Серпіко

Serpico (1973)

Хронометраж: 2:10 (130 хв)

7.532/10
2125

7.7/10
146000

Всё про фільм

Відео 4

Фото 79

Актори та персонажі

Дата прем'єри

1973-12-18

Країна

Італія, Сполучені Штати

Продакшн

Paramount, Dino De Laurentiis Company, Artists Entertainment Complex, De Laurentiis Entertainment Group, Produzioni De Laurentiis - International Manufacturing Company

Жанр

Кримінал, Драма, Історичний

Бюджет

$3 000 000

Збори

$29 800 000

Сайт

Режисер

Сідні Люмет

Актори

Аль Пачіно, Джон Рендолф, Джек Кехо, Біфф Макгуайр, Барбара Еда-Янг, Корнелія Шарп, Тоні Робертс, John Medici, Аллан Річ, Norman Ornellas
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Мартін Брегман, Діно Де Лаурентіс, Діно Де Лаурентіс

Оператор

Артур Дж. Орніц

Композитор

Мікіс Теодоракіс

Художник

Кастинг

Ширлі Річ

Монтаж

Деде Аллен
Вся команда (25)

• Фільм мав знімати Джон Г. Евілдсен, але він відмовився від проєкту незадовго до початку зйомок через розбіжності з продюсером Мартіном Брегманом. В результаті режисером фільму став Сідні Люмет.
• Фільм знімали у 104 різних локаціях, розташованих майже у всіх районах Нью-Йорка.
• Зйомки проходили у зворотному хронологічному порядку. Спочатку Аль Пачіно знімався в сценах, де у нього були довге волосся та борода; потім, у кожному епізоді його волосся та борода ставали коротшими. Це робилося для того, щоб у глядачів створилося враження, ніби волосся та борода у головного героя, якого грає Аль Пачіно, ростуть природним чином.
• Аль Пачіно так глибоко вник у роль Френка Серпіко, що одного разу, повертаючись зі зйомок, він виписав штраф водію за перевищення швидкості.
• Френк Серпіко вступив на службу в поліцію Нью-Йорка 11 вересня 1959 року, у віці 23 років.
• За словами режисера Сідні Люмета, під час зйомок виконавець головної ролі Аль Пачіно постійно перебував в образі, навіть коли не був у кадрі – то веселячись і радіючи, то зриваючи роздратування на всіх і вся, коли цього вимагав графік зйомок.
• Справжній Френк Серпіко багато часу проводив з Аль Пачіно, допомагаючи актору підготуватися до ролі та вжитися в образ, а потім висловив бажання залишитися на знімальному майданчику безпосередньо під час зйомок. Продюсеру Мартіну Брегману довелося розпорядитися, щоб той покинув знімальний майданчик і своєю присутністю не відволікав акторів.
• Перш ніж почалися зйомки, Сідні Люмет і продюсери переглянули кандидатів на 107 ролей (з репліками) для фільму. Було вирішено підбирати здебільшого не відомих глядачам акторів. За словами Люмета, завжди краще, якщо глядачі дивляться фільм, не асоціюючи акторів з попередніми ролями. Навіть Аль Пачіно, який вже зіграв у Френсіса Форда Копполи у «Хрещеному батькові» (1972), був актором молодим, а тому відносно маловідомим.
• Фільм був запланований до виходу в прокат до Різдва 1973 року. У Сідні Люмета було всього 4 з половиною місяці на зйомки, монтаж і все інше (з його точки зору, «шалено мало часу»). Саме тому монтажем займалися прямо в процесі зйомок. Часу було так мало, що знятий матеріал відвозили до монтажера Деди Аллен одразу по закінченні зйомок будь-якої сцени, а у неї на монтаж було всього дві доби, після чого матеріал треба було віддавати звукорежисерам.
• Акторам на зйомках дозволяли імпровізувати. Аль Пачіно, зокрема, дуже багато імпровізував на зйомках сцени останньої зустрічі Серпіко з колишнім капітаном.
• У перший день зйомок Сідні Люмет волівав знімати всякі дрібниці, щоб дати акторам, зайнятим у фільмі, та знімальній групі можливість «притертися» один до одного, причому всі розуміли, що такий розслаблений режим ось-ось закінчиться, і все буде йти набагато швидше. Нерідко траплялося так, що він знімав всього один дубль, після чого одразу переходив до зйомок іншої сцени. Сам режисер стверджував, що такий метод дозволяє йому виявити слабкі ланки в команді. У перший день зйомок саме цього фільму він працював у трьох віддалених один від одного локаціях. Аль Пачіно спочатку це дуже дивувало, особливо після спокійної розміреної роботи у «Хрещеному батькові», але вже скоро і він, і решта акторів зрозуміли, що такий робочий темп допомагає всім учасникам знімального процесу постійно залишатися в тонусі.
• Фільм мав знімати Джон Г. Евілдсен, але він вибув з проєкту незадовго до початку зйомок через розбіжності з продюсером Мартіном Брегманом. Зрештою режисером фільму став Сідні Люмет.
• Зйомки проходили в зворотному хронологічному порядку. Спочатку Аль Пачіно знявся в сценах, де у нього довге волосся та борода; потім, у кожному з епізодів йому їх укорочували. Це робилося для того, щоб у глядачів склалося враження, ніби волосся та борода у героя Аль Пачіно відростають природним чином.
• Фільм був призначений до виходу в прокат до Різдва 1973 року. У Сідні Люмета було всього 4 з половиною місяця на зйомки, монтаж та все інше (з його точки зору, «шалено мало часу»). Саме тому монтажем займалися прямо в процесі зйомок. Час так підтискав, що знятий матеріал відвозили до монтажера Деде Аллен одразу по закінченню зйомок якоїсь сцени, а у неї на монтаж було всього двоє діб, після чого матеріал треба було віддавати звукорежисерам.
• У перший день зйомок Сідні Люмет волів знімати всякі дрібниці, щоб дати зайнятим у фільмі акторам та знімальній групі можливість «притертися» один до одного, причому всі розуміли, що такий розслаблений режим ось-ось закінчиться, і все буде йти набагато швидше. Нерідко траплялося так, що він знімав лише один дубль, після чого одразу переходив до зйомок іншої сцени. Сам режисер стверджував, що такий метод дозволяє йому виявити слабкі ланки в команді. У перший день зйомок саме цього фільму він працював у трьох віддалених один від одного локаціях. Аль Пачіно спочатку це дуже дивувало, особливо після спокійної розміреної роботи в «Хрещеному батькові», але вже скоро і він, і решта акторів зрозуміли, що такий робочий темп допомагає всім учасникам знімального процесу весь час залишатися в тонусі.