одного з магазинів «M.T. Rooms» – своєрідне жартівливе нагадування про те, що і у фільмі, і в грі більшість будівель не більше ніж фасади, за якими нічого немає (Порожні кімнати).
• У пошуках кімнати 111 Роуз розрізає картину, і камера через розріз показує двері з номером 111 за картиною. Потім чутно, як Роуз робить ще один розріз, щоб можна було пролізти крізь картину, але в наступному кадрі не видно жодних слідів того, що картину розрізали знову, проте отвір у ній явно ширший, ніж був раніше, і форма розрізу інша.
• Агент Сібіл Беннет використовує ліхтарик Surefire M6 Guardian, у якого знімна задня частина повертається для перемикання в постійний режим, а у фільмі чутно звичайний клацання перемикача.
• Коли Крістофер та інспектор Гуччі, який носить синю краватку та сірий пальта, виходять із будівлі, камера перемикається між Роуз та Крістофером. Коли вона в кінці показує офіцера на задньому плані, за Крістофером, на ньому пальта та краватка іншого кольору.
• Коли Роуз вперше потрапляє в місто Сайлент Хілл, поки вона кричить ім'я Шерон (камера обертається навколо неї), можна помітити червону машину за кілька кроків позаду неї. Щойно вона побачила Шерон, камера від'їжджає назад, тепер машина їде вниз по дорозі, якою вона біжить до Шерон.
• Сибіл і Роуз опинилися в пастці в кімнаті, переховуючись від Пірамідоголового, після чого він починає тягнути металевий прут, який блокує двері, прут ледь піддається. Після того, як Сибіл стріляє йому в руку, він витягує руку через отвір у дверях, і в цей момент видно, що прут значно вищий за його долоню і навіть не блокує двері.
• Коли Кріс під'їжджає до поліцейських барикад, кут, під яким відчинені ворота, змінюється кілька разів протягом сцени.
• Коли понівечений монстр виходить з воріт з дроту та починає йти до Сибіл і Роуз, Сибіл двічі підносить ліву руку до правої (яка тримає пістолет), перш ніж почати стріляти.
• Коли Роуз підходить до джипа, щоб знайти свій мобільний телефон, її медальйон ніби «застрибує» їй у блузку між кадрами за межами машини та з неї.
• Коли Кріс під'їжджає до поліцейських барикад, він виходить з машини, відвернувши комір. У наступному ж кадрі його комір стоїть прямо вгору.
• Коли Роуз повертається до свого джипа, щоб взяти телефон, вона простягає руку до телефону, який лежить у центральній консолі автомобіля. У наступному кадрі шнурок від телефону вже на її шиї.
• Коли Роуз вперше стоїть у Сайлент Хілл і кличе Шерон, в той момент, коли камера обертається навколо неї, волосся то спадає їй на обличчя, то ні. Це повторюється кілька разів, поки обертається камера.
• На початку фільму, після того як Роуз рятує Шерон, обидві лежать під деревом. На крупному плані волосся Шерон спадає їй на обличчя. У наступному кадрі його вже немає, а потім знову на крупному плані – воно знову на обличчі.
• Коли Крістофер вламується в архів, на люмінесцентних лампах видно помаранчеві заглушки та типове підключення проводів, що дозволяє розпізнати в них лампи Kino-Flo – спеціальний тип ламп, який виготовляється лише для кіноіндустрії. Їхня будова значно відрізняється від звичайних систем домашнього освітлення. Помаранчеві торцеві заглушки вказують на те, що це лампи з балансом вольфрамового світла; для них денне світло було б блакитним.
• На заправці, куди заїжджає Роуз, пальне вказується в канадських літрах замість американських галонів.
• Фільм розгортається на території Західної Вірджинії, проте всі місцеві мешканці мають доволі виразний канадський акцент (основне місце зйомок фільму).
• Коли Крістофер запитує про Шерон у гаражі, механік працює над Dodge Magnum з номерами Західної Вірджинії, розташованими на передній частині автомобіля. У Західній Вірджинії не випускають передні номерні знаки.
• Коли Роуз перебуває у ванній кімнаті старої школи, вона підходить до Мученика, щоб витягнути щось з його рота. Якщо дуже уважно придивитися, коли вона просовує руку крізь колючий дріт, то зачіпає його, і видно, що дріт насправді зроблений з гуми.
• Коли шахтарі намагаються виламати двері в туалет, камера ковзає над дверною рамою з боку Роуз у бік шахтарів. Щойно вона зупиняється у кінцевому положенні, можна побачити розсувну стіну, яку використовували для такого панорамування, що ковзає назад зліва від дверної рами.
• Коли Роуз вперше потрапляє в Сайлент Хілл, безпосередньо перед тим, як камера починає обертатися навколо неї, можна помітити, що її медальйон насправді не медальйон, а овальний брелок для ключів.
• Зображення Західної Вірджинії на нашивці на руці Сібіл перевернуте.
• Коли Алесса души́ть колючим дротом довговолосого хлопця з культу, схо́ди, де мала б бути Шерон, чітко ви́дні, але її там немає.
• Коли Кристабелла кидає кинджал після того, як пронизує ним Роуз у церкві, кинджал падає, і видно, що він лежить з піднятою рукояттю. Коли його показують знову, піднятий вже гострий наконечник, з якого падає на підлогу крапля крові Роуз. І потім, коли він знову з'являється в кадрі, піднята рукоять, а лезо на підлозі.
• Коли Алесса піднімається до церкви, щоб помститися людям, винним у її поточному стані (після того, як Роуз поранили ножем), можна помітити, що її опіки — це, насправді, бинти, якими, до речі, не закрито лікоть, який виглядає абсолютно нормально на тлі всього її знівеченого тіла.
• На номерному знаку Сібіл було написано «BRAHMS», хоча на дорожньому знаку чітко було видно «BRAHAMS».
• Режисер фільму Крістоф Ган спочатку хотів зняти фільм на основі відеогри Silent Hill 2, проте її сюжет не підходив для першої екранізації. За словами Крістофа, історія перетворення міста Сайлент-Гілл на зловісне місце розповідалася саме в першій грі, а друга частина, хоч і була його улюбленою в серії, менше розповідала про міфологію та таємниці самого Сайлент-Гілла.
• Фільм знятий за мотивами комп'ютерної гри «Silent Hill» (1999).
• Кінотеатр у Сайлент Хіллі показує програму з двох фільмів: «Останній чоловік на Землі» (1964) з Вінсентом Прайсом та ремейк на цей же фільм «Людина Омега» (1971) з Чарлтоном Хестоном. Обидва ці фільми були зняті за романом Річарда Метісона «Я — легенда».
• Як натяк на «Сайлент Хілл 3» пісня з гри у виконанні Мері Елізабет МакГлінн звучить у кінці титрів. Інша пісня з цієї гри грає по радіо в машині, в якій їдуть Роуз і Шерон, у внутрішньоігровій відео «Сайлент Хілл 3» ця пісня також грає по радіо в машині.