Німеччина 70-х. Радикально налаштовані нащадки колишніх нацистів, під керівництвом Андреаса Баадера, колишньої журналістки Ульріке Майнхоф і Ґудрун Енсслін боряться проти того, що вони називають обличчям фашизму: проти політики США у В’єтнамі, на Близькому Сході і в країнах третього світу, підтримуваної ключовими фігурами від німецької політики, юриспруденції і індустрії. Баадер, Майнхоф і Енсслін створюють фракцію Червоної Армії і оголошують війну ФРН.

Що залишилося за кадром

Негайною реакцією після перегляду фільму Ігнес Понто, вдови Юргена Понто, чиє вбивство показано у фільмі, стало відмова від державної нагороди за заслуги. Вона обурилася тим, що ФРН так і не створила меморіал пам'яті жертв РАФ, але натомість допомогла у фінансуванні фільму про членів цієї організації. Крім того, за її словами, її не попередили, що у фільмі буде показано вбивство Понто, коли її запрошували на прем'єру, і тому вона почувалася приниженою продюсерами, які змусили її побачити ці кадри без попередження. Місяць по тому вона подала до суду на продюсерів фільму, які стверджували, що кожна сцена є історично точною, проте вбивство її чоловіка, яке вона спостерігала з вікна сусідньої кімнати, було показано невірно. Вона вимагала, щоб сцена вбивства її чоловіка була вирізана з фільму. Автори заявили, що намагалися зв'язатися з нею, щоб дізнатися про деталі вбивства, але Ігнес Понто не мала бажання співпрацювати. Раніше в кіно не показували вбивство Понто, і Ігнес вважала, що це знеславило її чоловіка.

Вам сподобався фільм?