Принц Персії: Піски часу

Prince of Persia: The Sands of Time (2010)

Хронометраж: 1:56 (116 хв)

6.297/10
7040

6.5/10
317000

Всё про фільм

Відео 3

Фото 59

Актори та персонажі

Дата прем'єри

2010-05-19

Країна

Сполучені Штати

Продакшн

Walt Disney Pictures, Jerry Bruckheimer Films

Жанр

Пригоди, Фентезі, Бойовик

Бюджет

$150 000 000

Збори

$336 365 676

Сайт

https://movies.disney.com/prince-of-persia-the-sands-of-time

Режисер

Майк Ньюелл

Актори

Джейк Джилленгол, Джемма Артертон, Бен Кінгслі, Альфред Моліна, Стів Туссен, Тобі Кеббелл, Річард Койл, Рональд Пікап, Ріс Річі, Гіслі Орн Гардарссон
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Джеррі Брукхаймер, Майк Стенсон, Ерік Маклеод, Чад Оман, Джон Август, Патрік Маккормік, Джордан Мехнер

Оператор

Джон Сіл

Композитор

Гаррі Ґреґсон-Вільямс

Художник

Кастинг

Монтаж

Мік Одслі, Майкл Кан, Мартін Волш
Вся команда (135)

• Фільм знято за мотивами комп’ютерної гри «Принц Персії: Піски часу» (Prince of Persia: The Sands of Time, 2003, Ubisoft).
• Перший постер фільму з’явився у стрічці «Шопоголік» того ж продюсера Джеррі Брукгаймера.
• Боллівудський актор Рітік Рошан відмовився від головної ролі у фільмі, яка згодом дісталася Джейку Джілленголу.
• У лютому 2008 року іранську зірку Голшифте Фарахані разом з Джеммою Артертон запросили до Лондона на проби на роль Таміни, але її було заарештовано в аеропорту іранською владою через її участь у фільмі Рідлі Скотта «Сукупність брехні» (2008). За це акторці заборонили залишати країну протягом півроку.
• Рея-Філіпа Сантоса замінили актором Тобі Кеббеллом через мотоциклетну аварію під час зйомок на натурі.
• Знімальній групі кілька разів доводилося боротися з жорстокими піщаними бурями.
• У Марокко температура рідко опускалася нижче +35°С. На території ліцею Lycee Hassan II в Марракеші було встановлено величезний намет розміром з футбольне поле з кондиціонерами. Тут костюмери та гримери працювали над зовнішністю акторів масових сцен. Окремий намет довелося встановити для прання та сушіння костюмів. В останній день зйомок у Марракеші температура перевалила за +50°С – знімали у піщаних дюнах Мерзуга. За офіційною заявою координатора зйомок у Марокко Грегора Мово, під час зйомок «Принца Персії» кінематографісти випили 1.114.894 пляшки води.
• Знімальна група в Марокко складалася з 1350 осіб, включно з позакадровою командою та акторами. Більше половини, 800 осіб, представляли місцеве населення. З урахуванням 500 осіб, які працювали над фільмом у процесі монтажно-тонувального періоду, загальна чисельність знімальної групи становила 1850 осіб.
• Щоб очистити місце зйомок від змій та скорпіонів, найняли місцевого професіонала. Його легко було впізнати за майкою із забавним написом: «Друг змій».
• Ринок Nasaf та міські ворота були збудовані впритул до об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – покинутого міста Айт-Бен-Гадду. Оригінальні споруди кінематографісти оминали стороною.
• Для зйомок було створено близько 20 різних моделей Кинджала, в якому були ув’язнені Піски Часу. Починаючи з «геройської» версії, викутої зі справжнього металу, і до гумової реквізитної зброї, яка використовувалася для зйомок трюкових сцен.
• Окрім «Принца Персії», представники студії Disney вже знімали страусині перегони у 1960 році – у картині «Швейцарська родина Робінзонів». Сцена з фільму «Принц Персії: Піски Часу», в якій шейх Амар у виконанні Альфреда Моліни цілує свого улюбленого страуса в шию, була повністю імпровізованою. «Я був переконаний, що або птах виклює мені око, або у нас вийде доволі кумедний епізод», – згадує актор.
• Консультантом з паркуру на знімальному майданчику став француз Девід Бель, який є винахідником цього виду спорту.
• Екстер'єр міста Аламут було збудовано навколо давньої 700-річної стіни в селі Таммаслот, за 20 кілометрів на південний захід від Марракеша. Для будівництва художнику-постановнику Вольфу Крюгеру знадобилося близько 48 кілометрів труб для зведення риштувань та 400 тонн гіпсу. У будівництво було залучено 350 людей. Барвисті фрески та панно, які прикрашали знімальний майданчик, малювалися протягом 7 тижнів. Макет Східних воріт Аламута було побудовано під керівництвом Вольфа Крюгера в павільйоні №7 на Pinewood Studios у Лондоні. Для побудови знадобилося 3000 дерев’яних брусів розміром 2,4х1х2 метри, 21 метр дощок розміром 7,5х2,5 сантиметри та 40 тонн гіпсу для облицювання. Робота над воротами зайняла близько 14 тижнів.
• Художник-режисер з реквізиту Річард Гупер та співробітники його «кузні» викували та зібрали близько 3500 предметів зброї, включно з мечами, піхвами, щитами, списами, сокирами, стрілами, луками, колчанами, кинджалами та іншою зброєю.
• Для зйомок було пошито понад 7000 костюмів. Костюмерка Пенні Роуз, таким чином, побила власний рекорд – ця кількість перевищувала навіть обсяг костюмів, над якими вона працювала для фільмів «Пірати Карибського моря».
• Лоскутний одяг Альфреда Моліни, який грає шейха Амара, був зшитий з фрагментів численних покривал з індійськими візерунками. Ефект зношеності, що відкривав погляду багатошаровість матеріалу, досягався шляхом втирання в тканину сирної стружки. Інші костюми «старили» більш варварським методом – їх обробляли в бетономішалці, наповненій камінням.
• Найчастіше у фільмі переодягатися доводилося зовсім не чарівній Джеммі Артертон в образі принцеси Таміни, як може здатися глядачеві. За кількістю переодягань її обійшов дядько Принца Дастана, Нізам, якого грає сер Бен Кінгслі.
• Дастан, ім'я принца в цьому фільмі, означає «Чемпіон», «Герой» (з фарсі).
• Місто Насаф, де розгортаються події фільму, наразі називається Карші. Воно розташоване на півдні Узбекистану.
• Серіал знято за мотивами однойменного роману Александра Дюма.
• Фільм знято за мотивами комп’ютерної гри «Принц Персії: Піски часу» (Prince of Persia: The Sands of Time, 2003, Ubisoft).
• Ринок Nasaf та міські ворота були побудовані впритул до охоронюваної UNESCO пам’ятки світової архітектури − покинутого міста Ait Ben Haddou. Оригінальні споруди кінематографісти обходили стороною.
• Окрім «Принца Персії», представники студії Disney вже знімали страусині перегони, у 1960 році − у картині «Швейцарська сім’я Робінзонів». Сцена з фільму «Принц Персії: Піски Часу», в якій шейх Амар у виконанні Альфреда Моліни цілує свого улюбленого страуса в шию, була повною імпровізацією. «Я був переконаний, що або птах виклює мені око, або у нас вийде доволі кумедний епізод», − згадує актор.