(Stanislav Suknenko) - відомий з робіт у таких проектах: «Будинок «Слово». Нескінчений роман» (2024),
Станіслав Вікторович Сукненко — український кінознавець, актор, театральний та кінорежисер, сценарист.
Закінчив кінознавчий факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенко-Карого (нині КНУ театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого). Автор численних мистецьких статей, репортажів та інтерв’ю у періодичних виданнях України, Росії, Прибалтики, Чехії. Працював на Кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка старшим редактором в Українському експериментальному молодіжному творчому об’єднанні «Дебют». Був головним редактором ТРК «Студія 1+1» та «1+1 Продакшн», «Fresh-Продакшн», «Кіноквартал -95».
Жив і працював у Великій Британії – робота на BBC та на радіо. Знімався в кіно, грав у театрі. Серед театральних робіт, зокрема роль Сергія Єсеніна у виставі «Коли вона танцювала» (Drama Center, Глазго) та Цинцинат у «Запрошенні до страти» за В. Набоковим (Art-Vic, Лондон).
Як режисер поставив мюзикл «Не зовсім схожа на леді» (2000), який був представлений на Единбурзькому міжнародному театральному фестивалі. У 2003 році був автором і режисером спільного українсько-британського музично-поетичного проєкту, присвяченого творам Вільяма Шекспіра (Новий театр на Печерську).
З 2004 року працює у Центрі Курбаса, втілюючи авторський проєкт «Візуальної лабораторії». Один із засновників міжнародного мінікінофестивалю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЕКСПРЕС», який також відбувається в Центрі.
У 2010 році на сцені Центру поставив виставу «Ніч в саду забутих фруктів» за текстами Тоніно Гуерра, в який виступив як режисер та актор. У 2012 році поставив на сцені Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки виставу «Страждання молодого Вертера» за твором Й. В. Гете.
Автор книги та фільму «Кіноромани: українські письменники про свої улюблені фільми» (2006); режисер і сценарист документальних стрічок «... І буде нова Земля» (2003), «Монологи: Ніна Матвієнко» (2004), «Фрески часу» (2004), «Тетяна Яблонська: натхнення самоти» (2008).