Кон-Тікі - команда, знімальна група
Вся команда, знімальна група фільму "Кон-Тікі"
Kon-Tiki (2012)
Хронометраж:
1:58 (118 хв)
6.925/10
721
721
7.1/10
54000
54000
Знімальна група
Режисер
Продюсер
Aage Aaberge
Продюсер
Сценарій
Кастинг-директор
Des Hamilton
Кастинг-директор
Jannecke Bervel
Кастинг-директор
Andrea Eckerbom
Кастинг-директор
Edward Said
Кастинг-директор
Tone Helly-Hansen
Кастинг-директор
Tanja Grunwald
Кастинг-директор
Anna Brandeby
Кастинг-директор
Монтаж
Perry Eriksen
Монтаж
Martin Stoltz
Монтаж
Арт-директор
Lek Chaiyan Chunsuttiwat
Арт-директор
Художній керівник
Kess Bonnet
Художній керівник
Дизайн костюмів
Stine Gudmundsen-Holmgreen
Дизайн костюмів
Louize Nissen
Дизайн костюмів
Виробничий дизайн
Karl Júlíusson
Виробничий дизайн
Постановник трюків
Lubomir Misak
Постановник трюків
Декоратор
Louise Drake af Hagelsrum
Декоратор
Гример
Trine Cordes Berg
Гример
Lara Bella Vella Baldacchino
Гример
Композитор оригінальної музики
Johan Söderqvist
Композитор оригінальної музики
Additional Photography
Mark Cassar
Additional Photography
Оператор-постановник
Geir Hartly Andreassen
Оператор-постановник
Оператор
Paul Preca Trapani
Оператор
Координатор костюмерів
Irina Kotcheva
Координатор костюмерів
Velemira Petkova
Координатор костюмерів
Makeup Department Head
Ásta Hafthórsdóttir
Makeup Department Head
Редактор звукових ефектів
Stig Holte
Редактор звукових ефектів
Помічник арт-директора
Ivan Ranghelov
Помічник арт-директора
Керівник візуальних ефектів
Martin Madsen
Керівник візуальних ефектів
Hege Anita Berg
Керівник візуальних ефектів
Lars Erik Hansen
Керівник візуальних ефектів
Niklas Jacobson
Керівник візуальних ефектів
Mattias Lindahl
Керівник візуальних ефектів
Керуючий звуковий редактор
Супервайзер сценарію
Set Costumer
Georgi Petrov Yakimov
Set Costumer
Перукар
Marcelle Genovese
Перукар
Jeanette Redmond
Перукар
Merete Torkildsen
Перукар
Фотограф
Carl Christian Raabe
Фотограф
Animation Supervisor
Staffan Linder
Animation Supervisor
Продюсер візуальних ефектів
Måns Björklund
Продюсер візуальних ефектів
Camilla Fossen
Продюсер візуальних ефектів
Anne Sandberg
Продюсер візуальних ефектів
Sound Designer
Construction Coordinator
Klas Jansson
Construction Coordinator
Art Department Coordinator
Somm Suthinee Chantakarn
Art Department Coordinator
Редактор діалогів
Espen Rønning
Редактор діалогів
Foley Editor
Marius Berntzen
Foley Editor
Світлооператор
Thor Erik Løkken
Світлооператор
Music Editor
Dave Jewerén Moore
Music Editor
Script Consultant
Scenic Artist
Olivier Marcouiller
Scenic Artist
Режисер анімації
Ragnar Brynjúlfsson
Режисер анімації
Foley
Helicopter Camera
Peter Degerfeldt
Helicopter Camera
Underwater Camera
Eric Börjeson
Underwater Camera
Foley Recording Engineer
Oskar Skriver
Foley Recording Engineer
Що залишилося за кадром
- Продюсер фільму Джеремі Томас хотів зняти його ще з 1996 року та отримав права на оповідання Тура Гейердала перед його смертю у 2002 році.
- Більшість фільму знімалася одночасно у двох версіях – норвезькою та англійською мовами, з метою забезпечення міжнародного фінансування.
- Зйомки фільму проходили на Мальдівах, Мальті, у Норвегії, США, Болгарії та Таїланді.
- Онук Тура Гейердала, Олаф, повторив пригоду діда, взяв участь у 2006 році в експедиції «Тангароа», яка пройшла слідами «Кон-Тікі» на аналогічному плоті. Ще одним проєктом, у якому взяв участь Олаф, стала «Пластики» — подорож з Австралії до Полінезії на плоті, зібраному з порожніх пластикових пляшок, на підтримку захисту довкілля від пластикових відходів.
- Причина, через яку Гейердал у фільмі був настільки впевнений, що пліт не потоне, наситившись вологою, проста, хоча чомусь не пояснюється глядачам. Річ у тому, що для будівництва «Кон-Тікі» використовувалися свіжозрубані стовбури бальсового дерева, внаслідок чого в них ще залишалася смола, яка не давала воді остаточно просочити деревину.
- Під час експедиції Тур Гейєрдал та його команда відкрили новий вид риб.
- Згодом Тур Хейердал навів нові докази на підтримку своєї теорії про заселення Полінезії, організувавши перші повномасштабні археологічні розкопки на острові Пасхи (книга "Аку-Аку"). Він з’ясував, що на острові досі мешкають нащадки "довговухих" людей (вони спеціально видовжували собі мочки вух), які мають подібність з перуанськими та острівними монументами. Їх відмінна риса — бліда шкіра та руде волосся, нетипові для мешканців тих країв. "Довговухі" населяли Перу сотні років тому, але були змушені покинути континент через агресивних сусідів. За теорією Хейердала, саме вони першими дісталися до острова Пасхи та Полінезії і залишили там про себе пам'ять у формі кам'яних істуканів та білошкірих нащадків. Однак, попри наведені ним докази, ряд вчених все одно ставить під сумнів його теорію.
- Один із персонажів використовує метод підрахунку, запроваджений у 1951 році, під час складання звітів про розташування "Кон-Тікі". Він використовує слово «femtifem» (п’ятдесят п’ять). У 1947 році, коли розгортаються події фільму, він мав би використовувати «fem-og-femti» (п’ять і п’ятдесят). Оскільки цей метод досі використовується сьогодні, його новий формат досі обговорюється в Норвегії, і творці фільму мали бути обізнані з цією ситуацією.
- Коли у фільмі показують обкладинку норвезького паспорта, на ній видно напис «NORGE NOREG». Такий напис з'явився лише в 1970-х роках. У 1947-му було лише «PASS» та «NORGE».
- Коли герої зустрічаються з китовою акулою, вона випускає повітря, коли пірнає під пліт. Китова акула — це риба, а риби так не дихають. Лише кити дихають легенями і можуть випускати повітря таким чином.
- Це неправда, що кожна тринадцята хвиля більша за інші, як стверджується у фільмі. Насправді не існує закономірностей щодо розміру хвиль. В оригінальному документальному фільмі «Кон-Тікі» (1950) йдеться про те, що люди на плоту просто чекали достатньо великої хвилі, яка винесе їх на риф.
- Люди на плоту не переймалися тим, чи витримають мотузки, що стягували пліт, на відміну від того, як це показано у фільмі. Як описується в документальному фільмі 1950 року, бальса була набагато м’якшою за мотузку. І виходило так, що мотузки прорізали дерево, створюючи таким чином захисний простір навколо себе.
- Після виходу фільму на екрани дочка Германа Варцингера (1916-1986) заявила в пресі, що її батька у фільмі показано неправильно, і що насправді він був найближчим партнером Тура Хейердала (1914-2002), якому той повністю довіряв. У фільмі ж його показано неврастеніком, який вічно всього побоюється. За словами сценариста Петтера Скавлана, проблема була в тому, що вся подорож пройшла надто гладко – без сварок і скандалів на борту «Кон-Тікі». Перед дочкою Варцингера режисери фільму Хоакім Роннінг і Еспен Сандберг вибачилися.
- Онук Тура Хейердала, Олаф, повторив пригоду діда, взявши у 2006 році участь в експедиції «Тангароа», що прослідувала слідами Кон-Тікі на аналогічному плоту. Ще одним проєктом, в якому Олаф взяв участь, став «Пластики» — подорож з Австралії до Полінезії на плоту, зібраному з порожніх пластикових пляшок, на підтримку захисту навколишнього середовища від пластикових відходів.
- Причина, по якій Хейердал у фільмі був так впевнений, що пліт не потоне, наповнившись вологою, проста, хоча чомусь не пояснюється глядачам. Справа в тому, що для будівництва «Кон-Тікі» використовувалися свіжозрубані стовбури бальсового дерева, внаслідок чого в них ще залишалася смола, яка не давала воді остаточно просочити деревину.
- Згодом Тур Хейердал навів нові докази на підтримку своєї теорії про заселення Полінезії, організувавши перші повномасштабні археологічні розкопки на острові Пасхи (книга «Аку-Аку»). Він з’ясував, що на острові досі мешкають нащадки «довновухих» людей (вони спеціально видовжували собі мочки вух), подібність з якими мають перуанські та острівні монументи. Їх відмінна риса — бліда шкіра та руде волосся, нетипові для мешканців тих країв. «Довновухі» населяли Перу сотні років тому, але були змушені покинути континент через агресивних сусідів. За теорією Хейердала, саме вони першими дісталися острова Пасхи та Полінезії і залишили там про себе пам'ять у формі кам'яних істуканів та білошкірих нащадків. Однак, незважаючи на надані ним докази, ряд вчених все одно ставить під сумнів його теорію.
- Один з персонажів використовує метод підрахунку, введений у 1951 році, при складанні звітів про розташування Кон-Тікі. Він використовує слово «femtifem» (п’ятдесят п’ять). У 1947 році, коли розгортаються події фільму, він мав використовувати «fem-og-femti» (п’ять і п’ятдесят). Оскільки цей метод ще використовується сьогодні, новий його формат досі обговорюється в Норвегії, і творці фільму повинні були бути в курсі цієї ситуації.
- Коли у фільмі показують обкладинку норвезького паспорта, на ній видно напис «NORGE NOREG». Такий напис з’явився лише у 1970-х роках. У 1947-му було лише «PASS» і «NORGE».
- Це неправда, що кожна 13-та хвиля більша за інші, як стверджується у фільмі. Насправді не існує шаблонів щодо розміру хвиль. В оригінальному документальному фільмі «Кон-Тікі» (1950) йдеться про те, що люди на плоту просто чекали достатньо велику хвилю, яка винесе їх на риф.
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
