Всі тварини, що мешкають на фермі Гоґетів мають яскраву індивідуальність та ще й спілкуються між собою. Звісно, що люди які живуть на фермі, про це навіть не здогадувались, поки маленьке порося не вирішило довести їм, що свиня може не лише прикрасити різдвяний стіл (до чого, власне, і велося), але й здібна виконувати роботу, що потребує розуму та кмітливості. Наприклад…пасти вівці. Власне, а чому би і ні. Щоправда вівчарки, які перед тим непогано виконували ці обов’язки, не дуже з того радіють.

Що залишилося за кадром

Автор оригінальної книги «Свиня-вівчарка» Дік Кінг-Сміт (нар. 1922) — британський фермер. Свою першу книгу він опублікував, коли йому було вже 57 років.
Порося, яке говорить, — це результат комбінації 48 справжніх йоркширських поросят плюс аніматронний двійник.
Така велика кількість поросят, необхідних для ролі Крохи, була зумовлена тим, що поросята дуже швидко ростуть.
Кожен з поросят був відповідним чином загримований, щоб виглядати як один і той самий порося. Основою гриму були накладні щетинки та вії.
Ефект говоріння поросяти було досягнуто за допомогою комп’ютерної обробки цифрових зображень мордочок поросят.
У зйомках фільму взяло участь майже 1000 тварин і 56 дресирувальників.
У фіналі оригінальної кінопрокатної версії фільму після завершення кінцевих титрів знову з'являлися польові миші та казали: «Дякуємо вам за те, що залишилися з нами до кінця». З теле- та відеоверсій фільму ця фінальна поява мишей була видалена.
Автор оригінальної книги «Свиня-овечка» Дік Кінг-Сміт (нар. 1922) — британський фермер. Свою першу книгу він опублікував, коли йому було вже 57 років.
У фіналі оригінальної кінопрокатної версії фільму після закінчення фінальних титрів знову з’являлися польові миші та говорили: «Дякуємо вам за те, що залишилися з нами до кінця». З теле- та відеоверсій фільму цю фінальну появу мишей було видалено.

Вам сподобався фільм?