Конан-варвар

Conan the Barbarian (1982)

Хронометраж: 2:10 (130 хв)

6.803/10
2757

6.9/10
173000

Всё про фільм

Відео 4

Фото 113

Актори та персонажі

Дата прем'єри

1982-03-16

Країна

Сполучені Штати, Мексика

Продакшн

Universal Pictures, Pressman Film, Estudios Churubusco Azteca S.A., Dino De Laurentiis Company

Жанр

Пригоди, Фентезі, Бойовик

Бюджет

$20 000 000

Збори

$68 851 475

Сайт

Режисер

Джон Міліус

Актори

Арнольд Шварцнеггер, Джеймс Ерл Джонс, Макс фон Сюдов, Сандал Бергман, Бен Девідсон, Кассандра Гава, Джеррі Лопес, Мако, Валері Кенессен, Вільям Сміт
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Діно Де Лаурентіс, Раффаелла де Лаурентис, Базз Фейтшанс, Діно Де Лаурентіс, Едвард Р. Прессман, Д. Костянтин Конт

Оператор

Герцог Каллаган

Композитор

Василь Поледуріс

Художник

Кастинг

Монтаж

Керролл Тімоті О'Міра
Вся команда (97)

• Арнольд Шварценеггер виконував усі трюки сам, оскільки не знайшлося дублера з подібною статурою.
• Щоб костюми героїв виглядали більш природно, Діно Де Лаурентіс забороняв акторам знімати їх під час перерв між дублями.
• Обладунки Тулси Думи та його воїнів – це відсилання до обладунків тевтонських лицарів з фільму «Олександр Невський» (1938).
• За початковим сценарієм Олівера Стоуна дія фільму мала розгортатися в постапокаліптичному майбутньому. Згодом час дії фільму було змінено, і події відбуваються у далекому минулому.
• В одній зі сцен фільму вчитель фехтування – це справжній інструктор з фехтування, який навчав акторів.
• Руни на мечі Конана говорять: «Провина не мучить того, хто піднімає цей меч в ім'я Крома».
• Підготовча робота над фільмом розпочалася ще в 1977 році, але через численні затримки до реальних зйомок приступили не раніше 1981 року.
• Озрика спочатку мав грати не Макс фон Сюдов, але запланований виконавець захворів. Хоча ніхто не вірив, що знаменитий актор погодиться на невелику роль у такому «несерйозному» кіно. Сюдов погодився завдяки вмовлянням старшого сина (фаната коміксів про Конана) та з чистої цікавості.
• Зйомки спочатку планували в Югославії, але згодом, з політичних міркувань, перенесли до капіталістичної Іспанії.
• За словами режисера Джона Міліуса, для зйомок було використано майже точну копію музейного експоната меча ландскнехта вагою в 60 фунтів (25 кг). Багато інших предметів зброї та спорядження у фільмі були виконані в натуральну вагу та вигляд, а не з пластику.
• Джеррі Лопес, виконавець ролі Суботая, був серфером і приятелем режисера, який одразу визначив, що на роль Суботая потрібен «хтось на зразок Джеррі». Коли жоден з кандидатів режисера не підійшов, Міліус запропонував спробувати самого Джеррі. На великий подив усіх, включно з продюсерами, повний непрофесіонал Лопес добре впорався зі своєю роллю. В цьому йому допомогло особисте захоплення історіями про Конана. Все ж йому довелося 6 місяців відвідувати акторські курси, які вів Мако (виконавець ролі Акіро).
• Охоронці Тулса-Дума були підібрані під стать Конану. Торгрім, який у бойовому обладунку виглядає кремезним і «квадратним», насправді має зріст 196 см — його зіграв приятель Шварценеггера, датський актор і культурист Свен-Оле Торсен. Другого з охоронців — Рексора — зіграв відомий в американському футболі атлет Бен Девідасон, його зріст становить 203 см.
• За задумом, у часи Ко́нана сі́дел ще не́ було, але актора́м бу́ло ду́же скла́дно їзди́ти на коня́х без них, тому ви́рішили маскува́ти сі́дла під шку́рами тварин.
• Зйомки тривали протягом п’яти місяців в Іспанії неподалік Мадрида та в провінції Альмерія.
• Декорації, створені Роном Коббом, базувалися на культурі Темних віків та малюнках Френка Фразетти.
• Починаючи з 1970-х років екранізація історій про Конана виявилася складною через проблеми з авторським правом. Компанія Lancer Books придбала права у 1966 році, проте внаслідок юридичних суперечок щодо права на публікацію судом було накладено заборону на видання нею оповідань про Конана. У 1975 році художник Едвард Саммер запропонував Конана як потенційний проєкт виконавчому продюсеру Едварду Р. Прессману, і після ознайомлення з коміксами та малюнками Фразетти Прессман дав згоду. Отримання права на екранізацію зайняло 2 роки. Прессман витратив понад 100 000 доларів на юридичні послуги, які допомогли завершити процес, а права коштували йому ще 7 500 доларів.
• Джон Міліус вперше висловив бажання зняти фільм про Конана в 1978 році, після завершення зйомок фільму «Все вирішується в середу», продюсером якого був Базз Фейтшанс, який часто працював з Міліусом. Міліус і Фейтшанс зверталися до Прессмана, проте між ними виникли розбіжності з ряду питань.
• Олівер Стоун приєднався до проєкту після того, як Paramount Pictures запропонувала початковий бюджет фільму в 2,5 мільйона доларів за умови, що в знімальній групі буде «іменний сценарист». Після вступу Стоуна до команди Прессман попросив Френка Фразетту стати «візуальним консультантом», проте між ними виникли розбіжності. На посаду художника було найнято Рона Кобба, який щойно завершив дизайнерську роботу над фільмом «Чужий». Створивши серію начерків для Прессмана, Кобб пішов і приєднався до іншого проєкту Міліуса.
• Для реалізації задуманого сценарію потрібно було 40 млн доларів; Прессман, Саммер і Стоун не могли знайти студію, готову фінансувати такий проєкт. Компанія Прессмана мала фінансові труднощі, і для підтримки проєкту він взяв позику в банку. Труднощі виникли і з пошуком відповідного режисера. Стоун і Джо Елвс, який брав участь у створенні фільму «Щелепи 2», спочатку планувалися на посади співрежисерів, але Прессман сказав, що це «була абсолютно божевільна ідея, вони з місця не зрушилися». Стоун також повідомляв, що просив Рідлі Скотта, який завершив роботу над «Чужим», обійняти посаду режисера, але отримав відмову.
• Рон Кобб продемонстрував Джону Міліусу свою роботу над «Конаном» та сценарій Стоуна, що, за його словами, знову пробудило інтерес Міліуса — режисер зв’язався з Прессманом, і вони дійшли згоди, згідно з якою Міліус зніматиме фільм, якщо йому дозволять внести корективи до сценарію. На той момент у нього був підписаний контракт на зйомки фільму для Діно Де Лаурентіса, впливового продюсера фільмів жанру фентезі. Міліус запропонував зайнятися «Конаном» разом із Де Лаурентісом, і після річних переговорів Прессман і Де Лаурентіс дійшли згоди стати сопродюсерами. Формально Міліуса було призначено на посаду режисера на початку 1979 року, а Кобб обійняв посаду художника. Де Лаурентіс домовився з компанією Universal Pictures про те, що вона займатиметься розповсюдженням фільму на території США. Студія також встановила бюджет фільму в 17,5 млн доларів і підготувала ще 12 млн для рекламних цілей.
• Поки група працювала над захистом прав на фільм, Едвард Р. Прессман і Едвард Саммер розмірковували над тим, хто зіграє головну роль. Саммер розповідав, що на роль Конана розглядалися Чарльз Бронсон, Сильвестр Сталлоне та Вільям Сміт; всі троє мали мускулисту статуру. Однак у 1976 році продюсери ознайомилися з робочою версією фільму «Качаючи залізо» і дійшли висновку, що Арнольд Шварценеггер ідеально підійде на роль Конана. Згідно з умовами укладеного з ним договору, він не міг зніматися в інших фентезі-фільмах. Шварценеггер вважав, що цей фільм був для нього гарною можливістю зарекомендувати себе в індустрії розваг.
• Міліус хотів, щоб головний герой виглядав більш атлетично, тому Шварценеггер до початку зйомок тренувався протягом 18 місяців; окрім бігу та підняття важких вантажів, він займався скелелазінням, верховою їздою та плаванням. Так він скинув 15 кг.
• До початку зйомок Шварценеггер на місяць зупинився в будинку Джеррі Лопеса, де репетирував з ним.
• Міліус розповідав, що були обрані ті актори, які і зовні, і за характером відповідали персонажам фільму. Він хотів, щоб у акторів не було упереджень щодо своїх ролей. Працюючи з акторами-початківцями, Міліус дозволяв їм покращувати свої навички та підлаштовував сценарій під їхні можливості, хоча й мав остаточне бачення фільму. Для того, щоб покращити свою мову, Шварценеггер у 1980 році брав уроки у актора Роберта Істона. Його першою промовою у фільмі стало перефразування слів Чингісхана про добрі речі в житті, яке актор виконав із сильним австрійським акцентом. Надалі Шварценеггер інтенсивно тренувався говорити, в чому йому допомагав Міліус. Усі його наступні промови репетирувалися щонайменше 40 разів.
• Для різних ролей у фільмі розглядалися Шон Коннері та Джон Х'юстон.
• Роль Тулса Дума запропонували Джеймсу Ерлу Джонсу, поки він розглядав можливість знятися у фільмі "Грендель, Грендель, Грендель". Дізнавшись, що це анімаційний фільм, Джеймс прочитав сценарій «Конана» і погодився на роль Дума. До початку зйомок Джеймс також брав участь у театральній виставі A Lesson to Aloes, тому разом зі знімальною групою він координував свій графік, щоб в потрібний час відвідувати зйомки. Джеймс також цікавився акторською грою Шварценеггера і часто йому допомагав.
• Вільям Сміт, якого спочатку планували на головну роль, зіграв батька Конана.
• В Іспанії Джон Міліус найняв понад 1500 людей для масових сцен.
• Робота над сюжетом до фільму про Конана розпочалася в 1976 році; Едвард Саммер сформував перші уявлення про сюжет разом із Роєм Томасом, автором коміксів, який багато років писав їх для Marvel Comics. Історія Саммера та Томаса, в якій Конана найняв «хитромудрий жрець, щоб убити злого чаклуна», значною мірою базувалася на оповіданні Роберта І. Говарда «Зграя негідників у домі». Після приходу в проєкт Олівера Стоуна цей варіант сценарію був відкинутий. Стоун на той момент страждав на наркоманію, і сценарій був написаний ним під впливом наркотиків; результат був названий Міліусом «лихоманковим маревом наркомана», хоча й вражаючим. За словами Шварценеггера, Стоун завершив свою роботу на початку 1978 року. Черпаючи натхнення з творів Говарда «Чорний колос» і «Народиться відьма», Стоун запропонував історію тривалістю в 4 години, де герой забезпечує захист королівства принцеси.
• Зйомки розпочалися у Великій Британії на студії Shepperton Studios у жовтні 1980 року. На початку Шварценеггер, загримований під літнього короля Конана, прочитав витяг з «Немедійських хронік», який також використовував Говард як вступ до оповідань. Спочатку цей епізод планувався як трейлер, проте Міліус вирішив використати його як вступ до фільму. Згідно зі словами Рона Кобба, Лаурентіс та Universal Pictures були стурбовані акцентом Шварценеггера, тож Міліус погодився перемістити цей епізод в кінець фільму.
• Перенесення зйомок до Іспанії зайняло кілька місяців; знімальна група та обладнання прибули на місце у вересні, а зйомки розпочалися 7 січня 1981 року. Продюсери виділили 11 мільйонів доларів на зйомки в Іспанії, з яких близько 3 мільйонів було витрачено на будівництво 49 об'єктів. Робоча бригада збільшилася з 50 до 200 осіб; було найнято людей з Великобританії, Італії та Іспанії.
• Штабом знімальної групи служив великий склад за територією Мадрида, в якому також розташовувалися інтер'єри Вежі Змія та храму Дума; решта інтер'єрів знаходилася в іншому складі, орендованому для зйомок. Декорації Вежі Змія також були зведені в покинутому ангарі іспанських ВПС. Сама вежа була побудована на місці ангара; нею ж актори піднімалися під час зйомок відповідної сцени.
• Знімальна група відзняла декілька зовнішніх сцен на території за межами Мадрида; село кіммерійців було збудоване в лісі неподалік гірськолижного курорту на південь від Сеговії. Приблизно 1 млн іспанських песет (12 084 долари) було витрачено на мармурову крихту, що імітувала сніг. Зустріч Конана з відьмою та Субатай була знята в околицях гір Сьюдад Енкантада в провінції Куенка. Найбільш відверті сцени знімалися в Альмерії, яка вирізнялася напівпустельною місцевістю, різноманітними земними поверхнями (пустелі, пляжі, гори) та присутністю споруд давньоримської та мавританської архітектури, які послужили декораціями.
• Сцена, де Валерія та Субатай відганяють привидів, і останній бій з воїнами Дума були зняті в солончаках Альмерії. Подібність руїн було створено за допомогою піщаних пагорбів. Дії знімальної групи викликали протести серед екологів, і продюсери пообіцяли відновити поверхню після завершення зйомок.
• Храм Сета був споруджений у горах на захід від Альмерії. Ширина споруди становила 50 метрів, а висота — 22 метри. Це була одна з найдорожчих будівель – її вартість склала 350 000 доларів, а збудована вона була з використанням різних порід дерева, лаків та кількох тонн бетону. Довжина сходів становила 120 сходинок.
• Міліус та знімальна група використали для фільму історичні пам'ятки та пейзажі з попередніх фільмів. Сцену ринку зняли в алькасабі Альмерії, якій за допомогою декорацій надали вигляд комплексу з вигаданої Хайборії. Під час створення міста Шадізара було задіяно форт, який раніше фігурував у фільмі «Кондор» (1970) і був перероблений під вигляд стародавнього міста.
• Великі будівлі коштували дорого, а Міліус не хотів покладатися на оптичні ефекти та маскування (у вигляді намальованих ландшафтів). Замість цього команда вдалася до техніки мініатюризації, щоб створити ілюзію величі в деяких сценах. Моделі споруд були сконструйовані декоратором Еміліо Руїсом і розміщені безпосередньо перед камерами таким чином, що у фільм вони увійшли як масштабні будівлі; околиці Шадізара за допомогою даної технології були збільшені більш ніж вдвічі. Руїс створив 8 основних мініатюрних моделей, включаючи палац Шадізара та саме місто, площа якого склала 11 квадратних метрів.
• Деякі бойові сцени у фільмі були зняті з використанням міні-джиба (електронної камери дистанційного керування, закріпленої на легкому рухомому крані); відповідну техніку розробив Нік Алдер (керівник зі спецефектів). Виконанням трюків керував Террі Леонард, який раніше працював як з Міліусом, так і в інших картинах, зокрема «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега» Стівена Спілберга (1981).
• Перед зйомками троє акторів брали уроки бойових мистецтв. Починаючи з серпня 1980 року вони тренувалися у Кійосі Ямадзакі, майстра карате та фехтування, який навчив їх бойовим стилям таким чином, щоб вони виглядали професійними фехтувальниками. Кожен рух у бою вони практикували щонайменше 15 разів.
• Над створенням зброї працювали Тім Хачхаусен та коваль Джоді Семсон. Особливу увагу було приділено двом мечам, якими володів Конан: мечу його батька (меч майстра) та мечу, який герой знаходить у гробниці (меч атланта). Обидві зброї були створені за проєктами Рона Кобба. Клитки кувалися вручну з високовуглецевої сталі, термічно оброблялися та залишалися незаточеними. Рукоятки та навершя були зліплені та відлиті за допомогою виплавної моделі; написи на клинках були вибиті за допомогою електроіскрової обробки. Семсон і Хачхаусен створили чотири екземпляри обох мечів; кожен коштував 10 000 доларів. Копії меча атланта після втрати придатності були подаровані членам знімальної групи. Семсон і Хачхаусен дійшли висновку, що зброя була важкою та незбалансованою, і тому не підходила для справжнього бою. Легкі зразки були створені з алюмінію, скловолокна та сталі; саме вони використовувалися під час зйомок бойових сцен. За словами Шварценеггера, при крупних планах використовувалися важкі мечі. Решту зброї створювали менш ретельно; тальвар Валерії був відлитий з алюмінієвого листа.
• Для відтворення великої кількості крові у бойових сценах до тіл акторів прикріплювали пакети зі штучною кров'ю. Для симуляції людської крові на підлогу розливали кров тварин, отриману з бійні. У сценах вбивства здебільшого використовувалися несправжні мечі. Ці мечі мали висувні леза, а з їхніх наконечників розпилювалася кров. Хоча передбачалося, що використання цих мечів буде безпечним для акторів, Бергман в одній зі сцен спарингу випадково порізала палець.
• Нещасні випадки траплялися під час виконання трюків, не пов'язаних зі зброєю. Так, каскадер під час їзди галопом на коні розбив обличчя об камеру, а на Шварценеггера напав один з навчених собак. Використання живих тварин викликало занепокоєння щодо жорстокого поводження з тваринами; Американська асоціація гуманності включила фільм до свого «забороненого списку». Перелічені порушення включали побиття собаки, удар по голові верблюда та підсічку коня, що біг.
• Для сцени, де Валерія та Субатай рятують Конана від привидів, компанією Джорджа Лукаса Industrial Light & Magic були створені «киплячі хмари», а перед VCE стояло завдання створити самих привидів. Їхня перша спроба прогнати відеоряд через ємність з в’язким розчином зустріла протести продюсерів, які вважали, що отримані привиди надто схожі на тих, що були у фільмі «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега», тому VCE вдалася до використання анімації. Спочатку співробітники намалювали мускулистих воїнів в обличчі привидів, а отриманий відеоматеріал впровадили у фільм за допомогою анімаційного стенда та контактних відбитків. За допомогою анімації в сцену були додані відблиски; намір VCE використати для цього старий об’єктив призвів до того, що отримані зображення привидів нагадували реальні об’єкти, зняті на камеру. Остаточно сцену було знято шляхом прогонки плівки з анімаційними ефектами та плівки з живою дією через подвійну оптичну камеру та запису результату на звичайну камеру.
• Для написання музичного супроводу до фільму Міліус запросив у проєкт свого друга Безіла Поледуріса. Звичайною практикою в кіноіндустрії було запрошувати композитора вже після зйомок основних сцен фільму, проте Міліус запросив Поледуріса до початку зйомок. Композитор мав можливість писати музику до фільму за першими відзнятими кадрами, вносячи певні зміни протягом процесу зйомок, а наприкінці записав на плівку остаточний результат. У процесі звукозапису Поледуріс активно використовував систему Musync, винайдену Робертом Ренделсом (згодом номінованим на премію «Оскар» за наукові досягнення), для того, щоб удосконалити темпи музики та синхронізувати їх з фільмом. Система значно спростила та пришвидшила роботу — вона дозволяла автоматично регулювати темп, коли користувач змінював місцезнаходження джерела звуку. «Конан-варвар» став першим фільмом, де використовується система Musync.
• Протягом зйомок Міліус і Поледуріс обмінювалися ідеями, опрацьовуючи теми та «емоційні відтінки» кожної сцени. За словами Поледуріса, Міліус уявляв свій майбутній фільм оперою, де буде мало діалогів або взагалі їх не буде; Поледуріс написав достатню кількість музичних композицій до фільму (загальною тривалістю приблизно 2 години). Це був його перший фільм, де він залучив масштабну оркестрову музику. Композитор кілька разів відвідував місця зйомок для ознайомлення з навколишнім середовищем, яке мала супроводжувати музика. Після завершення основних зйомок Міліус надіслав йому дві копії фільму: одну без музики, а другу зі сценами, підігнаними під музику Ріхарда Вагнера, Ігоря Стравінського та Сергія Прокоф’єва, щоб описати емоційні підтексти, які йому були потрібні.
• Запис музики, розпочатий Поледурісом наприкінці листопада 1981 року, тривав у Римі протягом трьох тижнів. Він залучив до роботи оркестр із 90 інструментів та хор із 24 осіб з академії Св. Цецилії; кожного учасника він обирав особисто. Керував оркестром Грег МакРічі, який часто співпрацював із Поледурісом. Звуки хору та оркестру записувалися окремо. Звукові доріжки, музика та діалоги були зведені в одноканальний звук; «Конан-варвар» став останнім фільмом, випущеним великою студією, але з одноканальним звуком. За словами Поледуріса, Раффаелла Де Лаурентіс відмовилася оплачувати вартість стерео-саундтреку (30 000 доларів) і була стурбована недостатньою кількістю кінотеатрів, обладнаних стереосистемами.
• У 1980 році продюсери розпочали рекламну кампанію на підтримку фільму. Плакати були розвішані в кінотеатрах по всіх штатах Америки. Для плакатів використали малюнки Френка Фразетти, які були представлені на обкладинці роману «Конан шукач пригод» 1966 року.
• Де Лаурентіс хотів, щоб фільм вийшов на екрани на Різдво 1981 року, але представники компанії Universal вимагали продовжити редакторську роботу після того, як переглянули попередню версію фільму в серпні. Інсайдер з Голлівуду сказав, що їх турбували сцени насильства у фільмі. Прем'єру було відкладено до наступного року для внесення необхідних змін. Було вирізано низку сцен з початку фільму, зокрема, крупний план відрубаної голови матері Конана; після внесених змін композитору Безілу Поледурісу довелося терміново адаптувати написаний саундтрек. До остаточної версії фільму також не потрапив епізод, в якому Субтай вбиває монстра на вершині Вежі змій, а також сцена, в якій Конан відрубує руку кишеньковому злодієві на базарі. Міліус планував, що тривалість фільму становитиме 140 хвилин, проте фінальна версія тривала 129 хвилин.
• 19 лютого 1982 року в Х'юстоні, штат Техас, було показано невеликий попередній перегляд фільму. У наступні місяці подібні перегляди демонструвалися в 30 містах по всій країні. У Вашингтоні шанувальники кінематографу вишикувалися у довгі черги на вулицях, через що утворилися затори на дорогах. Квитки в Денвері розкупили дуже швидко; у Х'юстоні понад 1000 людей не встигли їх придбати.
• Спочатку Universal планувала, що прем'єра фільму в США відбудеться на вихідних перед Днем пам'яті — у цей час починається літній сезон і навчальні заклади закриваються на довгі канікули. Однак, щоб уникнути конкуренції з іншими очікуваними високобюджетними фільмами, було вирішено перенести дату першого показу.
• На честь Суботая, якого у фільмі зіграв Джеррі Лопес, названо вид динозаврів — Ozraptor subotaii.
• Сам Шварценеггер був задоволений славою, яку цей фільм йому приніс, і називав роль Конана «подарунком долі для своєї кар’єри». Будучи губернатором Каліфорнії, він тримав у своєму кабінеті екземпляр меча атлантів, іноді позуючи з ним перед відвідувачами. У своїх промовах він часто повторював фразу свого героя: «Знищувати ворогів, бачити, як вони тікають від тебе, і чути плач їхніх жінок».
• З фільму під час монтажу було видалено лише дві великі сцени: вбивство короля Озрика його охоронцями, які приєдналися до Тулса Дума. В остаточній версії фільму Озрик просто зникає з сюжету після того, як наказує Конану та його друзям знайти його дочку. Епізод з продажем Конану смажених ящірок на паличці, в якому в крихітній ролі продавця знявся сам режисер Дж. Міліус. Ця сцена була його особистою задумкою і своєрідним глузуванням над «Макдональдсом».
• Сцена, де Конан сидить на троні, вже будучи королем, була знята першою. Річ у тому, що перед початком зйомок Арнольду потрібно було скинути вагу, оскільки він був надто «великим» після перемоги у змаганні з бодібілдингу Mr. Olympia у 1980 році. Тому було вирішено приховати найм’язистіше тіло у світі за шкурами тварин.
• Дерево, на якому розп’яли Конана, було встановлено на обертову платформу. Це було зроблено для того, щоб не змінювати кут освітлення протягом усього знімального дня, повертаючи дерево слідом за сонцем. Сцену розп’яття Конана було знято у березні 1981 року серед піщаних дюн південно-східного узбережжя Альмерії. Дерево Скорботи було створено за допомогою гіпсу, пінопласту, деревини та сталі. Шварценеггер під час зйомок сидів на сідлі велосипеда, а до його зап’ясть та ніг були прикріплені накладні цвяхи.
• У сцені зі стерв’ятниками було використано кілька груп птахів, оскільки під час зйомок птахам не дозволялося перебувати на сонці більше години. Але водночас Арнольд проводив на дереві цілий день, після чого значно обгорів.
• Коли Міліус вже був призначений режисером, роботу з написання сценарію він взяв на себе. Хоча в титрах Олівер Стоун був зазначений як співавтор сценарію, він казав, що Міліус не вніс жодної з його пропозицій в остаточний варіант сценарію. Проте деякі сцени, розроблені в початкових варіантах сценарію, все ж таки увійшли до фільму. Одним з нововведень Міліуса було розширення короткого викладу Стоуна щодо дитинства Конана, набігу на село кіммерійців, перетворення дітей на рабів і тренувань Конана як гладіатора.
• Міліус вніс у картину елементи, взяті з інших фільмів. Японська містична казка "Хоїчі Безвухий", що лягла в основу фільму «Кайдан», заклала ідею намалювати символи на тілі Конана та впровадити в сценарій зграю привидів. Сюжет фільму «Сім самураїв» Акіри Куросави ліг в основу останнього бою Конана з загоном Дума. Міліус також включив у фільм сцени з творів про Конана інших авторів; виявлення гробниці та знаходження в ній меча ґрунтується на історії Де Кампа та Картера «Річ у склепі».
• Основні зйомки були завершені в середині травня 1981 року. Спалення села кіммерійців та храму Сета було здійснено знімальною групою лише після повного завершення зйомок на цих ділянках.
• Манекени людських тіл використовувалися для імітації мертвих людей, а частини тіл застосовувалися в сценах після боїв та людиножерної оргії культу. Сцену обезголовлення Тулса Дума знято з використанням манекена, від якого за допомогою невидимого ланцюжка було відокремлено голову. Сцена обезголовлення матері Конана була складнішою: перешкода з плексигласу, встановлена між Джонсом та Надіуською, зупинила замах зброєю, після чого через поле зору камери було скинуто штучну голову. Під час крупних планів використовувалася складніша модель голови, рухи якої контролювалися за допомогою кабелів, прихованих під снігом.
• Для сценичної битви у вежі Змія було створено 11-метрову механічну змію вартістю 20 000 доларів. Її скелет був зроблений з дюралюмінію, а шкіра – з поролону. Управління здійснювалося за допомогою сталевих канатів та гідравліки. Пізніше було створено ще дві змії такого ж розміру: одну для стаціонарних зйомок, і другу – для сцени обезголовлювання чудовиська героєм Шварценеггером. Під час зйомок сцени Древа Скорботи бригада прив'язала до гілок живих стерв'ятників, а в момент укусу героєм птахів було задіяно механічну модель. При створенні даного манекена використовувалися пір'я та крила мертвого стерв'ятника, а механізм управління ним розташовувався всередині дерева.
• Згідно зі Семмоном, «одним із найкращих спецефектів у фільмі було перетворення Тулса Дума на гігантську змію». Сцена включає в себе макети частин тіла, живих змій та їхні опудала, мініатюри та інші трюки з камерою, зібрані в єдину послідовність. Спочатку сам Джеймс Ерл Джонс знімався в нерухомому положенні, потім на місце актора помістили порожній каркас з гумовою маскою, яку виштовхнули зсередини за допомогою штучної голови змії, що створювало ілюзію зміни лицевих кісток Дума. Потім голову було замінено механічною змією; поки вона висувалася назовні, член знімальної групи натискав на педаль, щоб повільно згорнути каркас. В останній частині сцени зображено справжню змію в мініатюрному варіанті.
• У фільмі було використано декілька оптичних ефектів. Їх розробкою займалася компанія Пітера Курана під назвою Visual Concepts Engineering (VCE), яку найняли в жовтні 1981 року. Серед завдань, які були поставлені перед її співробітниками, було відтворення блиску та мерехтіння «Ока Змії» та обладунків Валерії в кінці фільму. Не всі ефекти, створені VCE, увійшли до фільму: язики полум’я поховального багаття Валерії були спочатку збільшені, проте цей ефект було виключено з остаточної версії «Конана».
• До жовтня 1981 року Поледуріс завершив музичну композицію, яка супроводжувала напад на село Конана. Міліус спочатку хотів, щоб поява загону Дума супроводжувалася хоровою виставою за мотивами твору Carmina Burana Карла Орфа. Однак після перегляду фільму «Екскалібур» (1981) він передумав і попросив композитора написати власну музику для цієї сцени. Текст було написано англійською мовою, а потім неточно перекладено на латину.
• Покидаючи чарівника на верблюді, Конан тримає в руках лілові квіти, але в наступній сцені, прибуваючи до місця культу, біля гори Талас Дума, в нього вже білі.
• Доспехи Тулси Дума та його воїнів — це відсилання до доспехів тевтонських лицарів з фільму «Олександр Невський» (1938).
• Джеррі Лопес, виконавець ролі Суботая, був серфінгістом і приятелем режисера, який одразу визначив, що на роль Суботая потрібен «хтось на кшталт Джеррі». Коли жоден з кандидатів режисера не влаштував, Міліус запропонував спробувати самого Джеррі. На велике здивування всіх, включаючи продюсерів, повний непрофесіонал Лопес добре впорався зі своєю роллю. В цьому йому допомогло особисте захоплення історіями про Конана. Все ж йому довелося 6 місяців відвідувати акторські курси, які вів Мако (виконавець ролі Акіро).
• Тілоохоронці Тулса-Дума були підібрані під стать Конану. Торгрім, який в бойовому обладунку виглядає кремезним і «квадратним» насправді має зріст 196 см — його зіграв приятель Шварценеггера, датський актор і культурист Свен-Оле Торсен. Другого з тілоохоронців — Рексора — зіграв відомий в американському футболі атлет Бен Девідасон, його зріст становить 203 см.
• Джон Міліус вперше висловив бажання зняти фільм про Конана в 1978 році, після завершення зйомок фільму «Все вирішується в середу», продюсером якого був Базз Фейтшанс, який часто працював з Міліусом. Міліус і Фейтшанс зверталися до Прессмана, однак з ряду питань між ними виникли розбіжності.
• Олівер Стоун приєднався до проекту після того, як Paramount Pictures запропонувала початковий бюджет фільму 2,5 млн доларів за умови, що в знімальній групі буде «іменний сценарист». Після вступу Стоуна в команду Прессман попросив Френка Фразетту стати «візуальним консультантом», однак між ними виникли розбіжності. На посаду художника був найнятий Рон Кобб, який щойно завершив дизайнерську роботу над фільмом «Чужий». Створивши серію начерків для Прессмана, Кобб пішов і приєднався до іншого проекту Міліуса.
• Для реалізації задуманого сценарію потрібно було 40 млн доларів; Прессман, Саммер і Стоун не могли знайти студію, готову фінансувати такий проект. Компанія Прессмана відчувала фінансові труднощі, і для підтримки проекту він взяв позику в банку. Труднощі виникли і з пошуком підходящого режисера. Стоун і Джо Елвс, який брав участь у створенні фільму «Щелепи 2», спочатку планувалися на посади корежисерів, але Прессман сказав, що це «була абсолютно шалена ідея, вони з місця не зрушили». Стоун також повідомляв, що просив Рідлі Скотта, який завершив роботу над «Чужим», зайняти посаду режисера, але отримав відмову.
• Рон Кобб продемонстрував Джону Міліусу свою роботу над «Конаном» та сценарій Стоуна, що, за його словами, знову пробудило інтерес Міліуса — режисер зв’язався з Прессманом, і вони дійшли згоди, згідно з якою Міліус зніматиме фільм, якщо йому дозволять внести корективи до сценарію. На той момент у нього був підписаний контракт на зйомки фільму для Діно Де Лаурентіса, впливового продюсера фільмів жанру фентезі. Міліус запропонував зайнятися «Конаном» разом із Де Лаурентісом, і після річних переговорів Прессман і Де Лаурентіс дійшли згоди стати сопродюсерами. Формально Міліуса було призначено на посаду режисера на початку 1979 року, а Кобб обійняв посаду художника. Де Лаурентіс домовився з компанією Universal Pictures про те, що вона займатиметься розповсюдженням фільму на території США. Студія також встановила бюджет фільму в 17,5 млн доларів і підготувала ще 12 млн для рекламних цілей.
• Поки група працювала над захистом прав на фільм, Едвард Р. Прессман і Едвард Саммер розмірковували над тим, хто виступить у головній ролі. Саммер розповідав, що на роль Конана передбачалися Чарльз Бронсон, Сильвестр Сталлоне і Вільям Сміт; всі троє мали мускулисте тілобудову. Однак у 1976 році продюсери ознайомилися з робочою версією фільму «Качаючи залізо» і дійшли висновку, що Арнольд Шварценеггер ідеально підійде на роль Конана. Згідно з умовами укладеного з ним договору, він не міг зніматися в інших фентезі-фільмах. Шварценеггер вважав, що даний фільм був для нього хорошою можливістю зарекомендувати себе в індустрії розваг.
• Роль Тулса Дума була запропонована Джеймсу Ерлу Джонсу, поки він розглядав можливість взяти участь у зйомках фільму "Грендель, Грендель, Грендель"; дізнавшись про те, що це анімаційний фільм, Джеймс прочитав сценарій «Конана» і погодився на роль Дума. До початку зйомок Джеймс також брав участь у театральній виставі A Lesson to Aloes, тому разом зі знімальною групою він координував свій графік так, щоб у потрібний йому час відвідувати зйомки. Джеймс також проявляв інтерес до акторської гри Шварценеггера і часто допомагав йому.
• Робота над сюжетом до фільму про Конана розпочалася у 1976 році; Едвард Саммер сформував перші уявлення про сюжет разом із Роєм Томасом, автором коміксів, який багато років писав їх для Marvel Comics. Історія Саммера та Томаса, в якій Конана найняв «хитромудрий жрець, щоб убити злого чаклуна», значною мірою базувалася на оповіданні Роберта І. Говарда «Зграя негідників у домі». Після приходу в проєкт Олівера Стоуна цей варіант сценарію був відкинутий. Стоун на той момент страждав на наркоманію, і сценарій був написаний ним під впливом наркотиків; результат був названий Міліусом «лихоманковим маревом наркомана», хоча й вражаючим. За словами Шварценеггера, Стоун завершив свою роботу на початку 1978 року. Черпаючи натхнення з творів Говарда «Чорний колос» і «Народиться відьма», Стоун запропонував історію тривалістю в 4 години, де герой забезпечує захист королівства принцеси.
• Зйомки почалися у Великобританії на студії Shepperton Studios в жовтні 1980 року. Спочатку Шварценеггер, загримований під літнього короля Конана, зачитав витяг з «Немедійських хронік», яку також використовував Говард як вступ до оповідань. Спочатку цей епізод планувався як трейлер, проте Міліус вирішив використати його як вступ до фільму. Згідно зі словами Рона Кобба, Лаурентіс і Universal Pictures були стурбовані акцентом Шварценеггера, тож Міліус погодився перемістити цей епізод в кінець фільму.