Іншопланетянин прилетів на Землю з єдиною метою: з'ясувати, що таке любов. Він прийняв подобу покійного чоловіка вдови Дженні Хайден. За її допомоги він дізнався, що таке любов, і йому вже не хочеться повертатися на корабель. Але його друзі-іншопланетяни вважають, що він загине, якщо залишиться. До того ж, дивним воскресінням чоловіка Дженні цікавиться поліція.

Що залишилося за кадром

Продюсер Майкл Дуглас розглядав кількох режисерів, зокрема Марка Райделла, Едріана Лайна, Джона Бедема та Тоні Скотта, перш ніж зупинитися на Джоні Карпентері.
Готуючись до ролі інопланетянина, актор Джефф Бріджес вивчав орнітологію та поведінкові звички птахів, у яких запозичив деякі нюанси, зокрема раптові, уривчасті рухи головою. Бріджес припустив, що людського в інопланетянина не буде нічого, і що в людському тілі він діятиме та рухатиметься як тварина.
У кінокомпанії Columbia Pictures над сценарієм працювали водночас з іншим проєктом про відвідування Землі інопланетянами. Там не хотіли знімати обидва фільми одразу, тож керівництву довелося робити вибір і вирішувати, який фільм буде знятий першим. Другий сценарій втілився у фільм Стівена Спілберга «Інопланетянин» (1982). Той став надзвичайно популярним, і Columbia Pictures відклала «Людину з зірки» на полицю майже на три роки, перш ніж він вийшов у світ.
Коли герой Джеффа Бріджеса виходить з дому голим, складається враження, ніби його волосся стоїть дибом. Цього було досягнуто наступним чином: знімали Бріджеса, висячи догори ногами, а потім його зображення «перевернули» та наклали на зображення навколишнього середовища.
Режисер фільму Джон Карпентер хотів, щоб знімальним майданчиком стали «самі Сполучені Штати», тож знімальній групі довелося чимало подорожувати країною, перш ніж повернутися до Каліфорнії та завершити роботу над фільмом у The Burbank Studios.

Вам сподобався фільм?