США, 1932 рік. Суспільство звинувачує уряд в злочинній байдужості до постійно зростаючої загрози безпеці та свободі громадян із боку мафії. Сьогодні ця проблема актуальна не тільки для США. Творці фільму ставлять питання: що уряд буде з цим робити? Та оскільки уряд вибирають самі громадяни, то питання правильніше було б поставити так: що суспільство має з цим робити?

Що залишилося за кадром

Сценарист фільму Бен Хехт у минулому працював журналістом у Чикаго і добре знав багатьох гангстерів, включно з Аль Капоне. Під час зйомок картини, Хехт якось повернувся до свого готельного номера в Лос-Анджелесі та виявив там двох головорізів Аль Капоне. Вони запитали у нього, чи дійсно фільм розповідає про Аль Капоне. Хехт запевнив їх, що це не так, сказавши, що образ Тоні Камонте він створив, орієнтуючись на двох інших гангстерів – Джима Колосимо та Чарльза Діона О'Бенніона. "Тоді чому ж фільм називається «Лице з шрамом?»", – запитав один із бандитів. "Усі подумають, що це про Аль Капоне". "Саме в цьому й полягає вся суть," – відповів Хехт. "Люди подумають, що картина про Аль Капоне, і обов'язково підуть її подивитися. Такі закони шоу-бізнесу." Ця відповідь цілком задовольнила гангстерів.
Щоб надати оповіданню невідворотність давньогрецької трагедії, Хокс вирішив додати до кожної сцени символ "Х", яким у газетних репортажах про вбивства позначалося місце розташування тіла. Саме таку форму має шрам на щоці Камонте, і протягом усього фільму, від початкових титрів до фінальних, цей знак з'являється десятки разів, причому в найнесподіваніших місцях. Членам знімальної групи було обіцяно винагороду в сто доларів за найбільш винахідливі пропозиції щодо того, як "зашифрувати" Х у тій чи іншій сцені.
Аль Капоне, за чутками, дуже сподобалася ця картина, і він навіть тримав у себе вдома її копію.
Фільм був знову показаний у кінотеатрах у 1979 році.
У 1994 році фільм був внесений до Національного реєстру найважливіших фільмів.
Цензури були незадоволені тим, як зображено кримінальний світ у фільмі; їм також не сподобався його фінал. Тоді був знятий інший фінальний епізод, в якому Тоні затримують поліцейські, потім його судять, визнають винним і страчують. Була перемонтована також сцена смерті сестри Тоні, оскільки його почуття до неї виглядали не такими вже й братськими. Однак усі ці зміни не задовольнили цензорів, і тоді режисер Говард Хокс вирішив повернутися до оригінальної версії. Фільм вийшов на екрани без схвалення цензорів, але щоб викликати менше претензій, до назви було додано політично коректний підзаголовок "Сором нації".
Щоб надати розповіді невблаганності давньогрецької трагедії, Гоукс вирішив додати в кожну сцену знак Х, яким у газетних репортажах про вбивства позначалося місце розташування трупа. Саме таку форму має шрам на щоці Камонте, і протягом усього фільму, від початкових титрів до фінальних, цей знак спливає десятки разів, причому в найнесподіваніших місцях. Членам знімальної групи було обіцяно нагороду у сто доларів за найдотепніші пропозиції, як «зашифрувати» Х у тій чи іншій сцені.

Вам сподобався фільм?