Восени 1972 року над Андами зазнав катастрофу авіалайнер, на борту якого знаходилась уругвайська шкільна збірна з реґбі. Літак впав на високогірне плато, яке було повністю відрізане від зовнішнього світу. Жменьці школярів, що залишилися у живих, довелося скласти жорстокий, нелюдський тест на виживання. Сімдесят два нескінченних дні молоді люди боролися за своє життя. Притулком їм служили уламки літака, їжею - тіла загиблих товаришів. Іноді доводиться перетворитися на звіра, щоб залишитися людиною...

Що залишилося за кадром

Фільм знято за мотивами книги Пірса Пола Ріда «Живі: Історія тих, хто врятувався в Андах» (Alive: The Story of the Andes Survivors, 1974), що ґрунтується на реальних подіях.
Реальний літак зазнав аварії у п'ятницю, 13 жовтня 1972 року.
Справжнього Нандо Паррадо (якого грав Ітан Гоук) запросили як консультанта.
Імена загиблих були змінені, за винятком імені матері та сестри Нандо Паррадо та імені дружини Хав’єра Метолі.
Сценарій фільму був розроблений ще в 1981 році.
Сцена аварії знімалася 9 днів.
Більшість членів знімальної групи приймали таблетки від морської хвороби через тривале перебування в горах.
Основним місцем зйомок було канадське лижне містечко Панорама.
Щоб перевозити всю знімальну групу (150 осіб) на місце зйомок щоранку, знадобилося 5 гелікоптерів.
Роль Карлітоса Паеца виконав Джон Малкович (його ім'я в титрах не зазначено), цікаво, що всі слова написав справжній Карлітос Паец спеціально для фільму.
В кінці фільму в живих залишаються 17 людей, проте насправді в живих залишилося лише 16 людей.
Щоб сцена поїдання мертвої туші була більш реалістичною, актори до цього не їли протягом 2-х днів. У цій сцені актори насправді їли сиру індичку.
Фільм знятий за мотивами книги Пірса Пола Ріда «Живі: Історія врятованих в Андах» (Alive: The Story of the Andes Survivors, 1974), заснованої на реальних подіях.

Вам сподобався фільм?