Голокост канібалів - команда, знімальна група

Вся команда, знімальна група фільму "Голокост канібалів"
Cannibal Holocaust (1980)
Хронометраж: 1:35 (95 хв)
Голокост канібалів - TMDB рейтинг
6.272/10
1833
Голокост канібалів - IMDB рейтинг
5.8/10
67000

Знімальна група

Режисер

Продюсер

Franco Di Nunzio
Продюсер
Franco Palaggi
Продюсер

Кастинг-директор

Bill Williams
Кастинг-директор

Монтаж

Vincenzo Tomassi
Монтаж

Виробничий дизайн

Фото Массімо Антонелло Геленг #86111
Massimo Antonello Geleng
Виробничий дизайн

Гример

Massimo Giustini
Гример

Композитор оригінальної музики

Фото Різ Ортолані #71759Фото Різ Ортолані #71760

Різ Ортолані

Riz Ortolani
Композитор оригінальної музики

Оператор-постановник

Sergio D'Offizi
Оператор-постановник

Оператор

Roberto Forges Davanzati
Оператор

Property Master

Rodolfo Ruzza
Property Master

Електрик

Luigi Pasqualini
Електрик

Фотограф

Paolo Cavicchioli
Фотограф

Sound Mixer

Gianni D'Amico
Sound Mixer
Bruno Longobardo
Sound Mixer

Production Manager

Giovanni Masini
Production Manager

Boom Operator

Umberto Montesanti
Boom Operator

Сценарій

Gianfranco Clerici
Сценарій

Assistant Editor

Rita Antonelli
Assistant Editor

Головний технік

Ennio Brizzolari
Головний технік

Special Effects

Aldo Gasparri
Special Effects

Story

Gianfranco Clerici
Story

Помічник режисера

Фото Ламберто Бава #86108Фото Ламберто Бава #86109Фото Ламберто Бава #86110

Ламберто Бава

Lamberto Bava
Помічник режисера
Фото Сальваторе Базіль #86097

Сальваторе Базіль

Salvatore Basile
Помічник режисера
Gloria Jaramillo
Помічник режисера
Carlos Eduardo Uribe
Помічник режисера
Alberto Jiménez Ruiz
Помічник режисера

Sound Engineer

Raul Montesanti
Sound Engineer

Assistant Makeup Artist

Nicola Catalani
Assistant Makeup Artist

Production Secretary

Vito Di Bari
Production Secretary

Assistant Camera

Enrico Maggi
Assistant Camera

Continuity

Rossana Rocchi
Continuity

Additional Dialogue

Giorgio Stegani
Additional Dialogue

Wardrobe Designer

Lucia Costantini
Wardrobe Designer

Що залишилося за кадром

  • Різні джерела стверджують, що фільм був заборонений у 50 країнах світу. Італія заборонила його на 3 роки. У Норвегії фільм був заборонений до 2003 року.
  • Фільм був найжорстокішим і найреалістичнішим для своєї епохи.
  • Режисер Руджеро Деодато казав, що дуже шкодує про все, що він робив під час зйомок, особливо про вбивство тварин, і що було б краще, якби він ніколи не зняв такий фільм.
  • Через десять днів після прем’єри в Мілані (7 лютого 1980 року) фільм було заарештовано італійським судом, а режисера Руджеро Деодато заарештували та звинуватили в непристойності. Пізніше йому було пред’явлено звинувачення у вбивстві кількох акторів, йому загрожував тюремний термін. При цьому актори, які грали головні ролі у фільмі, підписали контракти, за якими вони мали зникнути після зйомок на один рік, щоб створити ілюзію своєї реальної смерті. Деодато був змушений звернутися за допомогою до актора Луки Барбарескі та попросити його зв’язатися з трьома іншими акторами, які грали зниклу знімальну групу. Коли всі актори з’явилися в суді живими та здоровими, звинувачення у вбивстві було знято.
  • На канонічному намальованому постері фільму зображена дівчина з одного з племен людоїдів, пронизана дерев'яним кілком. У суді режисер Руджеро Деодато пояснював, що насправді дівчину посадили на велосипедне сідло, прикріплене до верхівки дерев'яного стовпа, і попросили тримати в роті невеликий загострений шматок дерева. Після цього її облили штучною кров’ю. Він зазначив, що сама дівчина була надзвичайно спокійною і залишалася нерухомою протягом усього часу зйомки сцени.
  • Після перегляду фільму режисер Серхіо Леоне написав листа Руджеро Деодато, в якому йшлося: «Любий Руджеро, який фільм! Друга частина – це шедевр кінематографічного реалізму, але все здається настільки реальним, що, думаю, у вас будуть проблеми з усім світом».
  • Роберт Керман був порноактором і сподівався після цього фільму закріпитися в мейнстрімному кіно. Однак нових пропозицій не надійшло, і він повернувся до порно.
  • Режисер Руджеро Деодато сказав, що «Ад каннібалів» базується на документальному фільмі, який він раніше бачив, і який також розповідав про групу документалістів, що загинула під час дослідження африканських племен. Цей документальний фільм, що демонстрував деякі інциденти, які режисер пізніше відтворив у своєму фільмі, нібито, було знищено після показу. Італійська кабельна мережа заявляла, що має копію стрічки і збирається показати її без цензури. Цього так і не сталося, але було підтверджено, що копія оригіналу існує.
  • Коли Карл Габріель Йорк прибув до Амазонії для зйомок, йому не надали сценарій, і він не мав жодного уявлення про те, про що буде фільм. У його першій знятій сцені його персонажу відрізали ногу. У пізнішому інтерв’ю Йорк сказав, що тоді він не знав, чи це була голлівудська постановка, чи сніф-фільм.
  • Яномамі та шаматарi — справжні південноамериканські індіанські племена. Але в фільмі їх зображено недостовірно.
  • В інтерв'ю 2005 року актор Карл Габріель Йорк сказав, що Франческа К’ярді, репетируючи з ним сексуальну сцену, запропонувала «насправді це зробити». Йорк відмовився, сказавши, що у нього є дівчина в Нью-Йорку. Але у 2009 році К’ярді заявила, що секс у кадрі був справжнім, і що вона та Йорк були коханцями під час зйомок.
  • У Японії стрічка посіла у 1983 році друге місце за касовими зборами після фільму «Інопланетянин».
  • Фільм має 6 неофіційних продовжень.
  • Початковою оригінальною назвою фільму була «The Green Inferno» («Зелений пекел»). Але в останній момент її змінили на більш «шокуючу».
  • Композитор Ріц Ортолані використав для фільму невелику частину свого саундтреку до стрічки «Страждання невинних» (1972).
  • Актор Перрі Пірканен не зміг стримати сліз після зйомок сцени вбивства черепахи.
  • Усі смерті тварин у фільмі були реальними. Список убитих тварин включає в себе коаті (носуху), жовтоплямисту річкову черепаху, удава, тарантула, порося та двох саймірі (біличі мавпи). Сцену вбивства мавпи знімали двічі, через що довелося вбити двох тварин. Руджеро Деодато спочатку для цієї сцени хотів створити муляжі мавп, але місцеві жителі наполягли на справжніх, оскільки мізки цих мавп вважаються у них делікатесом. Усі мертві тварини були віддані племенам.
  • Одразу після того, як було вбито порося, актор Карл Габріель Йорк зіпсував довгий монолог, який режисер Руджеро Деодато планував включити у фільм. Йорк кілька разів добре відрепетирував промову, але спіткнувся під час зйомки, почувши передсмертний вереск поросяти. Перезняти ж її не було можливості, оскільки більше поросят на зйомках не було.
  • Виробнича команда не змогла знайти місцеву жінку на роль зґвалтованої та вбитої мешканки племені. Художниця з костюмів Люсія Костантіні зіграла цю роль.
  • Для сцени, де професор купається голим у річці, жінок найняли з місцевого борделю.
  • Після перегляду фільму режисер Серхіо Леоне написав листа Руджеро Деодато, в якому йшлося: «Дорогий Руджеро, який фільм! Друга частина являє собою шедевр кінематографічного реалізму, але все здається таким реальним, що, думаю, у вас будуть проблеми з усім світом».
  • Режисер Руджеро Деодато сказав, що «Пекло каннібалів» засновано на документальному фільмі, який він бачив раніше, також що оповідав про команду документалістів, яка загинула при дослідженні африканських племен. Цей документальний фільм, що демонстрував деякі інциденти, які режисер пізніше відтворив у своєму фільмі, був, нібито, знищений після показу. Італійська кабельна мережа заявляла, що має копію стрічки і збирається показати її без цензури. Цього так і не сталося, але було підтверджено, що копія оригіналу існує.
  • В інтерв'ю 2005 року актор Карл Габріель Йорк розповів, що Франческа Кьярді, репетируючи з ним сексуальну сцену, запропонувала «насправді це робити». Йорк відмовився, сказавши, що в нього є дівчина в Нью-Йорку. Але у 2009 році Кьярді заявила, що секс у кадрі був справжнім, і що вона та Йорк були коханцями під час зйомок.
  • У Японії стрічка посіла у 1983 році друге місце за касовими зборами після «Інопланетянина».
  • Початкова оригінальна назва фільму була «The Green Inferno» («Зелене пекло»). Але в останній момент її змінили на більш «шокуючу».
  • Композитор Ріц Ортолані використав для фільму невелику частину свого саундтреку з картини «Муки невинних» (1972).
Вам сподобався фільм?

© ACMODASI, 2010 -2026

Всі права захищено.
Матеріали (торгові марки, відео, зображення і тексти), що знаходяться на цьому сайті належать їх правовласникам. Заборонено використовувати будь-які матеріали з цього сайту без попередньої домовленості з їх власником.
При копіюванні текстових та графічних матеріалів (відео, зображення, тексти, скріншоти сторінок) з цього сайту активне посилання на сайт www.acmodasi.com.ua обов'язково має супроводжувати такий матеріал.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за будь-яку інформацію розміщену на цьому сайті третіми особами.