Розставивши навколо себе запалені свічки, Френк відкриває куплену їм на східному базарі стародавню скриньку. Легенда свідчить, що демони, які живуть в ній, можуть принести власникові невимовні насолоди. Але Френк не міг і припустити, що ця скринька - ключ до воріт пекла.

Що залишилося за кадром

Початковою назвою картини було «Садомазохісти з потойбічного світу».
Актора, який зіграв сенобіта, Дага Бредлі, гримували протягом шести годин перед виходом на знімальний майданчик, закріплюючи на його голові сотні цвяхів.
Даґу Бредлі перед зйомками запропонували на вибір дві епізодичні ролі – переносника меблів або «гвоздеголового» сенобіта. Початківець актор вважав, що важливіше, звісно, для молодого актора, щоб його обличчя з'явилося на екрані, але все ж обрав роль сенобіта. І не помилився.
Спочатку роль Ларрі Коттона пропонували Ленсу Генріксену, але він відмовився.
Для письменника Клайва Баркера це був режисерський дебют. Його книга «The Hellbound Heart», за якою поставлено фільм, складається лише з 60 сторінок.
Френка Коттона в його людській подобі та Френка «повсталого» грають різні актори.
Даг Бредлі — друг і однокласник Клайва Баркера.
За мотивами фільму було випущено декілька коміксів, випускалися пластикові моделі сенобітів.
Варто зазначити, що в літературному першоджерелі жодного Пінхеда й не було, а його функції виконувала істота, яку звали «Інженером» – дивний суб’єкт з тілом людини та скупченням світла замість голови. Однак на самому початку повісті зустрічається опис кількох сенобітів, і одна з них – дівчина – виглядає наступним чином: «Кожен дюйм голови був вкритий складним татуюванням, на кожному перетині горизонтальних і вертикальних ліній виблискувала шпилька з дорогоцінним каменем, наскрізь проколювала кістку».
Спочатку саундтрек до фільму записував відомий англійський індустріальний гурт Coil, але попри протести Клайва Баркера, давнього знайомого гурту, продюсери з New Line Cinema не прийняли їхні композиції з власних причин.
Існують дві версії фільму — повна та скорочена. У ній були вирізані та скорочені особливо криваві сцени.
Пекло у фільмі являє собою мережу коридорів і лабіринтів.
Сенобіт – це церковний термін, що означає мешканця монашої громади. Це слово грецького походження. Баркер описує сенобітів як «теологів Ордену Рани або Розрізів». Сенобіти можуть проникати в нашу реальність лише через особливий просторово-часовий розлом – «схизму» – який можна відкрити та закрити за допомогою особливих пристроїв. Таким пристроєм для створення «пролому» є скринька-головоломка (The Puzzle Box), вперше створена певним виробником іграшок Філіпом Лемаршаном у 1784 році на замовлення та за кресленням герцога де Ліля (аристократа, який практикував темну магію).
Початковий сценарій Баркер змінив під впливом Тоні Рендела та Пітера Аткінса, які знімали продовження. Це стосується сцени, в якій Керсті забирає Скриньку у Джулії, вбитої гаками сенобітів. Необхідно було ввести елемент, що пов'язує серію — матрац із кров'ю Джулії.
Сенобіт — це церковний термін, що означає жителя монашої комуни. Це слово грецького походження. Баркер описує сенобітів як «теологів Ордену Рани або Розрізів». Сенобіти можуть проникати в нашу реальність лише через особливий просторово-часовий пролом – «схизму» – який можна відкрити і закрити за допомогою особливих пристроїв. Таким пристроєм для створення «пролому» є скринька-головоломка (The Puzzle Box), вперше зроблена певним творцем іграшок Філіпом Лемаршаном у 1784 році за замовленням і кресленням герцога де Ліля (аристократа, який практикував темну магію).

Вам сподобався фільм?