Віва Марія! - постери, обкладинки, шпалери

Багато постерів, обкладинок та шпалер до фільму "Віва Марія!"

Viva Maria ! (1965)

Хронометраж: 2:0 (120 хв)

5.995/10
104

6.3/10
4400

Всё про фільм

Відео 1

Фото 8

Актори та персонажі

Backdrops, wallpaper

Full HD 1080p

HD Ready 720p

HD Ready 720p

2K 1450p

HD Ready 720p

HD Ready 844p

Full HD 1080p

HD Ready 720p

Що залишилося за кадром

Цей фільм став предметом двох судових розглядів у Верховному суді США, що зрештою призвело до створення системи рейтингів Американської кіноасоціації. Після виходу фільму в американський прокат цензура міста Даллас у штаті Техас заборонила показ фільму в межах міста на підставі його нібито відверто расистської спрямованості. Дистриб'ютор фільму подав на цензорів до суду (засідання суду відбулося 22 квітня 1968 року) і справу виграв. Верховний суд постановив тоді, що застосування цензури щодо неповнолітніх дозволяється, тоді як її застосування до дорослих є неприпустимим. Того ж дня вийшла постанова Верховного суду в іншій справі, в якій стверджувалося, що в питаннях цензури повноліття вважається настанням у 17 років. У цій справі фігурував певний Сем Гінсберг, власник закусочної в Нью-Йорку, який продав 16-річному юнаку журнал «Playbay». Верховний суд постановив, що, оскільки юнаку вже виповнилося 17 років, то, продавши йому журнал, Гінсберг не скоїв жодного правопорушення. В результаті цих двох постанов Верховний суд створив прецедент, згідно з яким немає нічого ганебного в тому, що глядач, якому ще не виповнилося 17 років, буде дивитися фільми для дорослих, але за умови, що його супроводжує хтось із батьків або опікун.
Цей фільм став предметом двох судових розглядів у Верховному суді США, що зрештою призвело до створення системи рейтингів Американської кіноасоціації. Після виходу фільму в американський прокат цензура міста Даллас у штаті Техас заборонила показ фільму в межах міста на підставі його нібито відверто расистської спрямованості. Дистриб'ютор фільму подав на цензорів до суду (засідання суду відбулося 22 квітня 1968 року) і справу виграв. Верховний суд постановив тоді, що застосування цензури щодо неповнолітніх дозволяється, тоді як її застосування до дорослих є неприпустимим. Того ж дня вийшла постанова Верховного суду в іншій справі, в якій стверджувалося, що в питаннях цензури повноліття вважається настанням у 17 років. У цій справі фігурував певний Сем Гінсберг, власник закусочної в Нью-Йорку, який продав 16-річному юнаку журнал «Playbay». Верховний суд постановив, що, оскільки юнаку вже виповнилося 17 років, то, продавши йому журнал, Гінсберг не скоїв жодного правопорушення. В результаті цих двох постанов Верховний суд створив прецедент, згідно з яким немає нічого ганебного в тому, що глядач, якому ще не виповнилося 17 років, буде дивитися фільми для дорослих, але за умови, що його супроводжує хтось із батьків або опікун.

Вам сподобався фільм?