Дюна - актори, персонажі та ролі
Усі актори та їх ролі у фільмі "Дюна"
Dune (1984)
Хронометраж:
2:16 (136 хв)
6.182/10
3378
3378
6.2/10
192000
192000
Актори та персонажі
Danny Corkill
Персонаж Orlop
Judd Omen
Персонаж Jamis
Molly Wryn
Персонаж Harah
Thomas Ebert
Персонаж House Atreides Guard (uncredited)
Humberto Elizondo
Персонаж Czigo (uncredited)
Ricardo Hill
Персонаж (uncredited)
Ernesto Laguardia
Персонаж Harkonnen's Victim (uncredited)
Julieta Rosen
Персонаж Palace Maid (uncredited)
John Sabol
Персонаж Fedaykin Fighter (uncredited)
Jacqueline Voltaire
Персонаж (uncredited)
José Luis García Mainou
Персонаж (uncredited)
Що залишилося за кадром
- Фільм є екранізацією роману Френка Герберта «Дюна», який вийшов у 1964 році, а в 1965-66 роках був удостоєний головних премій наукової фантастики — «Г’юґо» та «Неб’юла».
- Роман «Дюна» входить до скарбниці світової фантастики, поряд із «Володарем перснів» Дж. Р. Р. Толкіна, «Марсіанськими хроніками» Р. Бредбері, «Хроніками Амбера» Р. Желязни.
- Перші спроби екранізації «Дюни» робилися ще на початку 70-х років французькими кінематографістами. За кермом французького проєкту стояв Алехандро Ходоровскі, який планував залучити до роботи над фільмом гурт «Pink Floyd» (саундтрек) та художника Сальвадора Далі (роль Імператора).
- Фільм «Дюна» задумувався Лаурентісом як відповідь на «Зоряні війни» Джорджа Лукаса.
- Спочатку Де Лаурентіс планував запросити Рідлі Скотта як режисера.
- Де Лаурентіс запропонував Лінчу стати режисером під час телефонної розмови. З'ясувалося, що режисер не лише не читав «Дюну», але й ніколи не чув про цей роман – через перешкоди зв'язку він протягом усієї розмови думав, що йдеться про постановку фантастичної епопеї з назвою «June», тобто «Червень».
- Перш ніж погодитися, Лінч вирішив прочитати роман. Через брак часу читання роману затягнулося на 2 тижні, але книга Лінчу сподобалася.
- Девід Лінч відмовився від запропонованого йому крісла режисера «Зоряних війн, епізод VI: Повернення джедаїв», тому що був зайнятий роботою над «Дюною».
- Бюджет фільму склав 45 мільйонів доларів, що для 1983 року надавало йому статусу блокбастера. Основною статтею витрат стали декорації та спецефекти. Продюсерам довелося відмовитися від запрошення на головні ролі зірок першої величини, оскільки це роздуло б бюджет на чверть. У підсумку основними зірками фільму стали дебютанти МакЛоклен і Янг, європейці Прохнов і фон Сюдов та співак Стінг.
- Первісним кандидатом на роль Герцога Лето був Роберт Дювалл, але продюсери замінили його на Юргена Прохнова, вважаючи останнього більш мужнім.
- Визначаючи місце для зйомок, Раффаелла Де Лаурентіс відвідала Північну Африку, Англію, Туніс, Індію, Австралію, Італію, Іспанію та Югославію, але остаточний вибір був зроблений на користь Мексики.
- Виконавець головної ролі Кайл МакЛоклен – шанувальник «Дюни». Вперше прочитавши книгу у 14 років, він перечитує її щороку!
- Шон Янг пропустила кастинг у Нью-Йорку через помилку агента. Її просто не було на зустрічі з Лінчем і Де Лаурентісом. На щастя, всі троє летіли назад до Лос-Анджелеса одним літаком. Де Лаурентіс впізнав у сусідці по салону акторку, і політ завершився імпровізованою репетицією.
- Юрген Прохнов під час зйомок отримав опіки обличчя першого та другого ступеня.
- Джеймс Девіс, другий помічник режисера, впав на зйомках з висоти 6 метрів на бетонну підлогу, отримавши кілька переломів.
- Лінч без зазначення у титрах знявся у «Дюні» — у ролі оператора спайсової шахти.
- Над фільмом на різних етапах виробництва працювала команда у 1700 осіб — абсолютний рекорд для того часу.
- Зйомки фільму проходили в Мексиці. Водночас у тому ж місці знімали «Конана-руйнівника».
- З огляду на касовий успіх фільму, продюсери обговорювали ймовірність зйомок сиквелів. До літа 1984 року Девід Лінч підготував сценарії «Месії Дюни» та «Дітей Дюни», які були надіслані на затвердження автору роману, Френку Герберту.
- Кайл МакЛоклен погодився взяти участь у двох наступних серіях.
- Фільм зібрав в американському прокаті трохи більше 27 мільйонів доларів, що, хоча й був непоганим результатом для того часу, не покривало й половини коштів, витрачених на виробництво стрічки.
- Девід Лінч погодився стати режисером «Дюни» лише за умови, що Де Лаурентіс дасть йому повну свободу творчості для постановки наступного фільму. Цією стрічкою став «Синій оксамит».
- Після того, як Стінг блискуче впорався з роботою у фільмі, Лінч перетворив практику залучення рок-зірок на ролі у своїх фільмах на постійну. У його фільмах знімалися — Девід Боуї, Кріс Айзек, Генрі Роллінз і Мерилін Менсон.
- Для показу фільму на телебаченні прокатний варіант стрічки був розширений за рахунок включення до нього низки видалених сцен та введення закадрового коментаря, який, на думку продюсерів, мав згладити логічні прогалини кіноверсії.
- Девід Лінч вилучив своє ім'я з телевізійної версії фільму, замінивши його псевдонімом – «Алан Сміті» як режисер, «Юдас Бут» – як сценарист.
- Як джерело натхнення під час розробки дизайну дистикомбів використовували книгу «Анатомія Грея».
- Музичний інструмент, на якому грав Патрік Стюарт, «балісет», насправді є Chapman Stick – електро- та бас-гітарою, створеною у семидесятих роках Емметтом Чапменом, який і виконує музику на «балісеті» у фільмі.
- «Дюна» — один з перших фільмів, який отримав рейтинг PG-13 (дітям до 13 років у супроводі батьків).
- Це перший фільм, у якому було створено комп’ютерну модель людини для відтворення силових щитів.
- Сам Девід Лінч пояснює невдачу фільму тим, що остаточна версія стрічки була підготовлена без його участі.
- Для зйомок фільму потрібно було знайти відповідну пустелю. Розглядали найрізноманітніші варіанти — від Австралії до Північної Африки, але зрештою вибір пав на пустелю Самалаюка поблизу міста Хуарес у Мексиці. Спочатку мексиканська пустеля мало нагадувала Арракіс — на місцевості було багато каміння, сухого кущів та сміття, яке виключало будь-яку схожість з планетою Дюна. Бригада з місцевих робітників два місяці розчищала майданчик для зйомок.
- У павільйоні на мексиканській студії Чурубуско було створено основні моделі для фільму: скелі розміром 5 на 2,5 метри, корабель Атрейдесів, фрегат Харконненів (11 метрів у ширину, з повнорозмірними дверима для висадки десанту) і, нарешті, найбільший корабель — Хайлайнер Космічної гільдії, відтворений разом з інтер'єром посадкового майданчика.
- Зйомки фільму тривали з 5 ранку і максимум до 10 години дня — пізніше знімати було неможливо через страшну спеку.
- Під час зйомок у павільйоні використовувалося дуже потужне освітлення – близько мільйона ват, щоб більш достовірно відтворити поверхню планети Арракіс. Одна з ламп освітлення вибухнула, і Юрген Прохнов отримав опіки обличчя першого та другого ступеня (за іншою версією, він отримав опіки під час зйомок сцени з видіння Пола, в якому обличчя його батька прогорає зсередини – за задумом фахівців з візуальних ефектів піротехнічні заряди мали розплавити латексну маску, одягнену на Прохнова та повторюючу його зовнішність, проте щось пішло не так).
- Корабель Атрейдесів — велика модель із пофарбованого дерева та латексу.
- Моделі комбайнів для видобутку спайсу створювалися у повній відповідності до книги. Рух комбайнів піском знімали на високошвидкісну камеру, щоб підкреслити їх неквапливість, неповороткість та величезні розміри.
- Палац Арракісу та замок на Каладані – це макети. Для палацу Арракісу було збудовано міську стіну довжиною 12 метрів по периметру, біля якої на піску розміщувалися близько 4000 мініатюрних (від 2,6 до 6,5 сантиметрів заввишки) ляльок фременів. Їх приводили в рух стрічкою, захованою в піску, і вони навіть ворушили ногами. У самій стіні було закладено вибухівку, змішану з дрібним камінням і брудом – для зйомок пожежі та вибухів. Для замку на Каладані було побудовано басейн площею 400 квадратних метрів, оснащений пристроєм, який створював хвилі висотою 4,5 метра. Сам замок стояв на скелі заввишки 8 метрів.
- Піщані хробаки були зроблені з гуми і досягали в довжину від 2 до 7 метрів, сама ідея трипелюсткового рота Шаї-Хулуда належить дизайнерам фільму. У романі Френка Герберта ніде не вказувалося, що щелепи цієї потвори влаштовані саме таким чином.
- Театральна (коротка) версія фільму — єдина версія «Дюни», включно з самим романом і мінісеріалом, де Суфір Хават виживає. Сцену смерті Суфіра було знято, проте вирізано під час остаточного монтажу.
- Бюджет фільму склав 45 мільйонів доларів, що для 1983 року надавало йому статус блокбастера. Основною статтею витрат стали декорації та спецефекти. Продюсерам довелося відмовитися від запрошення на головні ролі зірок першої величини, оскільки це роздуло б бюджет на чверть. В результаті основними зірками фільму стали дебютанти Маклоклен і Янг, європейці Прохнов і фон Сюдов і співак Стінг.
- Виконавець головної ролі Кайл Маклоклен — фанат «Дюни». Вперше прочитавши книгу в 14 років, він перечитує її щорічно!
- Кайл Маклоклен дав згоду на участь у двох наступних серіях.
- Девід Лінч видалив своє ім'я як сценариста і режисера в розширеній режисерській версії, коли фільм вперше транслювали по телебаченню.
- Перші спроби екранізації «Дюни» робилися ще на початку 70-х рр. французькими кінематографістами. За кермом французького проекту стояв Алехандро Ходоровскі, який планував залучити до роботи над фільмом групу «Пінк Флойд» (саундтрек) і художника Сальвадора Далі (роль Імператора).
- Фільм «Дюна» задумувався Лорентісом як відповідь на «Зоряні війни» Джорджа Лукаса.
- Визначаючи місце для зйомок, РафФаелла Де Лаурентіс відвідала Північну Африку, Англію, Туніс, Індію, Австралію, Італію, Іспанію та Югославію, але остаточний вибір був зроблений на користь Мексики.
- Виконавець головної ролі Кайл Маклоклен — фанат «Дюни». Вперше прочитавши книгу в 14 років, він перечитує її щорічно!
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
