Молода співачка Христина стає таємною пристрастю для Примари опери. Написана ним музика зачаровує Христину, але її тягне до багатого красеня віконта Рауля. Збожеволілий від ревнощів Привид готовий на все, щоб знищити противника ...

Що залишилося за кадром

Фільм знято за мотивами роману Гастона Леру "Привид опери" (Le Fantôme de l'Opéra, 1910).
На роль Привида розглядалися Джон Траволта та Антоніо Бандерас. Останній навіть брав уроки вокалу спеціально для цієї ролі.
Кіра Найтлі була однією з претенденток на роль Крістіни Дей. Серед інших актрис, які також розглядалися на цю роль, були Шарлотта Черч, Кетрін Зета-Джонс, Мартіна МакКачон, Джесіка Сімпсон, Андреа Корр та Енн Хетеуей. Кеті Холмс майже отримала цю роль, але режисер вважав її занадто "старою" для цієї ролі.
Проєкт був готовий до запуску ще в 1990 році, і на той момент головними зірками повинні були стати Майкл Кроуфорд та Сара Брайтман (саме вони мали виконувати головні ролі на театральній сцені). Однак незадовго до початку роботи над проєктом Ендрю Ллойд Вебер розлучився з Сарою Брайтман, і проєкт був відкладений.
Серед кандидатів на посаду режисера були індійський кінематографіст Шекхар Капур та Джон Ву.
Протягом тринадцяти років, протягом яких картина перебувала в розробці, значна кількість талановитих особистостей брала участь у проєкті, хоча й не на тривалий термін. Лише одна кандидатура була затверджена з самого початку – режисер Джоель Шумахер. Автор "Привида опери" Ендрю Ллойд Вебер запросив Джоеля після перегляду фільму "Пропащі хлопці".
Щоб нанести грим Жерару Батлеру, який виконав головну чоловічу роль, щодня йшло близько 4 години.
Останню сцену фільму знімали протягом цілого тижня.
У квітні 2004 року глядачів, які відвідали однойменну виставу в Лондоні, попросили залишитися після вистави, щоб записати звукові ефекти для кінофільму.
Джоель Шумахер запросив Джеремі Батлера для участі у проєкті після того, як побачив актора у фільмі "Дракула 2000".
Ні Джерард Батлер, ні Емі Россум раніше не бачили однойменного мюзиклу. Джоель Шумахер також не знав театральної версії.
Вебер написав близько 15 хвилин нової музики спеціально для цього фільму. Він також інвестував власні кошти у виробництво фільму, сума яких склала 6 мільйонів доларів.
Вебер не брав участь у кастингу акторів, єдиною його вимогою було лише те, щоб актори співали своїми власними голосами.
Міні Драйвер (Карлотта) виконувала своїм голосом лише одну пісню – "Learn to be lonely".
Для зйомок цього фільму була виготовлена спеціальна люстра (її вага – 2,2 тонни).
Човен під час головної арії "Привид Опери" рухався спеціальними рейками, розташованими під водою.
Для того, щоб оцінити кандидатів на ролі у майбутньому фільмі, були спеціально побудовані декорації. Актори навіть повинні були одягнути костюми.
Х'ю Джекман претендував на роль Привида.
Шумахер пропонував розглянути кандидатуру Коліна Фаррелла, але відмовився від цієї ідеї, переконавшись у повній нездатності актора до співу.
Зйомки фільму проходили у Великій Британії з вересня 2003 року по січень 2004 року.
Усі актори у фільмі співають самі – за винятком Мінні Драйвер. Вона – професійна джазова співачка, але для того, щоб Карлотта співала сопрано, запросили Маргарет Прис, професійну оперну співачку. До речі, вона сама знімалася у фільмі – у ролі коханки в сцені "Il Muto".
Карлотта говорить з італійським акцентом – Мінні Драйвер у дитинстві жила у Венеції, і перейняла цей акцент у сусідки-італійки.
Візажистка фільму, Дженні Ширкор, розробила образ "Привида", використовуючи як основу випадок вродженої патології, який вона колись бачила.
Біла півмаска "Привид", яку використовував Жерар Батлер у фільмуванні, була продана на аукціоні eBay за 6350 фунтів стерлінгів.
На початку фільму, у сцені з аукціону (як і в мюзиклі), номер лота люстри – 666, це біблійне "число Звіра", яке згадується в "Відкритті Іоанна Богослова" ("Апокаліпсисі").
Початок фільму, фотографія старого Парижа, яка потім перетворюється на кадри чорно-білого кіно – це відсилання до кіномюзиклу "Мулен Руж" (2001) режисера Базза Лурманна.
Режисер Джоел Шумахер прагнув досягти реалістичності, тому під час зйомки сцени пожежі декорації театру дійсно були спалені повністю.
Протягом усього фільму "Привид" персонаж вимовляє лише 14 реплік. Решту часу він співає.
У мюзиклі люстра падає в кінці першого акту. Але в екранізації ця подія перенесена в кінець фільму. Цей сюжетний хід пізніше буде представлений у версії мюзиклу в Лас-Вегасі. Через те, що люстра падає тепер у "непідходящому місці", довелося трохи змінити текст: у мюзиклі на Маскараді месьє Фірмен піднімає тост "за нову люстру", а у фільмі цей рядок замінено на "за друзів, присутніх тут".
Коли Привид вперше веде Кристину до свого лігвища, вони проходять коридором, де з стін висуваються людські руки, які тримають запалені свічники. Це – цитата з фільму Жана Кокто "Краса і Чудовисько" (1946).
У сцені, де Крістіна вперше виступає на театральній сцені, її вбрання відрізняється від оригінального мюзиклу – тобто це не костюм для опери "Ганнібал". Її сукня, прикраси та зачіска є копіями портрета імператриці Єлизавети пензля Франца Ксавера Вінтерхальтера (1865 рік).
Під час маскараду Рауль женеться за Привидом і потрапляє до кімнати з дзеркалами. Її немає в оригінальному мюзиклі, але кімната з дзеркалами є в оригінальному романі Леру.
Фільм знятий за мотивами роману Гастона Леру «Привид опери» (Le Fantome de l'Opera, 1910).
Міні Драйвер (Карлотта) виконувала своїм голосом лише одну пісню — «Learn to be lonely».
На початку фільму в епізоді з аукціоном (як і в мюзиклі) номер лота люстри — 666, це біблійна «число Звіра», згадане в «Об'явленні Іоанна Богослова» («Апокаліпсисі»).
Початок фільму, фотографія старого Парижа, яка потім перетворюється на кадри чорно-білого кіно, — це відсилання до кіномюзиклу «Мулен Руж» (2001) База Лурманна.
У мюзиклі люстра падає в кінці першого акту. Але в екранізації цю подію перенесено в кінець фільму. Цей сюжетний хід пізніше буде представлений у версії мюзикла в Лас-Вегасі. Через те, що люстра падає тепер у «неправильному місці», довелося трохи переробити текст: мсьє Фірмен у мюзиклі на Маскараді піднімає тост «за нову люстру» (to the new chandelier), а у фільмі цей рядок замінили на «за друзів, присутніх тут» (to the friends that are here).
Коли Привид вперше веде Крістіну у своє лігво, вони проходять по коридору, де зі стін висовуються людські руки, які тримають палаючі канделябри. Це — цитата з фільму Жана Кокто «Красуня і Чудовисько» (1946).

Вам сподобався фільм?