Смерть у Венеції

Morte a Venezia (1971)

Хронометраж: 2:11 (131 хв)

7.274/10
462

Всё про фільм

Відео 1

Фото 22

Актори та персонажі

Дата прем'єри

1971-03-05

Країна

Франція, Італія

Продакшн

Warner Bros. Pictures, Productions et Éditions Cinématographiques Françaises, Alfa Cinematografica

Жанр

Драма, Історичний, Мелодрама

Бюджет

$0

Збори

$0

Сайт

Режисер

Лукіно Вісконті

Актори

Дірк Богард, Бйорн Андресен, Ромоло Валлі, Марк Бернс, Нора Річчі, Сільвана Мангано, Маріса Беренсон, Керол Андре, Леслі Френч, Франко Фабріці
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Лукіно Вісконті, Роберт Гордон Едвардс, Mario Gallo

Оператор

Паскуаліно Де Сантіс

Композитор

Художник

Кастинг

Монтаж

Руджеро Мастроянні, Egidio Quarantotto
Вся команда (51)

• У оригінальній новелі Томаса Манна головний герой, на відміну від фільму, був відомим письменником, образ якого автор створив, зобразивши Густава Малера. Таким чином, Лукіно Вісконті у своїй роботі лише повернувся до першоджерела, перетворивши Густава фон Ашенбаха на композитора.
• Протягом тривалого часу після виходу фільму в пресі циркулювали чутки про смерть актора, який зіграв роль Таджіо, Бйорна Андрессена. За деякими даними, неправдиву інформацію про Андрессена поширював актор Хельмут Бергер, коханець і протеже Лукіно Вісконті, який спочатку мав зіграти Таджіо, але, не отримавши роль, відчував до Андрессена гнів.
• Берт Ланкастер хотів зіграти роль Густава фон Ашенбаха.
• Шведський актор Бйорн Андресен зрештою був замінений іншим актором, оскільки він грав роль поляка і не мав відповідного акценту.
• "Смерть у Венеції" – другий фільм німецької трилогії Лукіно Вісконті. Першим був фільм "Загибель богів" (1969), а третім – "Людвиг" (1972).
• На прем'єрі актор Том Кортні сказав, що роль Ашенбаха мала б виконати Алек Гіннесс. На думку Кортні, тоді глядачі повірили б, що на екрані перед ними – великий композитор. «З Дірком ніколи не відчувається, ким він є насправді», – сказав Кортні.
• Марк Бернс пізніше зізнався, що він ніколи не розумів значення діалогу свого персонажа та Ашенбаха в середині фільму.
• Одного разу під час зйомок Бйорн Андресен запитав у Дірка Богарда, шанувальника гурту The Beatles, яка його улюблена пісня цієї легендарної групи. Однак, Богард так і не зміг відповісти на це питання.
• Кінокритик Лоуренс Дж. Куірк у своїй книзі "Найвеличніші романтичні фільми", опублікованій у 1974 році, написав, що деякі кадри, зняті Бьорном Андресеном і використані у фільмі, можна було б виставити на стінах Лувру або музеїв Ватикану. На думку Куірка, Бьорн є символом краси, яка надихала Мікеланджело та Да Вінчі.
• У останній сцені на пляжі обличчя Дірка Богарда було покрите засобом для видалення плям, який створював потрібний ефект, необхідний режисеру. Актор дізнався про це лише після завершення зйомок.