The Paradine Case - постери, обкладинки, шпалери

Багато постерів, обкладинок та шпалер до фільму "The Paradine Case"

The Paradine Case (1947)

Хронометраж: 1:54 (114 хв)

6.2/10
224

6.5/10
13000

Всё про фільм

Відео 1

Фото 18

Актори та персонажі

Backdrops, wallpaper

Full HD 1154p

HD Ready 893p

HD Ready 1007p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Що залишилося за кадром

Режисерське камео: Альфреда Хічкока можна помітити в ролі людини з віолончеллю в натовпі людей, які виходять із потяга.
Точна копія зали суду Олд-Бейлі була побудована для театральної адаптації фільму.
Коли після рекордної для нього тривалості зйомок (92 дні) Альфред Хічкок (1899-1980) передав повністю відзнятий фільм студії, його тривалість становила майже три години. Версія, продемонстрована Американською академією мистецтв і наук, була скорочена до 2 годин 12 хвилин. У цій версії в ролі напівбожевільної дружини лорда Хорфілда показана Етель Беррімор (1879-1959), що, власне, і пояснює її номінацію на премію «Оскар». Потім продюсер Девід О. Селзнік (1902-1965) скоротив фільм до 2 годин 5 хвилин, а потім і до його теперішньої тривалості – 1 години 54 хвилини, і екранний час Беррімор у цій версії обмежується всього 3 хвилинами або близько того. У 1980 році через повінь було знищено оригінальну версію фільму (до всіх скорочень), тож відновлення вирізаного матеріалу тепер виглядає досить проблематичним, хоча й стверджується, що копії деяких сцен збереглися в музеї Джорджа Істмана (це один із найстаріших у світі кіноархівів) у Рочестері, штат Нью-Йорк.
Альфреду Хічкоку подобалися актори та актриси, задіяні у фільмі, проте йому здавалося, що Грегорі Пек (1916-2003), Аліда Валі (1921-2006) і Луї Журдан (1921-2015) своїм персонажам відповідають погано. На тому, щоб знімати в цих ролях саме їх, наполягав продюсер Девід О. Селзнік.
Зйомки фільму обійшлися практично точь-в-точь у ту ж суму, що й зйомки історичної мелодрами 1939 року «Знесені вітром» Віктора Флемінга (1899-1949), Джорджа К’юкора (1899-1983) і Сема Вуда (1883-1949). Неодноразово перезнімати сцени доводилося через те, що на цьому наполягав продюсер Девід О. Селзнік, він же постійно втручався з порадами до Альфреда Хічкока, у якого все було розплановано заздалегідь і в усіх деталях. Хічкок отримував за контрактом $1 000 за день зйомок, і зрештою роботою над фільмом став займатися виключно Селзнік – а сюди входило і керівництво монтажем, і вирішення проблем із музичним рядом фільму.
Оригінальний сценарій написали Бен Гект (1894-1964) і Джеймс Брайді (1888-1951) на основі адаптації Алми Ревіль (1899-1982). Але продюсеру Девіду О. Селзнику отримане не сподобалося, тому він став одним із сценаристів, а в титрах з усіх авторів сценарію був вказаний тільки він один.

Вам сподобався фільм?