Американський журналіст Річард Бойл, через проблеми з алкоголем залишається без роботи, грошей і сім'ї. Він вирішує відправитися в Сальвадор, де в той час починаються антиурядові заворушення, щоб зібрати інформацію і продати її в який-небудь журнал. Бойл опиняється в полоні у партизан, гинуть його друзі і знайомі, і його власне життя не раз опиняється в небезпеці.

Що залишилося за кадром

Консультанта, який працював над фільмом, було вбито в Сальвадорі під час зйомок.
Виявивши в рушниці глухий патрон, який міг зашкодити його здоров'ю, Джеймс Вудс відмовився продовжувати зйомки, що спричинило черговий скандал між акторами та членами знімальної групи.
За словами Джеймса Вудса, коли він виходив після перегляду фільму в кінотеатрі, до нього підійшла біженка з Сальвадору і крізь сльози подякувала за те, що він розповів у фільмі про вбивство її сім'ї.
У питанні фінансування фільму режисер Олівер Стоун зіткнувся з певними труднощами. Йому довелося закласти власний дім, але згодом фінансову підтримку фільму пообіцяв британський продюсер Джон Дейлі. Бюджет фільму склав трохи менше $5 мільйонів.
Сцена визнання за участю героя у виконанні Джеймса Вудса була повністю імпровізована від початку до кінця. Вудс вважав, що саме завдяки цій сцені його номінували на «Оскар».
Спочатку Олівер Стоун хотів зняти в головній ролі Марлона Брандо (1924-2004), але також роздумував запропонувати її Полу Ньюману (1925-2008) та Лі Марвіну (1924-1987). Ньюману ідея сподобалася, але він виявився зайнятим іншими проєктами. Сценарій сподобався і Марвіну, проте він вирішив, що надто старий для цієї ролі, а ще йому не хотілося постійно переїжджати з місця на місце, як це вимагалося для фільму, через проблеми зі здоров'ям (через рік після виходу фільму на екрани Марвін помер від серцевого нападу).
В основу сценарію покладена реальна історія Річарда Бойла, журналіста та друга режисера Олівера Стоуна.
Ближче до кінця фільму показано кавалерійську атаку. За словами Джеймса Белуші, для оплати сцени з кіньми режисер Олівер Стоун віддав власні гроші в сумі $25 000.
Під час зйомок не було ані індивідуальних трейлерів біля знімального майданчика, де актори могли б відпочивати, ані гримерів з костюмерами. За словами Белуші, іноді йому доводилося зніматися у власному одязі.
Вбивство Кеті базується на реальній справі в Сальвадорі, коли чотирьох американських черниць зґвалтували та вбили.
Сцену, в якій Річард Бойл дістає з взуття останню касету плівки, вигадав Джеймс Вудс. Режисер Олівер Стоун розлютився на нього, тому що у них був лише один дубль, і це мала бути остання сцена з усіх відзнятих, але сцену з фільму вирізати не стали, а згодом навіть визнав, що вона йому подобається.

Вам сподобався фільм?