Недоторканні

The Untouchables (1987)

Хронометраж: 1:59 (119 хв)

7.754/10
6107

7.8/10
353000

Всё про фільм

Відео 8

Фото 82

Актори та персонажі

Дата прем'єри

1987-06-03

Країна

Сполучені Штати

Продакшн

Paramount, The Linson Company

Жанр

Кримінал, Драма, Історичний, Трилер

Бюджет

$25 000 000

Збори

$76 270 454

Сайт

Режисер

Браян Де Пальма

Актори

Кевін Костнер, Шон Коннері, Роберт Де Ніро, Чарльз Мартін Сміт, Енді Гарсія, Річард Бредфорд, Джек Кехо, Бред Салліван, Біллі Драго, Патриція Кларксон
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Девід Мамет

Продюсер

Арт Лінсон

Оператор

Стівен Х. Бурум

Композитор

Енніо Морріконе

Художник

Кастинг

Малі Фін

Монтаж

Джеральд Б. Грінберг, Білл Панков
Вся команда (84)

• Фільм знятий на основі мемуарів Еліота Несса, написаних Оскаром Фрейлі під назвою «Недоторканні» (The Untouchables, 1957).
• У декорі особистого салону перукарні Аль Капоне в готелі "Lexington Hotel" були розміщені невеликі предмети (флакончики з одеколоном, пензлик для гоління), які належали Аль Капоне.
• Браян Де Пальма зустрічався з Бобом Хоскінсом, щоб обговорити роль Аль Капоне, яку міг би зіграти Боб, якщо Роберт Де Ніро відмовиться від неї. Оскільки Де Ніро зіграв у фільмі, Хоскінгс отримав лист від Браяна з подякою за час, який він погодився присвятити цьому проєкту, і чек на суму 200 000 доларів США. Згодом Боб зателефонував Де Пальмі та запитав, чи є ще якісь фільми, де Браян міг би запропонувати йому головну роль.
• Альберт Х. Волф, який був членом групи справжніх "Неприкасаних", працював консультантом на знімальному майданчику та допомагав Кевіну Костнеру краще втілити образ Еліота Несса.
• Мел Гібсон і Гаррісон Форд відмовилися від ролі Еліота Несса.
• У Роберта Де Ніро не було часу на те, щоб набрати вагу, необхідну для цієї ролі, тому він використовував спеціальні підкладки, які робили його більш об'ємним.
• Кевін Костнер, Шон Коннері та Енді Гарсія пройшли спеціальний підготовчий курс, який включав навчання роботі з різними видами зброї та вивчення тактики дій поліції.
• Розглядалися кандидатури Майкла Дугласа та Дона Джонсона на роль Еліота Несса.
• За словами Браяна Де Пальми та Артура Лінсона, Шон Коннері запропонував зняти сцену розмови Несса і Мелоуна в католицькій церкві. Спочатку їхня розмова мала відбутися на вулиці.
• «Броненосний крейсер «Потьомкін» (1925 рік) став джерелом натхнення для Браяна де Пальми при створенні сцени на сходах на залізничній станції.
• Хоча існування Несса, його команди "недоторканних" і, звісно, Аль Капоне, не викликає сумнівів, багато чого у фільмі просто вигадано сценаристом і не відповідає реальним фактам.
• Для своєї ролі Роберт Де Ніро спеціально знайшов кравців Аль Капоне і замовив їм одяг, точно такий же, як у самого Капоне. Вживаючись в образ, він навіть наполягав на тому, щоб носити сорочки з того ж шовку, з якого їх шили гангстеру. Причому ці самі сорочки так і не потрапили в кадр.
• У первинній версії сценарію фінальна перестрілка між людьми Капоне та Несом мала відбуватися в зупиненому потязі. Браян Де Пальма переніс місце дії цієї сцени на сходи станції, оскільки стало відомо, що знайти і відновити поїзд 1930-х років буде надто дорого.
• Сцена вечері, де Аль Капоне (Роберт Де Ніро) несподівано вбиває двох своїх людей бейсбольним битом, базується на подіях 7 травня 1929 року. Два найнебезпебніших людини у банді Капоне, Альберт Анселмі та Джон Скалізе, вирішили вбити Капоне і очолити його банду. Капоне дізнався про це і запросив на вечерю найбільш впливових членів своєї організації, включно з Ансельмі та Скалізе. Під час вечері Капоне забив бейсбольним битом Ансельмі та Скалізе до смерті, після чого вистрілив їм у голову.
• Персонаж Оскар Воллас (у якого роль виконав Чарльз Мартін Сміт) частково заснований на Френку Вілсоні, агенті податкової служби, який працював над справою проти Капоне за ухилення від сплати податків. Вілсон працював над цією справою з 1928 року і в реальному житті ніколи не зустрічався з Несом та його людьми. Вілсона не було вбито людьми Капоне, хоча Капоне оголосив нагороду за його голову.
• Під час зйомки сцени вбивства Мелоуна Шон Коннері не очікував, що петарди з "кров'ю" вибухнуть так сильно. Після перших дублів Коннері був доставлений до лікарні, оскільки у нього потрапили осколки та штучна кров в очі.
• У фільмі правою рукою Аль Капоне, "заступником" Френком Нітті, якого зіграв Біллі Драго, стає Еліот Несс. Насправді, Френк Нітті був засуджений разом з Капоне за ухилення від сплати податків у 1930 році. Нітті отримав лише 18 місяців позбавлення волі, тоді як Капоне був засуджений на 11 років. Після звільнення ЗМІ проголосили Нітті новим босом "Чикагського синдикату", який під керівництвом Нітті почав отримувати величезний прибуток. Однак у 40-х роках справи "синдикату" погіршилися. Френку Нітті загрожував термін за вимагання, і він також встиг налаштувати проти себе інших босів "Чикагського синдикату". 19 березня 1943 року, боячись ув'язнення, Нітті, який страждав від клаустрофобії, покінчив життя самогубством, застрелившись на Центральній іллінойській залізниці в Ріверсайді, штат Іллінойс.
• На упаковці сигарет "Lucky Strike" від Еліота Несса можна побачити червоне коло. Однак, до початку Другої світової війни, на цигарках цієї марки було зображено зелене коло.
• Незважаючи на те, що кленовий лист є символом Канади з XIX століття, вперше він з'явився на національному прапорі лише в 1965 році. Це означає, що на пляшках канадського віскі, який конфіскує поліція, не могло бути зображення сучасного варіанту прапора.
• Монті (Роберт Свон) – співробітник прикордонної служби Канади, який має звання капітана. Однак канадські прикордонники не використовують американські військові звання. Правильніше було б називати Монті інспектором.
• Дія фільму відбувається у 1930 році, і Еліот Несс слухає радіопередачу "Шоу Емоса і Енді". Однак, вперше ця передача вийшла в ефір лише в грудні 1936 року, а конкретна програма, про яку йдеться, була записана 16 листопада 1952 року.
• У декорації особистої перукарні Капоне в «Lexington Hotel» присутні були невеликі предмети (пляшечки з-під одеколону, пензлик для гоління), що належали Аль Капоне.
• Браян Де Пальма зустрічався з Бобом Хоскінсом, для того щоб обговорити роль Аль Капоне, яку отримав би Боб, якщо від неї відмовився Роберт Де Ніро. Оскільки Де Ніро зіграв у фільмі, Хоскінс отримав лист від Браяна з подякою за час, який Хоскінс погодився витратити на цей проект, і чек на суму в $200 000. Згодом Боб подзвонив Де Пальмі і поцікавився – чи немає ще якихось фільмів, де Браян відмовиться зайняти Боба в головній ролі.
• Альберт Г. Вольф (Albert H. Wolff), який входив до групи справжніх «Недоторканних», був консультантом на знімальному майданчику, а також допомагав Кевіну Костнеру краще вжитися в роль Еліота Несса.
• Броненосець «Потьомкін» (1925) надихнув Браяна Де Пальму на сцену на сходах на залізничній станції.
• Хоча існування Несса, його команди «недоторканних» і, звісно ж, Аль Капоне не викликає сумнівів, багато в фільмі просто вигадано сценаристом і не відповідає реальним фактам.
• Під час зйомки сцени вбивства Мелоуна, Шон Коннері не очікував, що петарди з «кров’ю» вибухатимуть з такою силою. Після перших дублів Коннері було доставлено до лікарні, в очі йому потрапили уламки та штучна кров.
• У фільмі права рука Аль Капоне, «андербос» Френк Нітті, роль якого виконав Біллі Драго, гине від руки Еліота Несса. Насправді ж Френк Нітті був засуджений разом з Капоне за несплату податків у 1930-му році. Нітті отримав лише 18 місяців позбавлення волі, тоді як Капоне був засуджений на 11 років. Після звільнення Нітті ЗМІ проголосили його новим босом «Чиказького синдикату», який за Нітті почав отримувати величезні прибутки. Однак у 40-х роках справи «Синдикату» погіршилися. Френку Нітті загрожував термін за вимагання, і до того ж він встиг налаштувати проти себе решту босів «Чиказького синдикату». 19 березня 1943 року, побоюючись ув’язнення в тюрмі, Нітті, який страждав на клаустрофобію, вчинив самогубство, застрелившись на Центральній Іллінойській залізниці в Ріверсайді, штат Іллінойс.