Війна світів - актори, персонажі та ролі
Усі актори та їх ролі у фільмі "Війна світів"
The War of the Worlds (1953)
Хронометраж:
1:25 (85 хв)
6.8/10
594
594
7/10
37863
37863
Актори та персонажі
Lewis Martin
Персонаж Pastor Dr. Matthew Collins
Frank Kreig
Персонаж Fiddler Hawkins (uncredited)
Vernon Rich
Персонаж Col. Ralph Heffner
Sandro Giglio
Персонаж Dr. Bilderbeck
Ann Codee
Персонаж Dr. Duprey (uncredited)
Robert Cornthwaite
Персонаж Dr. Pryor (as Bob Cornthwaite)
Houseley Stevenson Jr.
Персонаж Gen. Mann's Aide (as Housely Stevenson Jr.)
Peter Adams
Персонаж Pine Summit Fire Watcher (uncredited)
Eric Alden
Персонаж Man (uncredited)
Hugh Allen
Персонаж Brigadier General (uncredited)
Ruth Barnell
Персонаж Mother (uncredited)
Russ Bender
Персонаж Dr. Carmichael (uncredited)
Nick Borgani
Персонаж Man in Church (uncredited)
Hazel Boyne
Персонаж Screaming Woman (uncredited)
George Bruggeman
Персонаж Soldier (uncredited)
Nora Bush
Персонаж Woman in Church (uncredited)
Tony Butala
Персонаж Boy in Final Church (uncredited)
Mushy Callahan
Персонаж Burning Soldier at Pit (uncredited)
Dick Cherney
Персонаж Looter (uncredited)
Edward Colmans
Персонаж Spanish Priest (uncredited)
Russ Conway
Персонаж Rev. Bethany (uncredited)
Martin Coulter
Персонаж Marine Sergeant (uncredited)
Vittorio Cramer
Персонаж First Radio Reporter (uncredited)
Pierre Cressoy
Персонаж Frenchman (uncredited)
Oliver Cross
Персонаж Scientist (uncredited)
Jane Crowley
Персонаж Woman in Church (uncredited)
Jim Davies
Персонаж Marine Commanding Officer (uncredited)
Helen Dickson
Персонаж Woman in Church (uncredited)
Al Ferguson
Персонаж Police Chief (uncredited)
Dick Fortune
Персонаж Marine Captain (uncredited)
Alex Frazer
Персонаж Dr. James (uncredited)
Frank Freeman Jr.
Персонаж Bum #2 Listening to Radio (uncredited)
Slim Gaut
Персонаж Radio Listener (uncredited)
Charles Gemora
Персонаж Martian (uncredited)
Jack Gordon
Персонаж Man in Church (uncredited)
Herman Hack
Персонаж Worker Listening to Radio (uncredited)
Nancy Hale
Персонаж Young Wife (uncredited)
Virginia Hall
Персонаж Girl (uncredited)
Ted Hecht
Персонаж KGEB Reporter (uncredited)
Douglas Henderson
Персонаж Staff Sergeant (uncredited)
Gertrude Hoffmann
Персонаж Elderly News Vendor (uncredited)
Tex Holden
Персонаж Man in Church (uncredited)
Jimmie Horan
Персонаж Party Guest (uncredited)
Patricia Iannone
Персонаж Girl (uncredited)
Jerry James
Персонаж Reporter (uncredited)
Michael Jeffers
Персонаж Worker Listening to Radio (uncredited)
Dick Johnstone
Персонаж Man in Church (uncredited)
Don Kohler
Персонаж Colonel (uncredited)
Ivan Lebedeff
Персонаж Dr. Gratzman (uncredited)
Herbert Lytton
Персонаж Chief of Staff (uncredited)
George Magrill
Персонаж Traffic Cop (uncredited)
Mike Mahoney
Персонаж Townsman (uncredited)
John Mansfield
Персонаж Man (uncredited)
Joel Marston
Персонаж Military Policeman in Jeep (uncredited)
Mathew McCue
Персонаж Man in Church (uncredited)
William Meader
Персонаж P.E. Official (uncredited)
Lee Miller
Персонаж Reporter (uncredited)
Ralph Montgomery
Персонаж Los Angeles Red Cross Official (uncredited)
Charles Morton
Персонаж Worker Listening to Radio (uncredited)
George Nardelli
Персонаж Military Officer (uncredited)
Stanley Orr
Персонаж Marine Major (uncredited)
Walter Richards
Персонаж Reporter (uncredited)
James Seay
Персонаж Air Force Bomber Pilot (uncredited)
Allen D. Sewall
Персонаж Man in Church (uncredited)
Lucile Sewall
Персонаж Woman in Church (uncredited)
Cora Shannon
Персонаж Old Woman (uncredited)
David Sharpe
Персонаж Looter (uncredited)
Reginald Lal Singh
Персонаж Military Officer (uncredited)
Charles Stewart
Персонаж Marine Captain (uncredited)
Jack Stoney
Персонаж Looter (uncredited)
Gus Taillon
Персонаж Elderly Man (uncredited)
Morton C. Thompson
Персонаж Reporter (uncredited)
Edward Wahrman
Персонаж Cameraman (uncredited)
Bob Whitney
Персонаж Military Officer (uncredited)
Chalky Williams
Персонаж Worker Listening to Radio (uncredited)
Waldon Williams
Персонаж Boy (uncredited)
Bud Wolfe
Персонаж Rescuing Civil Defense Worker (uncredited)
Fred Zendar
Персонаж Marine Lieutenant (uncredited)
Що залишилося за кадром
- Фільм знято за мотивами роману Герберта Уеллса «Війна світів» (The War of the Worlds, 1897).
- Ще у 1925 році продюсер Сесіл Б. ДеМілль занепокоївся придбанням прав на постановку «Війни світів» для студії Paramount у автора роману, і тоді ж було написано перший варіант сценарію. У 1926 році розпочалася підготовка до зйомок німого чорно-білого фільму, але ДеМілла сценарій не влаштував, і справа не просунулася далі планів. Рукопис довгий час лежав в архівах студії. Айвор Монтегю намагався розпочати зйомки у Великій Британії та написав власний варіант сценарію «Війни світів», але не просунувся далі чернетки. Пропозиції робилися багатьом відомим кінематографістам. Джессі Ласкі обговорював можливість очолити зйомки фільму з Сергієм Ейзенштейном, який у 1930 році відвідав Голлівуд. Він пропонував радянському режисеру на вибір сценарій за «Війною світів» або «Учнем диявола», проте Ейзенштейн віддав перевагу розпочати зйомки картини «Да здравствуй, Мексика!». Переговори безуспішно велися і з Альфредом Хічкоком.
- У 1950 році компанія Paramount уклала контракт з Джорджем Пелом на два фільми. Пел розпочав співпрацю з фільму за романом «Коли світи зіткнуться». Під час роботи над цією стрічкою в архівах кінокомпанії Пел виявив занедбаний сценарій «Війни світів» і одразу побачив закладений у ньому хороший потенціал. Джордж Пел запропонував керівництву компанії як наступний проєкт «Війну світів» і отримав попередню згоду. До цього моменту Пел вже зробив вибір режисера: Байрон Гескін зарекомендував себе як досвідчений професіонал, знайомий з виробництвом картин зі спеціальними ефектами. На початку 1951 року Пел разом зі сценаристом Баррі Ліндоном і Байроном Гескіном почали переписувати сценарій. В основному вони намагалися зберегти дух книги Герберта Уеллса, але по можливості наблизити сценарій до реалій 1950-х років: атомної загрози, технологій і сучасної тактики ведення війни. Тоді ж співавтори вирішили перенести дію в околиці Лос-Анджелеса, що значно полегшувало зйомки. Головного героя (який у Уеллса був безіменним) спочатку назвали Бредлі і зробили майором американської армії, але пізніше він став вченим. З причин технічних складнощів реалізації творці картини вже на етапі сценарію відмовилися від зображення марсіанських триногів і обмежилися літаючими тарілками. 7 червня 1951 року чорновий варіант сценарію був готовий.
- У першому варіанті Форрестер був одружений (як і головний герой роману) і, втративши дружину внаслідок катастрофи, шукав її. Віцепрезидент компанії Дон Хартман, прочитавши сценарій, назвав його «цілковитою нісенітницею» і викинув у смітник. Хартману не сподобалася відсутність «романтичного інтересу» у головного героя та надмірна, на його думку, насильство. Сценаристи врахували правки та вирішили внести в картину значно помітнішу, порівняно з першоджерелом, романтичну лінію, додавши головну жіночу персонажку — Сільвію. Джордж Пел переписав сценарій і, заручившись підтримкою Сесіля ДеМілля, зробив другу спробу, віддавши текст на ознайомлення одразу керівнику кіностудії Френку Фрімену. Ознайомившись з роботою, той схвалив початок виробництва картини.
- Спочатку на головну чоловічу роль пробували Лі Марвіна. Однак, переглянувши проби, продюсер вирішив, що тут краще виглядатиме обличчя, менш знайоме американській аудиторії. Актора з Бродвею Джина Беррі помітили в малобюджетній фантастичній стрічці «Атомне місто» і затвердили його на роль Клейтона Форрестера.
- Сесіль Де Мілль відхилив пропозицію стати закадровим голосом, і цю роль виконав Седрік Гардвік. Як вважав продюсер, його голос більше відповідав «англійській» інтонації, яка дуже пасувала до фільму за мотивами роману Веллса.
- Оператора Джорджа Барнса залучили, тому що він був знайомий з технологією виробництва стереокіно. Саме таким спочатку бачив продюсер всю майбутню картину або, принаймні, її значну частину. У Гескіна навіть виникла ідея зняти в 3D лише кінцівку, що зображує атомне бомбардування марсіан. У той момент, коли на екрані герої мали надіти чорні сонцезахисні окуляри, те саме мали зробити і глядачі. Ідея не знайшла підтримки у керівництва Paramount.
- Початковий розкадрування картини було створено художником-постановником Альбертом Нозакі. Чеслі Боунстелл, який спеціалізувався на астрономічній тематиці, намалював декорації та задники, на яких знімали ландшафти планет сонячної системи. Художникам Гелу Перейрі та Альберту Нозакі належало створити концепцію зовнішності марсіан та їхньої фантастичної техніки. Режисер підтримав їхнє прагнення відійти від усталених стереотипів «літаючої тарілки» та «зелених чоловічків». Саме Нозакі у співпраці з Боунстеллом вигадав дизайн літальних апаратів інопланетян, запозичений у ската-манти, додавши зверху характерний «випромінювач». Моделі літаючих тарілок були виготовлені з міді та пофарбовані в червонуватий відтінок. Вони були близько метра в діаметрі та підвішувалися на тонких тросах (добре помітних у кадрі), за допомогою яких ними, немов маріонетками, керували оператори. Через троси подавалося електрика та здійснювалося віддалене управління тарілкою: запалювалися лампочки, висувався та повертався «випромінювач».
- Нозакі створив зовнішність інопланетян. Художник-гример Чарльз Гемора сконструював з пап'є-маше та гуми опудало марсіанина. Хескіну модель сподобалася, але він довгий час вимагав від команди придумати рішення – як змусити марсіан рухатися. Варіант з людиною, переодягненою в костюм марсіанина, його не влаштовував, але іншого способу вигадати не вдалося. Переодягненим марсіанином став знову ж таки Чарльз Гемора, який підійшов на «роль» через невисокий зріст. Зовнішність інопланетних загарбників режисера так до кінця й не влаштувала, і він намагався, по можливості, тримати їх в кадрі збоку або в тіні. Марсіани, над костюмом яких Гемора працював понад 6 місяців, з’являються в картині в загальній складності не більше ніж на 20 секунд.
- Очолив команду спецефектів Гордон Дженнінгс. Усі вони зображувалися відповідно до можливостей 1950-х років. Значні труднощі виникли з ілюзією «зникнення» людей і техніки під ударами теплових променів марсіан. Реалізовано цей ефект було за допомогою комбінування анімаційних кадрів в ігровому фільмі. Для однієї лише сцени довелося намалювати послідовно 144 зображення поступово зникаючого тіла на целулоїдній плівці. Самі жахливі «промені смерті» загарбників виникли на плівці за допомогою прийому подвійної експозиції. Падіння метеорита-корабля марсіан створювалося за допомогою анімації та намальованих задників. Художники спробували створити нетривіальний ефект переміщення тарілок інопланетян за допомогою трьох променів, що б’ють з-під їхнього корпусу (творцям не хотілося розлучатися з образом триноги), але для того часу це була надто складна затія. Задум залишився лише на попередніх начерках. Дженнінгс спробував для додаткового ефекту додати електричні розряди, що б’ють знизу корпусу тарілки, але це виявилося надто складно та пожежонебезпечно. Електричні розряди можна помітити в першій сцені, де машини вибираються з кратера, утвореного після падіння корабля.
- Для зйомки сцени руйнування міста використовувалися мініатюрні моделі. У павільйоні №18 було зведено квартал Лос-Анджелеса. Після цього квартал був зруйнований невеликою порцією вибухівки та зафіксований чотирма камерами на прискореній кінозйомці. «Ядерний вибух» симулювали горючим кольоровим порошком, змішаним з горючим газом і підірваним електричним розрядом. Комбінація дала ефектну грибоподібну хмару висотою близько 20 метрів. Для сцен, пов'язаних з бомбардувальником Northrop YB-49 та сцен руйнування міст, у фільм були підмонтовані документальні та архівні зйомки. Загалом з $2 млн бюджету картини приблизно $1.4 млн було витрачено на спецефекти.
- Зйомки фільму розпочалися 1 грудня 1951 року і тривали приблизно 6 тижнів.
- Зйомки фільму переважно відбувалися у павільонах або поблизу кіностудії. Вулиці містечка Лінда Роза, а також Лос-Анджелеса здебільшого відтворювалися за допомогою декорацій. Окрему групу операторів відправили до пустельної місцевості Арізони – щоб зафіксувати битву американської армії з марсіанами. Гескін, користуючись повною підтримкою підрозділів армії, дислокованих у штаті, зняв сцени, пов’язані з військовими діями та переміщеннями техніки. Окремі сцени були зняті на вулицях Лос-Анджелеса. Фінальна сцена знімалася в першій методистській церкві Лос-Анджелеса. Епізоди, пов’язані з панікою та евакуацією, також частково знімалися на вулицях міста. Зйомки на натурі та у павільонах були завершені в середині лютого 1952 року.
- За тиждень до кінця зйомок юристи компанії несподівано розпорядилися призупинити виробництво. З'ясувалося, що права Paramount на екранізацію обмежені лише німою версією стрічки. Довелося поспішно зв'язатися з сином письменника Френком Веллсом і викупити за додаткові $7 тис. права на звукову версію.
- Етап попереднього монтажу фільму та доопрацювання візуальних ефектів тривав до листопада 1952 року. Значну кількість часу та ресурсів забрали звукові ефекти у фільмі, підготовлені командою звукорежисера Лорена Райдера. Вони синтезували дивні шуми, що їх видавали літаючі тарілки марсіан та їхня зброя, відтворені в студії зведенням голосу трьох електрогітар, що стало одним з перших прикладів електронної обробки звуків у кінематографі. Ці ж звукові ефекти згодом були використані у фільмі 1996 року «Марс атакує!» Тімом Бертоном для супроводу атаки марсіан.
- Байрон Хескін не був особливо задоволений акторською майстерністю Енн Робінсон. Акторка в пізніших інтерв'ю зізнавалася, що так і не прочитала роман Веллса.
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
