007: Живеш тільки двічі - відео, тизери та кадри зі зйомок

Усі відео, тизери та кадри зі зйомок фільму "007: Живеш тільки двічі"

You Only Live Twice (1967)

Хронометраж: 1:57 (117 хв)

6.593/10
2394

6.8/10
127000

Всё про фільм

Відео 5

Фото 121

Актори та персонажі

ABC You Only Live Twice 1979 opening edit

English

0:51

You Only Live Twice (1967) ORIGINAL TRAILER [HD 1080p]

English

3:17

YOU ONLY LIVE TWICE | Helga Brandt abandons Bond mid-air

English

1:22

Джеймс Бонд 007: Живешь только дважды, Шон Коннери, 1967 - Трейлер субтитры

Pусский

3:17

Живешь Только Дважды (с субтитрами)

Pусский

2:10

Що залишилося за кадром

У цьому фільмі ми вперше бачимо обличчя Блофельда.
Актор Чарльз Грей, який зіграв роль Гендерсона, виконував роль Блофельда у фільмі «Діаманти назавжди».
Ненсі Сінатра стала першою небританською виконавицею головної пісні у фільмах про Джеймса Бонда.
Екранізація однойменного роману Яна Флемінга, написаного у 1964 році.
Це передостанній фільм офіційної «бондіани» у кар'єрі Шона Коннері.
Американські космічні кораблі, показані у фільмі, дуже схожі на "Джеміні", які активно здійснювали орбітальні польоти у 1965-66 роках. Зокрема, в рамках цієї програми було здійснено вихід у відкритий космос.
Запуск ракети, показаний у фільмі, звісно, не з радянської хроніки. Насправді, це запуск американської ракети-носія Titan II GLV, яка використовувалася для виведення на орбіту космічних кораблів за програмою "Джеміні". Судячи з оточення та пальм на передньому плані, пуск здійснювався з космодромів SLC-40 або SLC-41, розташованих на мисі Канаверал у Флориді.
У сцені, коли Бонд і його дружина йдуть до жерла вулкану, на її ногах з’являються туфлі. До цього вони випливли з печери, і взуття на ній не було.
Відносини між Шоном Коннері (він грав агента 007 Джеймса Бонда) і продюсерами (Альберт Р. Брокколі, Гаррі Зальцман, Стенлі Сопел, Теренс Янг) погіршилися до такої міри, що він категорично відмовлявся грати, якщо вони були присутні на знімальному майданчику.
Під час пошуків місць для зйомок у Японії кінематографісти лише по щасливому збігу обставин уникли загибелі в авіакатастрофі. 5 березня 1966 року продюсери Альберт Р. Брокколі та Гаррі Зальцман, режисер Льюїс Гілберт, оператор Фредді Янг і художник-постановник Кен Адам збиралися піднятися на борт літака «Boeing 707», що вилітав з Токіо в Гонконг і далі в Лондон, проте так склалося, що вони пропустили рейс. Літак злетів точно за розкладом, але через 25 хвилин потрапив над горою Фудзі в зону турбулентності і розвалився в повітрі. Всі пасажири та члени екіпажу загинули.
Художник-постановник Кен Адам збудував бутафорське жерло вулкана на території Pinewood Studios. Знімальний майданчик включав у себе пересувну злітно-посадкову вертолітну площадку, систему моніторингу, злітну площадку, і повнорозмірну макет ракети, здатну здійснити зліт. При спорудженні всього цього було використано 700 тонн металоконструкцій, понад 320 км сталевих труб, 200 тонн гіпсу, 500 000 сталевих муфт, 8 000 шпал для монорейкової дороги і понад 200 кв. метрів брезенту, яким сталеві конструкції укривали від примх погоди. Вартість всього цього перевищувала $1 мільйон. Видно знімальний майданчик було з відстані майже 5 кілометрів.
«Реактивний пістолет» і його кулі були справжньою зброєю, а у фільмі їх показали тому, що виробник оплатив продакт-плейсмент. На жаль, і сама зброя, і кулі до неї виявилися надто дорогими (виробництво обходилося втричі дорожче виробництва звичайних боєприпасів), непотрібними на відстані понад 14 метрів і ненадійними (точність стрільби була жахливою, не кажучи вже про тенденцію підпалювати все, в що боєприпас потрапляв). З виробництва «реактивний пістолет» зняли в 1969 році. (Продакт-плейсмент — це прийом прихованої реклами, який полягає в тому, що в кадрі показують реквізит, який має реальний комерційний аналог).
За основу збірного вертольота «Маленька Неллі» взяли реально існуючий вертоліт Wallis Autogyro. Під час зйомок вертольотом керував його винахідник, підполковник авіації у відставці К. Уолліс. Художник-постановник Кен Адам якось випадково почув по радіо інтерв'ю з Уоллісом, в якому той розповідав про свій винахід, і запропонував ввести цю сюжетну лінію в сценарій фільму. Зйомки сцен з «Маленькою Неллі» потребували 85 польотів. Сцени з запуском ракети знімали за межами Японії, тому що японським законодавством запуск ракет з території держави заборонений.
Для роботи з каскадерами, які зображували ніндзя у фінальній сутичці всередині жерла вулкана, кінематографісти заручилися допомогою 34-річного Масаакі Хацумі, майстра ніндзюцу і учня вже покійного Тосіцугу Такамацу.
У роботі над фільмом у масовці брали участь 100 з 400 жителів рибальського селища Акіме. Вони грали ама, японських ниряльниць за водоростями, молюсками, перлами тощо.
Фільм настільки сильно відрізняється від роману — літературного джерела, тому що сценаристу Роальду Далю сама книга Яна Флемінга категорично не подобалася. Він вважав однойменний роман 1964 року найгіршим з усього написаного Флемінгом і називав його «лекцією про подорож до Японії». На розробку початкового варіанту сценарію у Даля було всього шість тижнів, а сам він відверто зізнавався, що поняття не має про те, що Бонд буде робити, тому й вирішив, що основні сюжетні лінії сценарію будуть схожими зі сценарієм фільму Теренса Янга «Доктор Ноу» (1962) за авторством Річарда Мейбаума, Джоанни Харвуд, Берклі Мазера, Янга, Вульфа Манковіца і, звісно ж, самого Яна Флемінга.
Монтажем фільму займалася Тельма Коннелл, яка була редактором усіх фільмів режисера Льюїса Гілберта. Її варіант тривав майже 3 години, але глядачам на попередніх переглядах він зовсім не сподобався, і все зробити заново попросили Пітера Р. Ханта. Його версія виявилася успішною, і в наступному фільмі «бондіани» — це була картина 1969 року «На секретній службі Її Величності» з Джорджем Лезенбі в ролі агента 007 – Хант вже виконував обов'язки режисера.
Перед показом титрів глядачі бачать радянську радіолокаційну станцію, в будівлі якої проходить екстрена конференція представників наддержав. Цю сцену знімали в Норвегії. Радарна установка норвезької армії функціонує до сьогодні.
З'ясувалося, що акторка, яка грала роль Кісі, Міе Хама не вміє плавати, і у відповідних сценах її замінювала тодішня дружина Шона Коннері, акторка Даян Чіленто, яка одягала на зйомки чорну перуку.
Наступним фільмом «бондіани» мала стати картина «На секретній службі Її Величності», але знімати на запланованих локаціях у Швейцарії виявилося неможливо через надзвичайно холодну літню погоду, і було вирішено знімати «Живеш тільки двічі».
За зйомки запуску космічного корабля «Юпітер» видали автентичні кадри запуску космічного корабля «Джеміні» (це друга американська програма пілотованих космічних польотів). В рамках цієї програми проводилися випробування виходів у відкритий космос, систем причалювання, маневрування на орбіті, зміни висоти та багато іншого, необхідного для програми «Аполлон», перший пілотований політ в рамках якої був запланований на 1968 рік. За іронією долі, назву «Джеміні» («gemini» перекладається з англійської як «близнюки») у фільмі носить радянський космічний корабель, а його обриси ґрунтуються на помилкових уявленнях у Великобританії про те, як виглядають цивільні космічні кораблі серій «Восход» і «Восток». Про їхній реальний вигляд нічого не було відомо аж до 1967 року, коли роботу над цим фільмом вже було завершено.
Твердять, що білий кіт Блофельда (вічного ворога Бонда зіграв актор Дональд Плезенс) злякався шуму на знімальному майданчику під час зйомок фіналу і втік. Знайшли тварину тільки через кілька днів. Кадри зі переляканим котом увійшли до фільму – в сцені, коли в бункері закривають захисні жалюзі.
Перш ніж зупинитися на бутафорському шрамі через обличчя, Дональд Плезенс пропонував, щоб його персонаж (він грав Блофельда) мав горб, помітно кульгав, носив бороду, або щоб у нього діяла тільки одна рука. Зрештою було обрано шрам, що спотворює обличчя. Приклеєний до обличчя шрам зачіпав одне око, і актор знаходив це вкрай незручним.
У романі Флемінга притулком Блофельду слугує замок на узбережжі. Художник-постановник Кен Адам з'ясував, що це абсолютно неможливо: через боязнь ураганів японці ніколи в історії не будували замків безпосередньо на узбережжі. Тому у фільмі притулок Блофельда розташований у кратері згаслого вулкана.
Перед тим як запропонувати роль Блофельда Дональду Плезенсу, її пропонували деяким іншим акторам, але всі вони виявилися зайняті і взяти участь у зйомках не могли. Спочатку продюсер Гаррі Зальцман запропонував цю роль Яну Вериху, чеському актору театру і кіно, проте вже через тиждень після початку зйомок було вирішено, що Блофельд у його виконанні надто вже схожий на Санта-Клауса, і довелося шукати іншого актора.

Вам сподобався фільм?