За сюжетом, лікар-психіатр, що розробляє методику проникнення у внутрішній світ пацієнтів, змушена проникнути в підсвідомість психопата, що викрадає жінок. Остання його жертва ще жива, але злочинець в комі і вибити з нього зізнання неможливо без нестандартних та екстраординарних методів…

Що залишилося за кадром

Режисерський дебют кліпмейкера Тарсема Сінгха, який прославився відео до пісні гурту R.E.M. «Losing My Religion». Візуальний ряд цього кліпу режисер частково використав у «Клітці».
Кетрін дивиться по телевізору французький мультфільм «Дика планета» (1973) режисера Рене Лалу.
Коли Пітер сам занурюється в підсвідомість Карла Стрєгера, він стикається з трьома жінками, які з відкритими ротами дивляться в небо. Цей сюжет натякає на картину норвезького художника Одда Нердрума «Світанок».
Епізод із розчленованим конем, кожен фрагмент якого поміщений у скляну посудину, натхненний роботою британського художника Демієна Герста (насамперед, його інсталяцією «Some Comfort Gained from the Acceptance of the Inherent Lies in Everything»). Інший епізод з конем, коли Кетрін женеться за Карлом через кам’яний вестибюль, натхненний картиною швейцарського сюрреаліста Гігера «Schacht».
Остання сцена фільму в пустелі спочатку була знята як раніша сцена, що зображувала ще одну терапевтичну сесію Кетрін з Едвардом у світі останнього. Пізніше режисер вирішив, що фільм має закінчуватися поверненням до історії Едварда, і додав до цієї сцени цифрові квіти сакури та сніг, щоб показати, що це вже частина світу Кетрін.

Вам сподобався фільм?