Громадянин США Фредерік Генрі в роки Першої світової війни вступає в італійську армію лейтенантом санітарного батальйону. Під час однієї з нічних бомбардувань він випадково знайомиться з медсестрою, англійкою Кетрін Барклі. Вже під час другої зустрічі молоді люди, усвідомлюючи крихкість життя й кохання на війні.

Що залишилося за кадром

Ернесту Хемінгуею (1899-1961) дуже не подобалася ця інтерпретація його роману 1929 року. Він вважав її надто романтичною. Правда, це не завадило йому дружити з виконавцем головної ролі у фільмі Гері Купером (1901-1961), з яким він познайомився через кілька років після виходу фільму на екрани. Більше того, саме Хемінгуей наполягав на тому, щоб саме Купер зіграв у головній ролі в екранізації його роману 1940 року «По кому дзвонить дзвін», яку зняв у 1943 році Сем Вуд (1883-1949). Так чи інакше, Хемінгуей і Купер ніколи цей фільм не обговорювали.
У початкових версій сценарію виникли проблеми з цензурою, оскільки в них розповідалося безпосередньо про пологи, а також містилися відсилання до мук, газоутворення, стогонів від болю та кровотечі. Коли всі ці деталі прибрали, сценарій був схвалений, проте фільм так і не вийшов у Британській Колумбії та в Австралії, де роман Хемінгуея був під забороною.
Менеджерам кінотеатрів копії фільму пропонувалися з двома кінцівками (одна була щасливою, а інша – ні) на вибір. Коли вість про це дійшла до Хемінгуея, він розлютився, тож кінотеатри у великих містах після цього почали отримувати копії лише з нещасливим фіналом, що відповідав фіналу роману-першоджерела.

Вам сподобався фільм?