Хлопчик Елліот живе в невеликому містечку з мамою, братом і сестрою. Незважаючи на це, він самотній і мріє про справжнього друга. Одного разу Елліот знаходить неподалік від свого будинку маленького іншопланетянина, забутого на Землі. Незабаром хлопчик і прибулець стають друзями. Але між ними існує дивний і нерозривний зв'язок ...

Що залишилося за кадром

На прослуховуванні Генрі Томас згадував день, коли померла його собака, щоб передати смуток свого персонажа. Його обличчя було таким сумним, що режисер Стівен Спілберг сам заплакав і одразу ж запропонував хлопчику головну роль у фільмі.
Зовнішній вигляд інопланетянина був створений на основі образу поета Карла Сандберга, Альберта Ейнштейна та собаки породи мопс.
Комунікатор, створений інопланетянином, насправді був розроблений Генрі Фейнбергом, експертом з популяризації наукових та технічних знань для широкої аудиторії.
Стівен Спілберг зняв значну частину фільму на рівні очей дитини, щоб краще показати взаємодію між Елліотом та Інопланетянином.
Голос інопланетянина озвучив Пат Велш за участю Дебри Вінгер та Стівена Спілберга.
Стівен Спілберг влаштував приватний показ фільму у Білому домі для президента США Рональда Рейгана та його дружини Ненсі Рейган.
Сценарій фільму був написаний під час роботи над фільмом "Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега" (1981) у перервах між зйомками. Стівен Спілберг диктував сюжет Мелісі Метісон, оскільки вона була сценаристкою і перебувала там разом зі своїм чоловіком, Гаррісоном Фордом.
Майже десята частина надзвичайно скромного бюджету (10,5 мільйона доларів) була витрачена на створення самого інопланетянина.
Кадр, де Елліот і Інопланетянин разом їдуть на велосипеді на фоні місяця, став фірмовим знаком кіностудії «Amblin Entertainment».
Прізвище Еліота жодного разу не згадується у фільмі.
Початкова назва проєкту була "Життя одного хлопчика". Остаточну назву фільм отримав лише під час зйомок.
Стівен Спілберг та Мелісса Метісон обговорювали можливість створення сиквелу під назвою "Нічні кошмари", де Елліот і його друзі викрадаються ворожими прибульцями, а Інопланетянин рятує їх.
З 16 січня 1983 року до 12 лютого 1997 року фільм займав перше місце серед найкасовіших фільмів у історії американського кінопрокату.
Італійський майстер спецефектів Карло Рамбальді створив три моделі інопланетянина загальною вартістю 700 000 доларів. Їх виготовили зі спеціальної гуми та скловолокна і вони містили безліч електронних пристроїв. Моделі мали різні функції: перша була суто механічною; її кріпили до підлоги і вона могла здійснювати 30 різних рухів частинами обличчя та ще 30 рухів – різними частинами тіла. Друга модель була автоматичною, електронною, і могла здійснювати 86 видів рухів. Третя модель могла здійснювати лише 10 видів рухів, але була автономною; її використовували у сценах, де було потрібно показати пересування. У тих випадках, коли жодна з моделей не могла забезпечити достатньо правдоподібного «живого» враження (такі епізоди становили близько 15 % екранного часу), у зйомках брали участь карлики та 12-річний хлопчик, безногий від народження (в ті часи ця подробиця не афішувалася): Пет Білон, Тамара Де Тро та Метью Де Мерріт. Вони одягали маску та «костюм» інопланетянина, якими керували за допомогою електроніки.
Було виготовлено чотири окремі голови інопланетянина, які використовувалися для зйомки різних спеціальних ефектів, розроблених компанією Industrial Light and Magic.
Цікавий факт, який відомий далеко не кожному історику реклами: у фільмі є сцена, де Елліот прокладає шлях до будинку для інопланетного гостя за допомогою шоколадних різнокольорових цукерок. Компанія "M&M's" відмовилася надати свої продукти для зйомки, заявивши, що вигляд жахливої істоти E.T. може відлякати дітей і дорослих від солодощів. Натомість переміг концерн "Hershey's", чиї кольорові цукерки "Reese's Pieces" стали надзвичайно популярними одразу після прем'єри фільму. Їх продажі зросли на 65 відсотків. До речі, був ще один "невдаха" у цій шоколадній історії - корпорація "Milk Duds" відмовила Спілбергу, заявивши, що вигляд інопланетного гостя, який жує різнокольорові цукерки, є "неапетитною".
На роль матері дітей, Мері, спочатку запросили Шеллі Лонг, але вона вже погодилася знятися у фільмі Рона Говарда "Нічна зміна" (1982) і була змушена відмовитися.
Початкова концепція Спілберга була значно похмурішою: інопланетяни тероризували родину прямо у власному будинку. Пізніше ця концепція була використана у фільмі "Полтергейст" (1982).
Сцена, де жі мати Елліота дивиться у шафу і бачить інопланетянина, оточеного іграшками, який вдає з себе одну з них, була придумана Робертом Земекісом.
Дебра Вінгер не тільки тимчасово озвучувала персонажа Е.Т., але й знялася в одному епізоді серіалу "Хелловін". Вона була одягнена в маску, лабораторний халат і тримала пуделя.
Пісня, яку заспівав брат Елліота, Майкл, коли він дивиться у холодильник, називається "Accidents Will Happen" ("Нещастя трапляються") і була написана Елвісом Костелло.
Справжнє ім'я Кейза (персонажа Пітера Койот) жодного разу не було розкрито.
Окрім Йоди у сцені з Хелловіном, у кімнаті Елліота можна знайти різні іграшки з серії "Зоряні війни". Джордж Лукас підтримав цю тему, показавши кількох персонажів E.T. у фільмі "Зоряні війни: Епізод 1 – Прихована загроза" (1999).
У колекції рослин інопланетянина є трифід (з фільму "День трифідів" 1962 року).
На сцені святкування Хеллоуїну, дитина, яка зустрічається на шляху Е.Т. і привертає його увагу, одягнена як майстер Йода з фільму "Зоряні війни: Епізод 5 – Імперія завдає удару у відповідь". У цей момент лунає фрагмент музичної теми "Йода", написаної композитором Джоном Вільямсом.
Гаррісон Форд зіграв роль директора школи, але єдину сцену за його участю вилучив Стівен Спілберг, вважаючи, що його присутність може викликати дискомфорт у глядачів.
Стівен Спілберг зняв фільм у хронологічному порядку, щоб отримати щиту реакцію від акторів (переважно дітей) під час сцени розлуки з Інопланетянином.
Один із фрагментів фільму "Цей острів – Земля" (1955), який Е.Т. дивиться по телевізору, показує, як інопланетяни передають своє обладнання земним вченим.
Кадр Елліота та Інопланетянина, які летять на велосипеді на фоні місяця, став торговою маркою кіностудії «Amblin Entertainment».
Цікавий факт, відомий далеко не кожному історику реклами: у фільмі є сцена, в якій Елліот прокладає стежку до дому для інопланетного гостя за допомогою шоколадних різнокольорових «ґудзиків». Концерн «M & M» відмовився надати фільму свою продукцію, яка «тане в роті, а не в руках», заявивши, що вигляд огидного потвора E.T. відлякає від солодощів дітей і дорослих. Натомість виграв концерн «Hershey`s», чиї кольорові таблетки «Reese`s Pieces» стали надзвичайно популярними одразу після прем’єри стрічки. Їх реалізація зросла на 65 відсотків. Втім, був ще один «лузер» у шоколадній історії — корпорація «Milk Duds» відмовила Спілбергу на тій підставі, що жуючий кольорові цукерки космічний гість «болісно непривабливий».
Одним з відривків, які Є.Т. дивиться по телевізору, став фрагмент фільму «Цей острів Земля» (1955), в якому інопланетяни посилають своє обладнання земним вченим.

Вам сподобався фільм?