Білл Мюррей (Bill Murray) - , Виконавчий продюсер, Сценарій, Режисер, Продюсер відомий з робіт у таких проектах: «Людина-мураха та Оса: Квантоманія» (2023), «Людина-мураха та Оса: Квантоманія» (2023), «Гарфілд» (2004), «Готель «Ґранд Будапешт»» (2014), «Острів собак» (2018),
Білл Мюррей — американський кіноактор.
Народився в місті Еванстон і виріс у Вілметті (Іллінойс, США). Він був п’ятим з дев’яти дітей у сім’ї ірландських католиків Едварда Мюррея та Люсіль Дойл. Троє його братів — Джон Мюррей, Джоель Мюррей і Браян Дойл-Мюррей — також є акторами.
Батьки-ірландці віддали дітей до єзуїтської школи, однак навчання Мюррея практично не вабило. Набагато цікавіше було битися з однокласниками, малювати карикатури на вчителів, грати в шкільному театрі і задивлятися на дівчат, які там виступали. Становище не змінилось і тоді, коли Мюррей вступив до медичного коледжу в Колорадо. Білл практично не бував на заняттях, вживав марихуану і нерідко ночував у поліцейському відділку. А чого тільки варта його витівка у Денверському аеропорту, коли він вирішив пожартувати і заявив, що в його багажі захована бомба. Охорона поспішила обшукати Мюррея, але замість бомби виявила марихуану. Після цього випадку Білла виключили з коледжу. Мюррей повернувся до Чикаго, де деякий час перебивався випадковими заробітками, поки не потрапив до знаменитої чикаґської акторської студії — Second City.
Незабаром Мюрреєві запропонували стати одним з ведучих шоу «Суботнім вечором у прямому ефірі». Ця передача завоювала таку популярність, що Мюррея запросили до Голлівуду. Першим успіхом актора можна вважати роль другого плану у відомій комедії «Тутсі», після якої про Мюррея заговорили критики. А вже у 1984 році, знявшись у фантастичній комедії «Мисливці на привидів», Мюррей піднісся на саму вершину голлівудського Олімпу.
Успіх мали і наступні картини за участю Мюррея, а комедія «День бабака» набула статусу культової. Мюррею блискуче вдався образ злегка втомленої від життя, іронічної і навіть цинічної, але в глибині душі доброї і порядної людини. Цей фільм закріпив за Мюрреєм репутацію одного з найталановитіших американських коміків. У той же час після «Дня бабака» у кар’єрі Мюррея настав спад: наступні п’ять років у нього практично не було цікавих ролей.
У кінці 90-х у кар’єрі Мюррея почався новий етап: він почав виконувати драматичні ролі у незалежному американському кіно, знімаючись у таких режисерів, як Вес Андерсон («Академія Рашмор», «Водне життя зі Стівом Зіссу») і Джим Джармуш («Кава та сигарети», «Зламані квіти»). Особливо слід відзначити психологічну мелодраму «Труднощі перекладу» про взаємини двох самотніх американців — дорослого чоловіка (якого, власне кажучи, і зіграв Мюррей) і молодої дівчини (цю роль зіграла Скарлетт Йогансон), які опинилися в чужій для них Японії. Ця роль принесла Біллові «Золотий глобус» і номінацію на «Оскар».