Наприкінці Другої світової війни генерал Дітріх фон Хольціц отримує наказ спалити Париж, якщо стане очевидним, що союзники збираються вторгнутися, або якщо він не зможе утримувати місто під контролем. Після довгих роздумів Хольціц вирішує проігнорувати наказ, що викликає гнів німців і дарує надію різним групам опору на звільнення міста. Хольціц, разом зі шведським дипломатом Раулем Нордлінгом, допомагає лідеру опору організувати свої сили.

Що залишилося за кадром

Сценарій фільму заснований на однойменній книзі Домініка Лап’єрра та Ларрі Коллінза про звільнення столиці Франції у серпні 1944 року від німецької окупації.
Френсіс Форд Коппола стверджував, що фільму дуже заважали вимоги президента Франції Шарля де Голля (1890-1970), а той одразу заявив, що інакше просто заборонить зйомки на натурі в Парижі (а як у такому фільмі без них?). Зокрема, Шарль де Голль наполягав, щоб автори фільму не робили такого вже акценту на ролі, яку відіграла у звільненні країни від нацистів Французька комуністична партія. За словами Копполи, це була найсправжніша політична цензура.
Однією з причин, чому фільм зняли чорно-білим, було те, що французька влада заборонила розвішувати в Парижі червоно-чорні нацистські прапори, і дозволила використання лише чорно-сірих полотнищ.
На Єлисейських полях з велосипеда впав листоноша, коли побачив акторів масовки у німецькій формі, які в обідню перерву переходили через вулицю. Піднявшись на ноги, листоноша кинувся навтьоки, кричачи: «Вони знову тут! Вони повернулися!»
Орсон Веллс (1915-1985), у якого у фільмі була невелика роль, був вкрай грубим з режисером Рене Клеманом (1913-1996) і, хоча сам вільно говорив французькою, відмовлявся спілкуватися з Клеманом напряму, віддаючи перевагу використовувати в якості перекладача Іва Буассе. За словами Буассе, Веллс просто заздрив тому, який величезний бюджет Клеману виділили на зйомки.
Під час Другої світової війни понад 60 000 автомобілів у Франції були переобладнані під використання природного газу, і у фільмі показано декілька автомобілів з циліндричної форми газовими баками на дахах.
Весь фільм знімали в Парижі. Для зйомок у самому місті та прилеглих передмістях було задіяно 180 локацій.
За сюжетом кожен учасник акторського ансамблю говорив рідною мовою. Спочатку фільм планувався як спільний франко-німецько-британський проєкт (і трохи шведський). У відеоформаті, однак, фільм випускали повністю дубльованим лише на якусь одну мову.

Вам сподобався фільм?