Усі фильми

Новинки 2026

ТОП фільми 2025

ТОП фільми 2024

Кон-Тікі - постери, обкладинки, шпалери

Багато постерів, обкладинок та шпалер до фільму "Кон-Тікі"

Kon-Tiki (2012)

Хронометраж: 1:58 (118 хв)

6.925/10
721

7.1/10
54000

Всё про фільм

Відео 1

Фото 34

Актори та персонажі

Постери, обложки

5K UHD 3000p

HD Ready 750p

5K UHD 3000p

Full HD 1143p

5K UHD 3000p

HD Ready 1071p

Full HD 1426p

Full HD 1426p

Backdrops, wallpaper

HD Ready 720p

HD Ready 720p

HD Ready 720p

Full HD 1080p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

2K 1440p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

2K 1440p

2K 1440p

2K 1440p

2K 1440p

Що залишилося за кадром

Продюсер фільму Джеремі Томас хотів зняти його ще з 1996 року та отримав права на оповідання Тура Гейердала перед його смертю у 2002 році.
Більшість фільму знімалася одночасно у двох версіях – норвезькою та англійською мовами, з метою забезпечення міжнародного фінансування.
Зйомки фільму проходили на Мальдівах, Мальті, у Норвегії, США, Болгарії та Таїланді.
Онук Тура Гейердала, Олаф, повторив пригоду діда, взяв участь у 2006 році в експедиції «Тангароа», яка пройшла слідами «Кон-Тікі» на аналогічному плоті. Ще одним проєктом, у якому взяв участь Олаф, стала «Пластики» — подорож з Австралії до Полінезії на плоті, зібраному з порожніх пластикових пляшок, на підтримку захисту довкілля від пластикових відходів.
Причина, через яку Гейердал у фільмі був настільки впевнений, що пліт не потоне, наситившись вологою, проста, хоча чомусь не пояснюється глядачам. Річ у тому, що для будівництва «Кон-Тікі» використовувалися свіжозрубані стовбури бальсового дерева, внаслідок чого в них ще залишалася смола, яка не давала воді остаточно просочити деревину.
Під час експедиції Тур Гейєрдал та його команда відкрили новий вид риб.
Згодом Тур Хейердал навів нові докази на підтримку своєї теорії про заселення Полінезії, організувавши перші повномасштабні археологічні розкопки на острові Пасхи (книга "Аку-Аку"). Він з’ясував, що на острові досі мешкають нащадки "довговухих" людей (вони спеціально видовжували собі мочки вух), які мають подібність з перуанськими та острівними монументами. Їх відмінна риса — бліда шкіра та руде волосся, нетипові для мешканців тих країв. "Довговухі" населяли Перу сотні років тому, але були змушені покинути континент через агресивних сусідів. За теорією Хейердала, саме вони першими дісталися до острова Пасхи та Полінезії і залишили там про себе пам'ять у формі кам'яних істуканів та білошкірих нащадків. Однак, попри наведені ним докази, ряд вчених все одно ставить під сумнів його теорію.
Один із персонажів використовує метод підрахунку, запроваджений у 1951 році, під час складання звітів про розташування "Кон-Тікі". Він використовує слово «femtifem» (п’ятдесят п’ять). У 1947 році, коли розгортаються події фільму, він мав би використовувати «fem-og-femti» (п’ять і п’ятдесят). Оскільки цей метод досі використовується сьогодні, його новий формат досі обговорюється в Норвегії, і творці фільму мали бути обізнані з цією ситуацією.
Коли у фільмі показують обкладинку норвезького паспорта, на ній видно напис «NORGE NOREG». Такий напис з'явився лише в 1970-х роках. У 1947-му було лише «PASS» та «NORGE».
Коли герої зустрічаються з китовою акулою, вона випускає повітря, коли пірнає під пліт. Китова акула — це риба, а риби так не дихають. Лише кити дихають легенями і можуть випускати повітря таким чином.
Це неправда, що кожна тринадцята хвиля більша за інші, як стверджується у фільмі. Насправді не існує закономірностей щодо розміру хвиль. В оригінальному документальному фільмі «Кон-Тікі» (1950) йдеться про те, що люди на плоту просто чекали достатньо великої хвилі, яка винесе їх на риф.
Люди на плоту не переймалися тим, чи витримають мотузки, що стягували пліт, на відміну від того, як це показано у фільмі. Як описується в документальному фільмі 1950 року, бальса була набагато м’якшою за мотузку. І виходило так, що мотузки прорізали дерево, створюючи таким чином захисний простір навколо себе.
Після виходу фільму на екрани дочка Германа Варцингера (1916-1986) заявила в пресі, що її батька у фільмі показано неправильно, і що насправді він був найближчим партнером Тура Хейердала (1914-2002), якому той повністю довіряв. У фільмі ж його показано неврастеніком, який вічно всього побоюється. За словами сценариста Петтера Скавлана, проблема була в тому, що вся подорож пройшла надто гладко – без сварок і скандалів на борту «Кон-Тікі». Перед дочкою Варцингера режисери фільму Хоакім Роннінг і Еспен Сандберг вибачилися.
Онук Тура Хейердала, Олаф, повторив пригоду діда, взявши у 2006 році участь в експедиції «Тангароа», що прослідувала слідами Кон-Тікі на аналогічному плоту. Ще одним проєктом, в якому Олаф взяв участь, став «Пластики» — подорож з Австралії до Полінезії на плоту, зібраному з порожніх пластикових пляшок, на підтримку захисту навколишнього середовища від пластикових відходів.
Причина, по якій Хейердал у фільмі був так впевнений, що пліт не потоне, наповнившись вологою, проста, хоча чомусь не пояснюється глядачам. Справа в тому, що для будівництва «Кон-Тікі» використовувалися свіжозрубані стовбури бальсового дерева, внаслідок чого в них ще залишалася смола, яка не давала воді остаточно просочити деревину.
Згодом Тур Хейердал навів нові докази на підтримку своєї теорії про заселення Полінезії, організувавши перші повномасштабні археологічні розкопки на острові Пасхи (книга «Аку-Аку»). Він з’ясував, що на острові досі мешкають нащадки «довновухих» людей (вони спеціально видовжували собі мочки вух), подібність з якими мають перуанські та острівні монументи. Їх відмінна риса — бліда шкіра та руде волосся, нетипові для мешканців тих країв. «Довновухі» населяли Перу сотні років тому, але були змушені покинути континент через агресивних сусідів. За теорією Хейердала, саме вони першими дісталися острова Пасхи та Полінезії і залишили там про себе пам'ять у формі кам'яних істуканів та білошкірих нащадків. Однак, незважаючи на надані ним докази, ряд вчених все одно ставить під сумнів його теорію.
Один з персонажів використовує метод підрахунку, введений у 1951 році, при складанні звітів про розташування Кон-Тікі. Він використовує слово «femtifem» (п’ятдесят п’ять). У 1947 році, коли розгортаються події фільму, він мав використовувати «fem-og-femti» (п’ять і п’ятдесят). Оскільки цей метод ще використовується сьогодні, новий його формат досі обговорюється в Норвегії, і творці фільму повинні були бути в курсі цієї ситуації.
Коли у фільмі показують обкладинку норвезького паспорта, на ній видно напис «NORGE NOREG». Такий напис з’явився лише у 1970-х роках. У 1947-му було лише «PASS» і «NORGE».
Це неправда, що кожна 13-та хвиля більша за інші, як стверджується у фільмі. Насправді не існує шаблонів щодо розміру хвиль. В оригінальному документальному фільмі «Кон-Тікі» (1950) йдеться про те, що люди на плоту просто чекали достатньо велику хвилю, яка винесе їх на риф.

Вам сподобався фільм?