Ґолем: Як він прийшов у світ - постери, обкладинки, шпалери

Багато постерів, обкладинок та шпалер до фільму "Ґолем: Як він прийшов у світ"

Der Golem, wie er in die Welt kam (1920)

Хронометраж: 1:25 (85 хв)

7/10
232

7.2/10
9500

Всё про фільм

Відео 1

Фото 8

Актори та персонажі

Backdrops, wallpaper

Задник до фильму"Ґолем: Як він прийшов у світ" #408563

HD Ready 810p

Задник до фильму"Ґолем: Як він прийшов у світ" #408564

HD Ready 844p

Задник до фильму"Ґолем: Як він прийшов у світ" #408565

HD Ready 900p

Задник до фильму"Ґолем: Як він прийшов у світ" #408566

2K 1574p

Задник до фильму"Ґолем: Як він прийшов у світ" #408567

Full HD 1080p

Задник до фильму"Ґолем: Як він прийшов у світ" #408568

HD Ready 810p

Задник до фильму"Ґолем: Як він прийшов у світ" #408569

2K 1444p

Задник до фильму"Ґолем: Як він прийшов у світ" #408570

Full HD 1097p

Що залишилося за кадром

Голем («неоформлене тіло») — у єврейських фольклорних переказах глиняний велетень, що оживає магічними засобами. Згідно з легендами про Голема, з червоної глини ліплять людську фігуру зростом із десятирічну дитину, а потім оживляють або іменем Бога, або словом «життя», написаним на його лобі.
За первинним задумом творців кладовищенські сцени фільму планувалося знімати на справжньому єврейському кладовищі, проте єврейська громада заборонила зйомки. Тоді Пауль Вегенер разом із художником Гансом Пельцигом і оператором Карлом Фройндом задекорував справжній ліс під кладовище, що додало сценам поєднання ефекту реальності та штучності.
Під час зйомок сцени оживлення Голема за словами співрежисера фільму Карла Бьозе «не годилися ні технічні, ні фізичні, ні хімічні прийоми та способи». Рахунок робився на уяву глядача та на ілюзію. Сцена оживлення була реалізована простою заміною об’єкта на живу людину. Для цього Альберту Штайнрюку, який грав рабина, потрібно було зобразити незграбність під час читання пергаменту до такої міри, щоб здавалося, що він от-от його впустить. У цей момент, коли погляд глядача був спрямований на обличчя актора, об’єкт підмінювався живою людиною — Паулем Вегенером.
Під час зйомок сцени оживлення Голема, за словами співрежисера фільму Карла Бьозе, «не годилися ані технічні, ані фізичні, ані хімічні прийоми та способи». Розрахунок робився на уяву глядача та на ілюзію. Сцена оживлення була реалізована простою заміною об'єкта на живу акторку. Для цього Альберту Штайнрюку, який грав рабина, потрібно було зобразити незграбність при читанні пергаменту до такої міри, щоб здавалося, що він от-от його впустить. У цей момент, коли погляд глядача був спрямований на обличчя актора, об'єкт підмінювався живою акторкою — Паулем Вегенером.

Вам сподобався фільм?