Шеллі Дюваль (Shelley Duvall)

Шеллі Дюваль (Shelley Duvall) - , Подяки, Декоратор відома з робіт у таких проектах: «Сяйво» (1980), «Енні Голл» (1977), «Нешвілл» (1975), «МакКейб і місіс Міллер» (1971), «Франкенвiнi» (2012),

Шеллі Алексіс Дюваль (народилася 7 липня 1949 року) — американська актриса та продюсер, відома своїми образами виразних, часто ексцентричних персонажів. Вона отримала кілька нагород, у тому числі нагороду Каннського кінофестивалю, нагороду Пібоді та дві нагороди Primetime Emmy. Народившись у Техасі, Дюваль не мав акторського досвіду, коли виріс у Х’юстоні. Вона була відмінницею в школі і продавала парфуми в універмазі, але бути актрисою їй навіть на думку не спадало. Нещодавно Дюваль кинула короткий термін вивчення природничих наук у місцевому коледжі, коли на вечірці її виявила команда Роберта Альтмана. Альтман був вражений її бадьорим виглядом і вибрав її в Брюстер МакКлауд (1970). Незважаючи на її вагання щодо того, щоб стати актрисою, вона продовжувала працювати з Альтманом, з’явившись у фільмах «Маккейб і місіс Міллер» (1971) і «Злодії, як ми» (1974). Саме участь у «Злодіях» зміцнила її бажання займатися акторською діяльністю. Її прорив стався з культовим фільмом Олтмана «Нешвілл» (1975), і вона здобула широке визнання завдяки драмі «Три жінки» (1977) у ролі самозаглибленої Міллі Ламморо, за яку вона отримала нагороду за найкращу жіночу роль у Каннах. Того ж року вона з'явилася в ролі другого плану (як репортер Rolling Stone) у сатиричній романтичній комедії Вуді Аллена «Енні Холл» (1977) і була ведучою Saturday Night Live. У 1980-х роках Дюваль стала відомою своїми головними ролями, серед яких Оливкова олія в повнометражній версії Альтмана «Попай» (1980) і у фільмі жахів Стенлі Кубрика «Сяйво» (1980) у ролі Венді Торранс. Спочатку вона отримала негативні відгуки за свою гру в останньому, але отримала широке визнання через десятиліття після його випуску. Вона з'явилася у фантастичному фільмі Террі Гілліама Time Bandits (1981), короткометражному комедійному фільмі жахів Frankenweenie (1984) і комедії Roxanne (1987). У другій половині 1980-х років вона зважилася на виробництво телевізійних програм для дітей, зокрема створивши та ведучи програми «Театр казок» (1982–1987) і «Казки та легенди» (1985–1987). У 1988 році Шеллі заснував Think Entertainment, виробничу компанію, яка зосереджена на забезпеченні якісного освітнього контенту для дітей. Компанія, яка розпустилася в 1993 році, випустила Nightmare Classics (1989), Mother Goose Rock 'n' Rhyme (1990), Bedtime Stories (1992) і Mrs. Piggle Wiggle (1994). Протягом 1990-х років Дюваль спорадично працював актором, зокрема, виконавши ролі другого плану в трилері Стівена Содерберга «Під землею» (1995) і «Портрет леді» (1996), режисером якої була Джейн Кемпіон. Вона також з'явилася в інших дитячих фільмах, таких як «Приміський коммандос» (1991), «Жаби» (1992) і «Каспер зустрічає Венді» (1998). Крім теле- та кіно, Дюваль записав два альбоми Sweet Dreams (1991) і Merry Christmas (1991), а також написав It's a Bird's Life (1993), відеогру 3DO. Серед усього цього землетрус у Нортріджі 1994 року зруйнував будинок Дюваль у Студіо-Сіті, і вона переїхала до Техасу, щоб бути ближче до родини. Її остання гра була у фільмі «Манна з небес» (2002), після чого вона залишила акторську кар’єру. Дюваль багато років трималася подалі від публічних ЗМІ, зберігаючи своє особисте життя в цілому таємницею; однак її проблеми зі здоров'ям отримали значне висвітлення в ЗМІ. Після 20-річної перерви в акторській діяльності Дюваль збирається повернутися в майбутньому фільмі жахів під назвою «Лісові пагорби» (2023).

Найбільш значущі роботи Шеллі Дюваль (Shelley Duvall)

Вся фільмографія Шеллі Дюваль (Shelley Duvall)