Екзорцизм Емілі Роуз

The Exorcism of Emily Rose (2005)

Хронометраж: 2:2 (122 хв)

6.576/10
2686

6.7/10
149000

Всё про фільм

Відео 2

Фото 38

Актори та персонажі

Дата прем'єри

2005-09-09

Країна

Сполучені Штати

Продакшн

Lakeshore Entertainment, Screen Gems, Firm Films

Жанр

Кримінал, Драма, Жахи, Трилер

Бюджет

$19 000 000

Збори

$144 216 468

Сайт

Режисер

Скотт Дерріксон

Актори

Лаура Лінні, Том Вілкінсон, Кемпбелл Скотт, Дженніфер Карпентер, Кеннет Велш, Мері Бет Херт, Колм Фіоре, Генрі Черні, Шохрех Агдашлоо, Дункан Фрейзер
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Том Розенберг, Гарі Лукезі, Бо Флінн, Тріп Вінсон, Пол Гарріс Бордман, Террі Маккей, Андре Ламаль, Девід МакІлвейн, Джулі Йорн

Оператор

Том Стерн

Композитор

Крістофер Янг

Художник

Кендел Елліотт

Кастинг

Ненсі Найор

Монтаж

Джефф Бетанкур, Тед Джідлоу
Вся команда (140)

• Музика, яку виконує Емілі на фортепіано після відходу священника, – твір op.3 №2 Сергія Рахманінова, або ж його знаменита прелюдія до-дієз мінор.
• Мадлен Зіма розглядалася на роль Емілі Роуз.
• Роль Емілі Роуз акторка Дженніфер Карпентер отримала завдяки своєму так званому «мовчазному крику». «Мовчазний крик» так вразив режисера Скотта Дерріксона на прослуховуванні, що він негайно віддав роль Карпентер.
• Готуючись до ролі, Дженніфер Карпентер багато часу проводила в повністю дзеркальній кімнаті, розглядаючи свої відображення в різних позах та з різними виразами обличчя, намагаючись зрозуміти, які з них найстрашніші.
• В основу сюжету покладено реальна історія Аннелізи Міхель з Німеччини, з якою сталася та сама історія, що й з Емілі Роуз, тільки в 1970-х роках, про яку згодом у суді свідчив спеціально запрошений антрополог. Батьків дівчини та двох священників, які проводили обряд екзорцизму, судили, хоча прокуратура й просила помилувати батьків на тій підставі, що вони й так вже достатньо постраждали. В кінцевому підсумку обвинувачених визнали винними у злочинній бездіяльності, що призвела до смерті. З відмінностей між реальними подіями та показаним у фільмі можна відзначити, що в реальності Міхель протягом кількох місяців постилася (це було одним з елементів екзорцизму) і аж до самої смерті приймала ліки, тоді як вигадана Роуз не могла вживати їжу через одержимість і сама вирішила відмовитися від ліків. Сюжетна канва фільму, заснованого на реальних подіях, була сильно адаптована до вимог кінематографа.
• Для фільму було створено двох манекенів, зокрема, для зйомок сцени, в якій головну героїню показано на підлозі, повністю зігнутою. У цьому випадку під час зйомок режисер фільму манекеном так і не скористався, оскільки Карпентер виявилася дуже гнучкою, і він вирішив, що пози, які вона здатна сама прийняти, страшніші за все, що можна зобразити з використанням манекена. Коли ж її героїня починає в церкві нахилятися назад, акторку підтримував спеціальний бандаж, завдяки чому її рухи виглядали неприродними.
• На кінопробах Дастін Мілліган ліктем пробив діру в стіні. Він намагався приховати цей факт, закриваючи діру власним тілом, але все викрилося, і йому довелося оплатити ремонт.
• Музику, яку виконує Емілі на фортепіано після відходу священника, — op.3 № 2 Сергія Рахманінова, або ж його знаменита прелюдія до-дієз мінор.
• Роль Емілі Роуз акторка Дженніфер Карпентер отримала завдяки своєму так званому безмовному крику. Це так вразило режисера Скотта Дерріксона на прослуховуванні, що він одразу віддав роль Карпентер.
• Фільм заснований на реальній історії Аннелізи Міхель з Німеччини.
• На кінопробах Дастін Мілліган ударом ліктя пробив у стіні діру. Він намагався це приховати, прикриваючи діру, але все розкрилося, і йому довелося оплатити ремонт.
• Для зйомок сцени, в якій головну героїню показано на підлозі вся зігнувшись, було зроблено спеціальний манекен, але ним так і не скористалися. Карпентер виявилася дуже гнучкою, і режисер вирішив, що пози, які вона в змозі прийняти сама, страшніші. Коли ж її героїня починає в церкві нахилятися назад, акторку підтримував спеціальний бандаж, завдяки чому її рухи виглядають неприродно.
• Музика, яку виконує Емілі на фортепіано після відходу священника, — op.3 № 2 Сергія Рахманінова, або ж його знаменита прелюдія cis-moll.