Президент Лінкольн: Мисливець на вампірів

Abraham Lincoln: Vampire Hunter (2012)

Хронометраж: 1:45 (105 хв)

5.725/10
3232

5.9/10
168000

Всё про фільм

Відео 6

Фото 38

Актори та персонажі

Дата прем'єри

2012-06-20

Країна

Сполучені Штати

Продакшн

20th Century Fox, Tim Burton Productions, Bazelevs Production, Abraham Productions, Location Gourmet

Жанр

Бойовик, Фентезі, Жахи

Бюджет

$69 000 000

Збори

$116 471 580

Сайт

Режисер

Тимур Бекмамбетов

Актори

Бенджамін Вокер, Домінік Купер, Ентоні Макі, Мері Елізабет Вінстед, Руфус Сьюелл, Джон Ротман, Мартон Чокаш, Алекс Ломбард, Джиммі Сімпсон, Тері Уайбл
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Тім Бертон, Джим Лемлі, Тимур Бекмамбетов, Саймон Кінберґ, Джон Дж. Келлі, Michele Wolkoff

Оператор

Калеб Дешанель

Композитор

Генрі Джекман

Художник

Кастинг

Мінді Марін

Монтаж

Вільям Хой
Вся команда (82)

• Фільм знято за мотивами мешап-роману Сета Ґрема-Сміта «Авраам Лінкольн: Мисливець на вампірів» (Abraham Lincoln, Vampire Hunter, 2010).
• Том Гарді, затверджений на роль Лінкольна, був змушений відмовитися через неузгодженість у розкладі зйомок з фільмом «Темний лицар: Відродження легенди» (2012). Після нього Ерік Бана, Тімоті Оліфант, Едріан Броуді, Джош Лукас, Джеймс Д’Арсі та Олівер Джексон-Коен розглядалися на цю роль, але зрештою вона дісталася Бенджаміну Вокеру.
• Хоакін Фенікс був першим претендентом на роль Генрі Стерджесса, але відмовився.
• Робін МакЛіві мала грати дружину Лінкольна – Мері Тодд, але зрештою була визначена на роль його матері Ненсі.
• Вівся переговори з Трентом Резнором щодо епізодичної ролі у фільмі, але новина просочилася, перш ніж він прийняв остаточне рішення, і Резнор відмовився від участі в проєкті, оскільки було втрачено елемент несподіванки його появи в ньому.
• Перша прем’єра фільму відбулася на авіаносці «Авраам Лінкольн».
• Сет Ґрем-Сміт, який написав і сценарій, і сам роман, за яким знято фільм, розповів «Time Magazine», що (на відміну від припущень більшості) людина в барі в кінці фільму (який набирає повідомлення, перш ніж [як ми припускаємо] Генрі наймає його, щоб бути наступним мисливцем на вампірів) не Джордж Буш, Барак Обама або будь-який інший президент. Ґрем-Сміт сказав: «У цій людині не мається на увазі хтось особливий, це було зроблено для того, щоб розібратися з попередньою сценою Генрі та Ейба». Він також сказав, що цю людину (яка друкує повідомлення) зіграв сам.
• На балу, де Лінкольн танцює з Марією, грає музика «Estudiantina waltz», також відома як «Band of Students Waltz». Ця музична аранжування написана в 1883 році Емілем Вальдтейфелем і згодом стала його «Opus 191, No. 4». Сама ж мелодія була написана раніше у 1881 році композитором Полем Локомом на вірші Ж. де Лузіньян Лау.
• Кілька разів протягом фільму в крупних планах Авраама Лінкольна помітно, що він носить контактні лінзи.
• У момент, коли Вілл заряджає револьвер у поїзді, він вкладає кулі в барабан. Револьвери часів Громадянської війни заряджалися з дула, і їм потрібен ударний капсуль для запалювання порохового заряду. Пістолет же в кадрі явно має відділення під патрони, а не систему з капсулем.
• Коли Лінкольн виявляє, що його годинник на підлозі в кімнаті сина, показують крупним планом Лінкольна, який відкриває годинник, щоб прочитати напис. Далі Лінкольна показують в іншому ракурсі, годинник все ще закритий.
• Після того, як президент Лінкольн підкликає свого сина Віллі для поцілунку, а потім його друг Вілл робить те саме, в момент, коли Віллі йде з офісу, окуляри Вілла спочатку одягнені на ньому, потім зникають і з'являються знову.
• Коли Авраам Лінкольн промовляє свою останню промову, вітер здуває зі столу його капелюх. Після свого виступу він йде, щоб підібрати капелюх, і робить це, навіть не нахилившись, незважаючи на те, що капелюх, по ідеї, повинен був лежати на землі.
• Наприкінці першого дня битви під Ґеттісбергом Лінкольн зрозумів, що Союз на межі поразки. Під час обіду до нього приходить ідея напасти на вампірів зі срібною зброєю. Він та його помічники збирають все срібло в Сполучених Штатах і переплавляють його в кулі, ядра, багнети, шаблі тощо, запаковують їх. Далі збирають армію звільнених рабів, в той час як Лінкольн та його друзі захоплюють потяг. Зброю доставляють на поле бою якраз вчасно і вона рятує становище. Реальна битва під Ґеттісбергом тривала три дні, з 1-го по 3-є липня 1863 року, а це занадто мало часу, щоб виконати весь цей план.