007: На секретній службі Її Величності

On Her Majesty's Secret Service (1969)

Хронометраж: 2:22 (142 хв)

6.562/10
2118

6.7/10
108000

Всё про фільм

Відео 4

Фото 137

Актори та персонажі

Дата прем'єри

1969-12-18

Країна

Об'єднане Королівство, Сполучені Штати

Продакшн

United Artists, EON Productions

Жанр

Пригоди, Бойовик, Трилер

Бюджет

$7 000 000

Збори

$82 000 000

Сайт

https://mgm.com/movies/on-her-majestys-secret-service

Режисер

Пітер Р. Хант

Актори

Джордж Лезенбі, Діана Рігг, Теллі Савалас, Габріеле Ферцетті, Ільза Степпат, Бернард Лі, Лоїс Максвелл, Джордж Бейкер, Бернард Хорсфол, Десмонд Ллевелін
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Альберт Р. Брокколі, Гаррі Зальцман, Стенлі Сопель

Оператор

Майкл Рід

Композитор

Джон Баррі

Художник

Кастинг

Монтаж

Джон Глен, Девід Міддлмас
Вся команда (27)

• Лезенбі запропонували контракт на 7 фільмів про Бонда, але він вирішив знятися лише в одному під час зйомок.
• Спочатку продюсери обмірковували пояснити заміну актора на головну роль заявою, що Бонду зробили пластичну операцію, оскільки його «колишнє» обличчя вже надто добре відоме агентам іноземних розвідок та міжнародним терористам, і під прикриттям він тепер працювати не може. Зрештою, однак, було вирішено взагалі нічого про це не говорити в надії мінімізувати увагу глядачів до того, що замість звичного Шона Коннері (1930-2020) агента 007 тепер грає Джордж Лезенбі. Так чи інакше, безпосередньо перед показом титрів під час бійки герой Лезенбі говорить: «А от з тим такого ніколи не траплялося», — і ця фраза слугує іронічним натяком на зміну актора.
• Джордж Лезенбі запропонував ідею стрибка на лижах зі скелі з подальшим розкриттям парашута. Від цієї ідеї поки відмовилися через відсутність можливості поставити та зняти такий трюк. Згодом цю ідею використали на початку фільму Льюїса Гілберта (1920-2018) «Шпигун, який мене кохав» (1977).
• Під час зйомок актори щовечора отримували добові готівкою. Побачивши Джорджа Лезенбі з цілою сумкою готівки, Теллі Савалас (1922-1994) запросив його зіграти в покер (Савалас регулярно грав з учасниками знімальної групи) і незабаром залишив його без копійки. Дізнавшись про це, продюсер Гаррі Зальцман (1915-1994) приїхав на знімальний майданчик, долучився до чергової гри в покер, не звертаючи уваги на протести Саваласа, і відіграв все програне Лезенбі. Після чого суворо заборонив Саваласу "розводити" "хлопця", тобто Лезенбі.
• Отримавши костюм, який Шон Коннері замовив, але так і не забрав, купивши такий самий годинник Rolex, як у нього, і зробивши таку ж зачіску, Джордж Лезенбі пустився берега – він організував собі зустріч з продюсерами Альбертом Р. Брокколі (1909-1996) і Гаррі Зальцманом та режисером Пітером Р. Хантом (1925-2002) і набрехав їм, що зіграв вже безліч ролей, а заодно і вмовив їх на кінопроби з ним. Лише згодом він зізнався Ханту, що все це вигадав, і що він ніякий не актор. Той розсміявся і заявив: «Ти сюди прийшов і замилив очі двом найбезжальним покидькам у кіноіндустрії. Значить, ти актор».
• Джорджу Лэзенбі хотілося самостійно виконувати майже всі свої трюки, але йому не дозволяли цього робити. Під час зйомок одного з трюків Лэзенбі зламав руку, що призвело до затримки зйомок сцен за його участю. Коли Бонда проводили в лабораторію Блофельда в горах, у актора була зламана рука, але щоб глядачі нічого не помітили, через цю руку у нього було перекинуто пальто. Це пальто в нього забрав один з охоронців Блофельда, якого зіграв Юрій Бориєнко (Лэзенбі випадково зламав йому ніс під час сутички за сценарієм в процесі кінопроб).
• Одна з найточніших та найближчих до першоджерела екранізацій Яна Флемінга (1908-1964). Практично все, що описано в книзі, показано і у фільмі. Надмірна точність у відтворенні першоджерела призводить до проблем з цілісністю та послідовністю оповіді, оскільки фільми часто знімають не в тому порядку, в якому написані їхні літературні першоджерела. Тут, наприклад, Джеймс Бонд та Ернст Ставро Блофельд зустрічаються ніби вперше, хоча вони вже стикалися віч-на-віч у кіновесії твору «Живеш тільки двічі» (Льюїс Гілберт, 1967).
• Одна з найбільш точних і близьких до першоджерела екранізацій Яна Флемінга (1908-1964). Практично все, описане в книзі, показано і у фільмі. Надмірна точність у відтворенні першоджерела призводить до проблем з цілісністю та послідовністю оповіді, оскільки фільми часто знімають не в тому порядку, в якому написані їхні літературні першоджерела. Тут, наприклад, Джеймс Бонд і Ернст Ставро Блофельд зустрічаються начебто вперше, хоча вони вже стикалися віч-на-віч у кіноверсії твору «Живеш тільки двічі» (Льюїс Гілберт, 1967).